Постанова № 51986225, 14.09.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2015 рокум. Ужгород№ 807/1204/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Приходько Т.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - Цубина М.М.

представника відповідача - Савицький С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства "Великоберезнянське лісове господарство" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними дії, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Великоберезнянське лісове господарство" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними дій Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області, як суб'єкта владних повноважень по нарахуванню ДП "Великоберезнянське лісове господарство" пені у розмірі 1796,18 грн., та по направленню податкової вимоги Ужгородською ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області №112-07 від 27.01.2015 року про визначення суми податкового боргу (пені) ДП "Великоберезнянське лісове господарство" у розмірі 1796,18 грн. та вимоги про його термінову сплату.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що Ужгородською ОДПІ ГУ МД у Закарпатській області державному підприємству "Великоберезнянське лісове господарство" була надіслана податкова вимога № 112-07 від 27 січня 2015 року про термінову сплату суми податкового боргу (пені) у розмірі 1796,18 грн. На думку позивача дії відповідача по винесенню та направленню оскаржуваної податкової вимоги № 112-07 від 27 січня 2015 року є протиправними і така вимога прийнята відповідачем у справі в порушення п.59.1 ст. 59, п.60.1. ст.60, п.п, 1291.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, тобто за відсутності податкового боргу, так як пеня була нарахована на суму, визначену до сплати ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року по справі № 807/2868/14 у розмірі 24427,81 грн., встановивши сплату щомісячного платежу до 25 числа поточного місяця.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову заперечив з підстав наведених у письмових запереченнях. Зокрема, у своїх письмових запереченнях проти даного адміністративного позову відповідач посилається на те, що оскільки Позивач не виконав свого податкового обов'язку щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у розмірі 781689,85 грн. по платежу 21080900 (штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій), Ужгородською ОДПІ була правомірно нарахована пеня за несвоєчасну сплату вказаного вище платежу.

Що ж до позовної вимоги позивача про визнання протиправними дій, то відповідач зазначив, що Ужгородською ОДПІ було направлено листа державному підприємству "Великоберезнянське лісове господарство" від 10.03.2015 року №91/9/2300 про відкликання податкової вимоги №112-07 від 27.01.2015 року на суму 1796,18 грн. 59.5 ст. 59 ПК України.

Підставою для направлення даного листа слугував той факт, що Великоберезнянським відділенням Ужгородської ОДПІ було виставлено податкову вимогу 01.07.2014 року №21208-07 на підставі п. 59.1 ст. 59 ПК України, а отже відповідачем самостійно усунуто порушення законодавства в даному випадку.

Також зазначив, що в даному випадку наявні підстави для закриття провадження в даній адміністративній справі, оскільки у постанові від 10.03.2015 року Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 807/272/15 вже перевірялося правомірність та законність оскаржуваної позивачем вимоги.

Враховуючи зазначене вище, представник Ужгородської ОДПІ просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків.

Так, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 01.07.2014 року позивачу було вручено податкову вимогу за № 21208-07 на суму податкового боргу у розмірі 781689,85 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 року по справі № 807/2868/14 за поданням Ужгородської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Державного підприємства "Великоберезнянське лісове господарство" про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 781689,85 грн., постановлено задовольнити подання, стягнути з Державного підприємства "Великоберезнянське лісове господарство" за рахунок коштів платника податків податковий борг у розмірі 781689,85 грн. (а.с. 22-25).

16 вересня 2014 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду № 807/2868/14 задоволено заяву Державного підприємства "Великоберезнянське лісове господарство" про розстрочення виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 року, розстрочено виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 року про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 781689,85 грн. на 32 місяці рівними платежами по 24427,81 грн., встановивши сплату щомісячного платежу до 25 числа поточного місяця, що також підтверджується наявною в матеріалах справи згаданою копією ухвали суду. (а.с.26-27).

У картці особового рахунку платника податків, наданою відповідачем в ході судового розгляду даної адміністративної справи по платежу 21080900 (штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм "регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій) було нараховано 23.01.2015 року суму щомісячного платежу у розмірі 24427,81 грн. згідно ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 року.

Як вбачається із картки платника податків та встановлено судом в ході судового розгляду Державним підприємством "Великоберезнянське лісове господарство" було сплачено 23.01.2015 року суму податкового боргу у розмірі 25000,00 грн. (Надходження розстрочених (відстрочених) сум за ухвалою суду від 16.09.2014 року, платіжне доручення N 43 від 23.01.2015).

23.01.2015 року у картці особового рахунку платника податків було нараховано за період з 26.06.2014 по 23.01.2015 року пеню у розмірі 1,49 грн., та за період з 26.06.2014 року по 23.01.2015 року у розмірі 2382,13 грн.

23.01.2015 року із суми 25000,00 грн. погашеної позивачем розстроченої суми податкового боргу було погашено пені у розмірі 1,49 грн. та 585,95 грн. Залишок непогашеної пені склав 1796,18 грн. (1,49+2382,13- 1,49- 585,95).

27.01.2015 року Відповідачем надіслано позивачу податкову вимогу за №112-07 від 27.01.2015 року на суму податкового боргу у розмірі 1796,18

10.03.2015 року Відповідачем направлено листа до Державного підприємства "Великоберезнянське лісове господарство" про відкликання податкової вимоги за №112-07 від 27.01.2015 року на суму податкового боргу у розмірі 1796,18 грн.

Позивач оскаржив вказану податкову вимогу до Закарпатського окружного адміністративного суду. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року по справі № 807/272/15 за позовом Державного підприємства "Великоберезнянське лісове господарство" до Ужгородської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкової вимоги за №112-07 від 27.01.2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав того що вищевказана вимого яка була предметом оскарження є відкликаною, а отже відсутній предмет спору у справі (а.с. 18-21).

З приводу заперечень відповідача, щодо наявності постанови суду з того самого спору і між тими самими сторонами судом встановлено наступне. Відповідно до ст.163 КАС України постанова складається з вступної частини із зазначенням предмета адміністративного позову. Як вбачається з постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року по справі № 807/272/15 предметом вказаного спору являється безпосередньо податкова вимога Відповідача за №112-07 від 27.01.2015р.

Натомість предметом спору по даній справі є дії Ужгородської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Закарпатській області по нарахуванню пені у розмірі 1796,18 грн. та по направленню податкової вимоги за №112-07 від 27.01.2015 р.

З огляду на вищенаведену відмінність у предметі спору суд констатує відсутність процесуальних підстав для застосування у вказаному випадку наслідків п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Перевіривши відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України дії відповідача щодо нарахування пені позивачу у розмірі 1796,18 грн. суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.162. пункту 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Як передбачено вимогами пункту 126.1. ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов'язку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обов'язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених Податковим кодексом України, і не може нівелювати правове значення останніх.

Ураховуючи вищенаведене, розстрочення виконання судового рішення застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої п. 26.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Відповідно, оскільки позивач не виконав свого обов'язку щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у розмірі 781689,85 грн. відповідачем правомірно було нараховано пеню за несвоєчасну сплату вказаного платежу.

У зв'язку із наведеним вище, суд приходить до переконання, що в частині визнання протиправними дій Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області щодо нарахування Державному підприємству "Великоберезнянське лісове господарство" пені у розмірі 1796,18 слід відмовити.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача при формуванні та направленні Державному підприємству "Великоберезнянське лісове господарство" вимоги Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області №112-07 від 27.01.2015 року, суд зазначає, що така вимога позивача підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно пункту 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до приписів пункту 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Також, Відповідач фактично не заперечує, що ним було допущено порушення приписів ст. 59 ПК України при направленні податкової вимоги №112-07 від 27.01.2015 року, та остання ним самостійно була відкликана 10.03.2015 р. Разом с тим відкликання податкової вимоги за №112-07 від 27.01.2015 року не спростовує допущених Відповідачем порушень.

Зважаючи на вищевикладене, а також те, що Великоберезнянським відділенням Ужгородської ОДПІ було виставлено податкову вимогу 01.07.2014 року №21208-07 на підставі п. 59.1 ст. 59 ПК України на суму 781689,85 грн., у відповідача не було законного права на винесення додаткової податкової вимоги №112-07 від 27.01.2015 року та направлення її до позивача з вимогою про термінову сплату боргу, чим в свою чергу відповідач порушив «Порядок направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків», щодо саме формування та направлення даної вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд з врахуванням вимог ч. 2 ст.11 КАС України, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, в частині визнання дії Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області щодо саме формування та направлення Державному підприємству "Великоберезнянське лісове господарство" вимоги Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області №112-07 від 27.01.2015 року слід визнати протиправними і саме такий спосіб суд вважає є достатнім для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача і в цій частині позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відтак, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх дій при формуванні та направленні ним податкової вимоги, які б спростовували пояснення та докази надані суду представником позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Великоберезнянське лісове господарство" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області щодо формування та направлення Державному підприємству "Великоберезнянське лісове господарство" вимоги Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області №112-07 від 27.01.2015 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного (відповідного місцевого) бюджету України (м. Ужгорода) на користь Державного підприємства "Великоберезнянське лісове господарство" витрати зі сплати судового збору в сумі 36,54 грн., що сплачений відповідно до платіжного доручення №798 від 22.06.2015 року відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

СуддяC.А. Гебеш