Постанова № 51969358, 05.10.2015, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3799/14-а

Провадження № 2-а/591/4/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2015 року м.Суми

Зарічний райсуд м. Суми в складі:

головуючого судді Мальованої-Когер В.В.

при секретарі Чмуневич М.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

представника 3-ї особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради, Служба у справах дітей Сумської міської ради, третя особа: ОСОБА_5

про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що рішенням Сумської міської ради від 20 травня 2014 року № 225 було припинено опіку над онукою ОСОБА_6 на підставі висновку Служби у справах дітей Сумської міської ради про можливість передачі дитини для подальшого виховання батькові. Вважає дане рішення незаконним та таким, що суперечить інтересам дитини, тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, вважають, що з прийняттям оскаржуваного рішення відповідачем порушено права та не враховано законні інтереси дитини неповнолітньої ОСОБА_6, окрім цього не було проведено обстеження житлових умов за місцем проживання батька , який повернувся з місця попереднього увязнення, не зясовано чи є згода на проживання дитини з батьком від власників житла та співмешканців , чи є заробіток чи інший дохід у батька. Окрім цього зазначили, що батько не приймав участі у вихованні дитини, а передача доньки батьку нанесе їй психологічну травму.

Представник відповідача виконавчого комітету СМР в судових засіданнях позовні вимоги не визнав, вважав, їх безпідставними, а рішення законним і обґрунтованим.

Представник відповідача служби у справах дітей СМР заперечував проти задоволення позову, пояснила, що службою надавався обґрунтований висновок, на підставі якого і було прийнято оспорюване рішення.

Третя особа ОСОБА_3 та його представник третьої особи не вбачав підстав для задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено,що рішенням виконкому Сумської міської ради від 15.01.2013 року №3 позивач був призначений опікуном ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у звязку з тим, що матір дитини померла, а батько перебуває в місці попереднього увязнення у звязку з кримінальною справою відносно нього. Згідно з рішенням Сумської міської ради № 351 від 16 липня 2013 року скасовано рішення виконкому Сумської міської ради від 15.01.2013 р. №3 у звязку з передачею малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на виховання батьку ОСОБА_5. ОСОБА_1 на підставі висновку служби у справах дітей Сумської міської ради про можливість передачі дитини для подальшого виховання батькові звільнено від здійснення повноважень опікуна.

Постановою Зарічного районного суду м.Суми від 05.12.2013 року визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 351 від 16.07.2013 року в частині визнання такою, що втратила статус дитини , позбавленої батьківського піклування ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1, у звязку з передачею її на виховання батьку ОСОБА_3М./а.с.36/. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2014 року вказану постанову залишено без змін /а.с.37-39/.

20.05.2014 року виконавчим комітетом Сумської міської ради було прийнято рішення за № 225 яким визнано такою, що втратила статус дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у звязку з передачею на виховання батьку ОСОБА_3, припинено опіку ОСОБА_1 над ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1./а.с.7/.

Підставою для прийняття даного рішення став висновок служби у справах дітей СМР (а.с.54). Як вбачається з висновку, батько дитини, який перебував під вартою у Черкаському СІЗО, звільнився з цієї установи.

На підставі його заяви про повернення дитини було обстежено його житлово-побутові умови за фактичним місцем проживання, а саме : АДРЕСА_1. За результатами обстеження встановлено , що ОСОБА_3 проживає у квартирі співмешканки ОСОБА_7 та її батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Разом з ними проживає 8-річна донька ОСОБА_7 Квартира з усіма зручностями . Ні ОСОБА_7 ні її донька Єлизавета не заперечують проти проживання з ними доньки ОСОБА_3- ОСОБА_9, квартира має усі зручності, на підтвердження даного факту надано копії актів обстеження умов проживання /а.с.57-58 /. Службою у справах дітей було перевірено наявність у ОСОБА_3 заробітку. На доказ свого працевлаштування та отримання заробітної плати ОСОБА_10 надано копію трудового договору, в яком зазначено, що оплата праці на місяць складає 1218 грн./а.с.59-60/.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини затверджений Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини. Пунктом 27 п.п.14 цього Порядку передбачено що, дитина втрачає статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у разі поновлення піклування обох або одного з батьків на підставі: довідки про повернення матері, батька з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти, заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті ради, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові.

Служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, на підставі заяви матері, батька, які повернулися з місць позбавлення волі, про повернення їм дитини обстежує їх житлово-побутові умови, перевіряє наявність або відсутність заробітку чи іншого доходу, про що складає відповідний акт та готує висновок районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері чи батькові.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» п.п.4 п. «б» ч.2 ст. 34 визначені повноваження виконавчого комітету щодо вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки та піклування.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про охорону дитинства місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і

майнових прав та інтересів дітей.

Відповідно до ст. 3 Конвеції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Таким чином, рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 20.05.2014 року № 225 прийняте на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому є законним та скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. 160, 163 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі скарги в десятиденний строк з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В.Мальована-Когер

повний текст рішення виготовлено 01.10.2015 року