Ухвала суду № 51981259, 27.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року м. Київ К/9991/81563/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Олендера І.Я.

Островича С.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Піраміда»

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року

у справі № 2а/2370/2143/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Піраміда»

до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Піраміда» (далі - ТОВ «БК «Піраміда»; позивач) звернулось до суду з позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби (далі - Смілянська ОДПІ Черкаської області ДПС; відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000232301 від 06 лютого 2012 року та № 0000242301 від 06 лютого 2012 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ТОВ «БК «Піраміда», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року, а також визнати нечинними та скасувати оспорювані акти індивідуальної дії.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БК «Піраміда» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «АЦТЕК ГРУП» за період з 01 липня 2008 року по 01 липня 2011 року, за результатами якої складено акт № 36/23/35505855 від 17 січня 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000232301 від 06 лютого 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 620 708,78 грн. (543 814,60 грн. - основний платіж, 76 894,18 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення № 0000242301 від 06 лютого 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 550 774,28 грн. (440 619,42 грн. - основний платіж, 110 154,86 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення товариством підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР), підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР), підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на неправомірне формування даних податкового обліку при придбанні підрядних робіт у ТОВ «АЦТЕК ГРУП» за нікчемними правочинами.

Такий висновок податковим органом зроблено з урахуванням акту № 3907/23-522-35550997 від 25 липня 2011 року про результати документальної невиїзної перевірки контрагента позивача з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01 липня 2008 року по 01 липня 2011 року, в якому зазначено про відсутність у ТОВ «АЦТЕК ГРУП» необхідних умов для ведення господарської діяльності, зокрема, основних фондів, трудових та виробничих ресурсів.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову повністю, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Подібні умови формування даних податкового обліку встановлювались і підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР, підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

При цьому варто враховувати, що обов'язок довести правомірність та обґрунтованість сформованих даних, у тому числі шляхом подання документів, які відповідають критеріям, наведеним у статті 9 Закону № 996-XIV, належить саме позивачу у справі. Крім того, відповідні документи повинні відображати достовірну інформацію та підтверджувати реальність виконаних операцій.

Проте, як встановлено судами в даній ситуації, товариством не подано доказів на підтвердження реального характеру операцій з придбання підрядних робіт у ТОВ «АЦТЕК ГРУП», зокрема, проектно-кошторисної документації, дозволів на початок виконання робіт, графіків виконання робіт, доказів ознайомлення робітників з правилами охорони праці та призначення відповідальної особи за дотримання правил безпеки робітниками, актів про готовність об'єктів до експлуатації, доказів вивезення будівельного сміття (що закладено у вартість виконаних робіт відповідно до актів типової форми № КБ-2в), документів на підтвердження приймання-передачі матеріалів та інвентарю.

Наведені обставини в сукупності з іншими доказами, в тому числі щодо відсутності у контрагента ТОВ «БК «Піраміда» технічних та технологічних можливостей виконати розглядувані роботи, свідчать про обґрунтованість висновку судів попередніх інстанцій про безпідставність формування позивачем даних податкового обліку за проведеними з ТОВ «АЦТЕК ГРУП» операціями.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Піраміда» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Олендер І.Я.

Острович С.Е.