Ухвала суду № 51981841, 09.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

09 вересня 2015 року м. Київ К/800/8585/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Черпіцької Л.Т.,Чумаченко Т.А.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом Державного підприємства «Держекоінвест» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення штрафу № 252 від 28.02.2013, за касаційною скаргою Державного підприємства «Держекоінвест» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року, -

встановив:

У березні 2013 року Державне підприємство «Держекоінвест» (далі - ДП

«Держекоінвест») звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 252 від 28.02.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ДП «Держекоінвест», посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.

У запереченні на касаційну скаргу Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області проведено перевірку дотримання ДП «Держекоінвест» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання капітального ремонту загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 у селі Турка, Коломийського району, Івано-Франківської області. За результатами перевірки складено акт від 22.02.2013, у якому зафіксовано несвоєчасне подання позивачем інформації про зміну відповідальних осіб на проведення авторського та технічного нагляду та зміну відповідальної особи на проведення технічного нагляду відповідно до декларації про початок будівельних робіт № ІФ 08312170878 від 20.09.2012, чим порушено вимоги абзацу 1 пункту 14 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011.

На цій підставі 22.02.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області складено припис, у якому від позивача вимагалось у місячний термін усунути правопорушення, шляхом направлення повідомлення про зміну даних щодо авторського та технічного нагляду, зареєстрованих в декларації № ІФ08312170878 від 20.09.2012.

Розглянувши справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за результатами проведеної перевірки, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області складено спірну у цій справі постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 252 від 28.02.2013, якою Дочірнє підприємство «Держекоінвест» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 9 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» № 208/94-ВР від 14.10.1994 (далі - Закон № 208/94-ВР від 14.10.1994), та накладено штраф у сумі 5735 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

За змістом абзацу 1 пункту 14 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 у разі коли право на будівництво об'єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, замовник протягом трьох робочих днів звертається до Інспекції, яка зареєструвала декларацію, з повідомленням про зміну даних у зареєстрованій декларації за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 2 Закону № 208/94-ВР від 14.10.1994 суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за таке правопорушення як неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Судами вказано, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 252 від 28.02.2013 за змістом і формою складена Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області у відповідності до вимог «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого Наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 240 від 15.05.2012.

Що стосується посилань позивача на те, що у спірній постанові неправильно зазначено найменування юридичної особи, яка притягається до відповідальності, а саме замість Державного підприємства «Держекоінвест» вказано Дочірнє підприємство «Держекоінвест», судами зазначено що це є допущеною відповідачем технічною опискою, і не може бути підставою для скасування спірної постанови, яка складена на підставі підтверджених допущених позивачем порушень вимог чинного законодавства.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно з вимогами «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого Наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 240 від 15.05.2012, у постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зазначається, зокрема, повне найменування юридичної особи, її місцезнаходження.

Так, згідно з наявної у матеріалах справи копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 757945 (запис № 10731020000018452 від 28.01.2010) та довідки з Єдиного державного реєстру підприємство та організацій України серії АА № 624760, вбачається, що організаційно-правовою формою Державного підприємства «Держекоінвест» є державне підприємство, яке розташоване за адресою: 03035, місто Київ, вулиця Урицького, будинок 35, кімната 603.

Проте, у спірній постанові вказано особу, яка притягується до відповідальності - Дочірнє підприємство «Держекоінвест», яке розташоване за адресою: 03035, місто Київ, вулиця Урицького, будинок 35, корпус 2.

У частині 1 статті 83 Цивільного кодексу України визначено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Згідно з частинами 1, 8 статті 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти, зокрема, підприємства таких видів, як державне підприємство, що діє на основі державної власності.

У випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.

Зважаючи на наявні розбіжності у назві юридичної особи, яка притягується до відповідальності, а також у її місцезнаходженні, зазначені відповідачем у спірній постанові та фактичними реквізитами позивача згідно з описаними вище доказами у справі, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог, проте в зв'язку з відсутністю порушеного права чи інтересу позивача, що підлягає судовому захисту.

Відповідно до положень статей 6, 17, 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом відповідно до вказаної норми Закону є можливістю фізичних та юридичних осіб ініціювати судове провадження в адміністративній справі з метою судового захисту їх прав, свобод чи інтересів, порушених суб'єктом владних повноважень у сфері публічно - правових відносин.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплене у статті 6 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий за хист. Адже для того, щоб було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 КАС України, суд,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Державного підприємства «Держекоінвест» відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: