Ухвала суду № 51980802, 04.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2014 року м. Київ К/800/16913/14

Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Логвиненко А.О., Мороз Л.Л.,

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Чопської митниці Міндоходів на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року у справі № 807/2949/13-а за позовом Ужгородського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Чопської митниці Міндоходів про повернення коштів,-, -

в с т а н о в и л а:

В серпні 2013 року Ужгородський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Чопської митниці ДМС України на користь Центру зайнятості кошти, які виплачені, як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_2 у сумі - 16 520,76 грн.

В порядку ст.55 КАС України судом першої інстанції допущено заміну відповідача Чопської митниці ДМС України на правонаступника Чопську митницю Міндоходів.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року позов задоволено: стягнуто з Чопської митниці Міндоходів на користь Ужгородського районного центру зайнятості суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_2 у розмірі - 16 520 грн. 76 коп.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнено з Чопської митниці Міндоходів на користь Ужгородського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття кошти, які виплачені як допомога по безробіттю громадянину ОСОБА_2 у сумі - 16 520,76 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять гривень 76 копійок) за реквізитами: Ужгородський районний центр зайнятості, код 38015605, р/р 37179974900286 ГУДКСУ в Закарпатській області, код платежу 50040400, МФО 812016.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, Чопська митниця Міндоходів звернулася з касаційною скаргою, у якій просить ці рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав до її задоволення, з огляду на наступне.

Судами встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 був зареєстрований в Центрі зайнятості як безробітній 10 травня 2012 року (персональна картка №071412051000002).

На підставі виконавчого листа у адміністративній справі №2а-0770/1464/2012р. та наказу Чопської митниці Держмитслужби від 13.12.2012р. за №1751-к ОСОБА_2 поновлено на роботі в Чопській митниці Державної митної служби України на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Тиса» Чопської митниці поновлено на посаді з 17.04.2012р.

Згідно з даними персональної картки ОСОБА_2 за №071412051000002, наказом Ужгородського РЦЗ від 13.12.2012р. №НТ 121213, ОСОБА_2 знятий з обліку як безробітний з 13 грудня 2012 року.

За час перебування на обліку ОСОБА_2 Центром зайнятості йому виплачено кошти як допомога по безробіттю у сумі 16 520,76 грн., що підтверджується довідкою Центру зайнятості від 23.08.2013р. та додатком до персональної картки ОСОБА_2 про прийняті рішення щодо нарахувань та платежі.

За наслідком звернення Центру зайнятості до Чопської митниці Державної митної служби України про відшкодування коштів, остання не відреагувала.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, у разі поновлення його на роботі, за рішенням суду утримується із роботодавця. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що місцевим судом помилково в резолютивній частині ім'я особи, якій Ужгородським районним центром зайнятості виплачені кошти, як допомога по безробіттю вказано ОСОБА_2, замість ОСОБА_2.

Колегія суддів погоджується з висновками судів щодо неправомірної бездіяльності митного органу, враховуючи наступне.

Згідно з п.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012р. №5067 - VI, зареєстрований безробітний - це особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.9 цього ж Закону кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Відповідно до пп.2 п.5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000р., виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення на роботі).

Згідно з пп.1 п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2013р., реєстрація безробітних припиняється з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Зі змісту ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» вбачається, що із працедавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості надання соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

На підставі викладених вимог законодавства, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що виплачене забезпечення та вартість наданих соціальних послуг, які виплачені Центром зайнятості у розмірі 16520,76 грн., підлягають відшкодуванню відповідачем, як роботодавцем у відповідності до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», у зв'язку з чим бездіяльність митного органу вірно кваліфікована як протиправна.

Колегія суддів дійшла думки, що судами вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Чопської митниці Міндоходів відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року у справі № 807/2949/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 238, 239-1 КАС України.

Судді: