Ухвала суду № 51962195, 01.10.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/3423/15-ц 01.10.2015 01.10.2015

Провадження №22-ц/784/2401/15

Єдиний унікальний номер 484/3423/15-ц

Номер провадження 22-ц/784/2401/15

Головуючий у 1 інстанції Паньков Д.А.

Категорія 33 Доповідач Прокопчук Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі :

Головуючого: судді Прокопчук Л.М.

Суддів Яворської Ж.М., Маляренко І.Б.

Із секретарем судового засідання Лівшенко О.С.

За участю представника позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 вересня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи - Головне управління Міністерства внутрішніх справ в Миколаївській області, Головне управління Державної фіскальної служби в Миколаївській області, Головне управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області, Центральний районний суд м. Миколаєва, Апеляційний суд Миколаївської області, Києво-Святошинський районний суд Київської області, Апеляційний суд Київської області про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду, притягненням до кримінальної відповідальності, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року позивачка звернулась із зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що слідчим СВ Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області 25 липня 2012 року відносно неї було порушено кримінальну справу за ч.4 ст. 191 КК України. 30.07.2012 року постановою Центрального районного суду м. Миколаєва було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. 31.08.2012 року слідчим ОВС СВ ДПС в Миколаївській області їй предявлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України КК України. Слідчим СУ ГУМВС України в Київській області 12.10.2012 року їй було предявлено обвинувачення за ч.5 ст. 191, ч.1,2 ст. 366, ч.3 ст. 212 КК України Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.04.2013 року, залишеному без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 05.09.2013 року, її визнано винною у скоєнні злочину, передбаченому ч.4 ст. 191 КК України та призначене покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Зазначене покарання вона відбувала в Уманській виправній колонії Черкаської області. 06.03.2014 року постановою Уманського районного суду Черкаської області замінено невідбуту частину покарання на більш мяке покарання, яке вона з 14.03.2014 року відбувала по місцю роботи з утриманням із заробітної плати 20% щомісячно. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.06.2014 року вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.04.2013 року та ухвала апеляційного суду Київської області від 05.09.2013 року скасовані, а її виправдано за відсутністю в її діях складу злочину. Таким чином, вона була незаконного притягнута до кримінальної відповідальності, незаконно засуджена до позбавлення волі, чим їй була заподіяна моральна шкода. Просила стягнути на відшкодування моральної шкоди 500000 грн., на відшкодування утриманих із заробітної плати коштів за час відбування покарання 1395,29 грн., на відшкодування втраченого заробітку 22854,63 грн., судові витрати за правову допомогу 5000 грн.(а.с.1-12).

Ухвалою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 вересня 2015 року позовна заява повернута позивачці (а.с. 15-16).

В апеляційній скарзі на вказане судове рішення позивачка порушує питання про його скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з тих підстав, що воно ухвалено з порушенням норм процесуального права (а.с. 19-21).

Представник позивачки в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги. Просив її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився. Про розгляд справи належно повідомлений. Письмових заперечень на апеляційну скаргу від нього не надійшло.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву позивачеві, суддя виходив з того, що вона не підсудна Первомайському міськрайонному суду Миколаївської області. При цьому суддя виходив з положень ст.ст. 13, 14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Але з такими висновками суду погодитись не можна, тому що вони не відповідають вимогам норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 115 ЦПК, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилається позивачеві.

Судом встановлено, що позивачка зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Вона звернулась до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, та в позові навела обставини, за яких їй шкода заподіяна.

Відповідно до ч.4 ст. 110 ЦПК України позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, тобто підсудність таких справ визначається за вибором позивача.

Відповідно до п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" суди повинні виходити з того, що правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом.

З огляду на наведене посилання суду на приписи ст.12, 13, 14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" є помилковими.

На підставі вищевикладеного судова колегія вважає, що ухвала суду, як незаконна та необґрунтована, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню, з передачею питання про відкриття провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити

Ухвалу судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 вересня 2015 року скасувати, справу передати до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Судді