Постанова № 51989236, 21.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1510/10 ( 7 томів) Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Романчук О.М.

при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Києво Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.05.10р. у справі №2-а-1510/10/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі Фуд»до ДПІ у Києво Святошинському районі Київської області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фоззі - Фуд»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішення ДПІ у Києво Святошинському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.05.09р. №0002132302 у розмірі 374 080, 26 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.010р. позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.05.09р. №0002132302 є правомірним та винесеним у відповідності до вимог законодавства, що безпідставно не враховано судом першої інстанції.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача просив суд залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, 20.04.09р. ДПА у Київській області проведено перевірку за дотриманням субєктом господарювання - ТОВ «Фоззі - Фуд» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт №0181101323/32294926.

Як вбачається із акту, перевіркою встановлено, що господарська одиниця позивача (універсам), розташована за адресою: м. Київ, пр.-т Лісовий, 39 не веде облік товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 187 040, 13 грн.; до перевірки не надано підтверджуючих документів, які засвідчують оприбуткування товару (товарно транспортні накладні, податкові накладні та інші документи).

Отже, податковим органом виявлено порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідальність за що передбачена ст. 20 та ст. 21 вказаного Закону.

На підставі вказаного акту перевірки, податковим органом винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.05.09р. №0002132302 на суму 374 080, 26 грн.

Задовольняючи позов та визнаючи протиправним вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що позивачем здійснюється реалізація товарів, які обліковані належним чином; так, внутрішнім наказом Товариства встановлено, що місцем зберігання первинних документів є офісне приміщення бухгалтерії підприємства, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Філатова, 7; копії товарно транспортних та товарних накладних долучені позивачем до матеріалів справи, що, на думку суду першої інстанції, свідчить про відсутність порушень ст. 3 Закону.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (в редакції, чинній на момент винесення оспорюваного рішення, далі - Закон N 265), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (ст. 6 Закону N 265).

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі - Закон N 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5, 6 статті 9 Закону N 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Статтею 2 Закону N 996 визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Як свідчать обставини справи, під час перевірки позивачем не надано податковому органу доказів ведення обліку товарів, реалізація яких здійснювалась в господарській одиниці позивача. Матеріали справи містять додатки (том 2 а.с. 29-37) відомості, в яких перевіряючими відображено найменування товарно матеріальних цінностей, кількість, ціна, сума залишків запасів товарно матеріальних цінностей, виявлених податковим органом під час перевірки в господарській одиниці позивача; вказані відомості підписані посадовою особою позивача (адміністратором), який не заперечував відсутність документів, що підтверджують облік товарів, про що свідчить напис адміністратора «податкові накладні, товарно транспорті накладні та інші документи при необхідності будуть надані за вимогою»(том 2 а.с. 37).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем долучено до матеріалів справи наказ від 01.01.08р. «Про облікову політику підприємства»та наказ від 02.04.08р. №683/1, яким встановлено, що місцем зберігання (архів підприємства) первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку є бухгалтерія ТОВ «Фоззі Фуд», яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Філатова, 7. Крім того, позивач долучив до матеріалів справи оборотно сальдові відомості, видаткові накладні, товарно транспортні накладні тощо.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що вказані документи не були надані податковому органу при перевірці, чого не заперечив представник позивача і при апеляційному розгляді справи.

Під час перевірки посадовими особами господарської одиниці позивача не було надано письмових пояснень з приводу знаходження документів, що підтверджують облік товарів, за іншою адресою, ніж та, де здійснюється підприємницька діяльність та реалізуються товари.

Ненадання вказаних доказів податковому органу під час перевірки унеможливило податковому органу перевірити порядок введення позивачем обліку товарів, а також здійснення продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Встановлення таких обставин з метою перевірки дотримання позивачем вимог Закону віднесено до компетенції податкових органів, а не суду.

За таких обставин, надання позивачем копій видаткових накладних під час судового розгляду не спростовує факт порушення; такі копії накладних не можуть вважатися судом належними та допустимими доказами в розумінні КАС України, оскільки не ідентифікують одиницю не облікованого товару щодо якого за місцем його реалізації встановлено порушення. Більше того, судом першої інстанції і не встановлювались обставини щодо належного обліку товарних запасів на підставі первинних бухгалтерських документів, тобто з урахуванням одиниць, переліку,ціни, тощо не облікованого товару, не перевірено, що саме ті товари, які були обєктом перевірки, відображені позивачем у обліку (видаткові накладні).

За наведених обставин та враховуючи, що при перевірці позивачем не було надано видаткові накладні для можливості ідентифікувати товарно матеріальні цінності, які були наявні в магазині під час перевірки із переліченими у видаткових накладних, у суду відсутні підставі вважати, що вказані товари були обліковані позивачем у встановленому порядку.

Згідно із статтею 20 Закону N 265, до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приписами статті 21 Закону N 265 встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З акту перевірки та додатків до нього вбачається, що на момент перевірки у магазині позивача знаходились не обліковані у встановленому законом порядку товари на загальну суму 187 040, 13 грн.

Враховуючи викладене, застосування до позивача штрафної санкції згідно з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002132302 від 07.05.09р. за порушення п. 12 ст. 3 Закону №265 у розмірі 374 080, 26 грн. (187 040, 13 грн. *2) колегія суддів вважає правомірним.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

За наведених обставин та правових норм, колегія суду дійшла висновку про скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 28.05.10р. у справі №2-а-1510/10/1070 та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

задовольнити апеляційну скаргу ДПІ у Києво Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.05.10р. у справі №2-а-1510/10/1070 .

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.05.10р. у справі №2-а-1510/10/1070 - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ФоззіФуд»- відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі: 22.04.11р.