Постанова № 51986329, 28.09.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року о/об 14 год. 34 хв.Справа № 808/6577/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - позивач або ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач або ФОП ОСОБА_1) про стягнення з відповідача 723 грн. 91 коп. податкового боргу зі сплати податку на додану вартість.

Позивач у позові, зокрема, зазначив, що податковий борг ФОП ОСОБА_1 виник по податку на додану вартість у сумі 723 грн. 91 коп. внаслідок не сплати податкових зобов'язань визначених самостійно відповідачем у податковій звітності та пені.

Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження. Позовні вимоги представник позивача підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив. Заяв, клопотань до суду не подавав. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець за адресою: 69120, АДРЕСА_1. Відповідач має ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Відповідач взятий на податковий облік ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя.

Судом з'ясовано, що ФОП ОСОБА_1 подано до ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя Податкові декларації з податку на додану вартість:

- №9093928332 від 13.05.2015, якою самостійно визначено податкові зобов'язання у сумі 820 грн. 00 коп.;

- №9124146183 від 15.06.2015, якою самостійно визначено податкові зобов'язання у сумі 293 грн. 00 коп.

Вказані документи визнані позивачем податковою звітністю.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів самостійної сплати податкових зобов'язань (платіжних документів) ФОП ОСОБА_1 до суду не надала.

Податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України).

Згідно з п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Як зазначено у п.11 Розділу ІІ «Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів», затвердженого 05.12.2013 наказом Міністерства доходів і зборів України №765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994, форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як зазначено у пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Позивачем надано інтегровану картку ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість, згідно якої податковий борг відповідача за Податковою декларацією №9093928332 від 13.05.2015 зменшено за рахунок наявної переплати у сумі 95 грн. 30 коп. та часткової сплати 300 грн. 00 коп. - до 424 грн. 70 коп., які не сплачені, а за Податковою декларацією №9124146183 від 15.06.2015 - не сплачений повністю. За несвоєчасну сплату податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_1 відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано 06 грн. 21 коп. пені. Звідси, за відповідачем на день пред'явлення до суду позову обліковувався борг у сумі 723 грн. 91 коп. з податку на додану вартість.

Даних про розстрочення (відстрочення) податкового зобов'язання вказані документи - не містять. Відповідач не надав до суду будь-яких доказів про сплату вказаного податкового боргу (платіжних документів).

Отже, позивачем доведено наявність у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 723 грн. 91 коп.

Як зазначено у пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом досліджено надану позивачем податкову вимогу №1234-23 від 05.06.2015, надіслану ФОП ОСОБА_1, якою платнику податків запропоновано погасити податковий борг.

Як зазначено у пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Як зазначено у ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, позивач повинен здійснювати стягнення з ФОП ОСОБА_1 в порядку і спосіб, визначений п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене, судом з'ясовано, що ФОП ОСОБА_1 на час судового засідання має податковий борг по податку на додану вартість у сумі 723 грн. 91 коп., який у добровільному порядку - не погашений. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з ФОП ОСОБА_1 в порядок і спосіб, визначений п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.87 Податкового кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69120, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 723 грн. 91 коп. податкового боргу по податку на додану вартість на користь бюджету на р/р31116029700009, код платежу 14010100, одержувач - УК у м.Запоріжжі (Шевченківський район), код одержувача 38025367, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 28.09.2015.

Суддя О.О. Прасов