Ухвала суду № 51982217, 28.09.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

28 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКоротких О.А.,суддів:Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -розглянувши заяву Київської митниці ДФС (далі - Митниця) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2015 року у справі за позовом державного підприємства «Антонов» до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 липня 2015 року касаційну скаргу Митниці відхилив, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року, якими позов задоволено, залишив без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Митниця звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Митного кодексу України.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2014 року, яка, на думку Митниці, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскільки вартість проектно-конструкторських робіт сплачена позивачем в повному обсязі окремо від вартості товарів, що підтверджувалось наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, рахунками-фактурами, актами приймання-передачі виконаних робіт, протоколами погодження договірної ціни, додатковими угодами, відомостями виконання дослідно-конструкторської роботи, специфікаціями до договорів, рахунків на оплату, вантажно-митними деклараціями, тощо, а грошові зобов'язання задекларовані та відображені у податкових накладних, то порушень вимог статті 267 Митного кодексу України не встановлено.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2014 року, яка надана на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову, дійшов висновку, що Митниця обґрунтовано прийняла рішення про неможливість визначення митної вартості товару за ціною угоди та послідовно обґрунтувала неможливість застосування кожного з п'яти попередніх методів визначення митної вартості та правомірно застосувала шостий (резервний) метод оцінки вартості товару, передбачений статтею 273 Митного кодексу України.

Отже, аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом державного підприємства «Антонов» до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.А. Коротких

Судді: І.Л. Самсін

О.О. Терлецький