Ухвала суду № 51959186, 19.07.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"19" липня 2011 р. Справа № 2а/1770/242/2011

номер рядка статистичного звіту 8.2.3

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_1,

при секретарі Сидоруку Р.М. ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" лютого 2011 р. у справі № 2а/1770/242/2011 за позовом Приватного підприємства "Лоція-91" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

21 січня 2011 року ОСОБА_3 підприємство "Лоція-91" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області №0000021650/0 від 13.01.2011р.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у Рівненському районі Рівненської області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з невірним тлумаченням і застосування останніх, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Вказує, що згідно наданого ПП "Лоція-91" балансу на четвертий квартал 2010р. на балансі підприємства станом на 01.10.2010р. рахується незавершене будівництво в сумі 2864,3 тис.грн., тобто основні засоби на підприємстві відсутні та не амортизуються.

Зазначає, що ПП "Лоція-91" завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010р., у зв'язку з тим, що обсяги оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні: повноважного представника в засідання суду не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Представник позивача в засіданні суду заперечила проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у Рівненському районі Рівненської області - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши правильність застосування місцевим судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, що 10 січня 2011 року ОСОБА_4 податковою інспекцією у Рівненському районі проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, поданої ОСОБА_3 підприємством "Лоція-91", за листопад 2010 року. За результатами перевірки складений акт № 3/2/16/13983719 (а.с.10).

В акті перевірки зазначено про імпорт ПП "Лоція-91" основних засобів (обладнання для виготовлення робочих рукавиць), які не введенні в експлуатацію, про що свідчить відсутність акту введення в експлуатацію технологічної лінії та які не віднесені на рахунок 10 балансу підприємства "Основні засоби".

Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій та згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", 13 січня 2011 року ОСОБА_4 податкова інспекція у Рівненському районі прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000021650/0, яким у звязку з встановленим порушенням абз. "а" пп.7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП "Лоція-91" в розмірі 69869 грн.

Прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення суперечить нормам законодавства, чинним на момент його прийняття, та фактичним обставинам справи.

Згідно із Законом України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок сплати податку на додану вартість до бюджету та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При цьому не має права на отримання бюджетного відшкодування відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону, особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України); мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно з пунктом 1.17 статті 1 Закону терміни "основні фонди" та "нематеріальні активи" розуміються у значенні, визначеному Законом України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), а саме, відповідно до підпункту 8.2.1 пункту п. 8.2 статті 8 зазначеного Закону під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Як видно з матеріалів справи, 16.12.2010 року позивачем до органу державної податкової служби подана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2010 року разом заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 69869 грн. Сума бюджетного відшкодування сформована із сум відємного значення, що не брали участь у розрахунках бюджетного відшкодування та виникли в грудні 2008 року в сумі 192 грн. та в жовтні 2010 року в сумі 69677 грн.

Крім того, ПП "Лоція-91" в жовтні 2010 року відповідно до укладених договорів з ТОВ JUBAO ТЕСНNІСАL MACHINE та ТОВ Zhejiang Haisen Knitting Machine Technica отримало обладнання на загальну суму 336961,74 грн., в т.ч. ПДВ 56160,29 грн.

Також, позивач згідно проектної документації здійснює спорудження (будівництво) основних фондів, зокрема реконструкцію виробничих приміщень, що перебувають у власності позивача (дозвіл на виконання будівельних робіт № 619 від 25.12.2005 року та №499 від 30.07.2008 року). Відповідно до укладених договорів генеральним підрядником по виконанню реконструкції господарських та адміністративних будівель з добудовою нових цехів для виробництва вязаних виробів (спец рукавиць) з покриттям їх латексом виступає ВАТ "Рембуд", субпідрядником Будівельна компанія "Інтеграл".

Понесені позивачем у вказаних періодах витрати на придбання будівельних матеріалів, робіт, послуг, обладнання, по яких податок на додану вартість включений в податковий кредит, в повному розмірі підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податковими накладними, вантажно-митними деклараціями, виписками банку, квитанціями (а.с.23-54). Даний факт не заперечувався ДПІ у Рівненському районі Рівненської області.

Тобто, протягом спірного періоду ПП "Лоція-91" здійснило придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів, внаслідок чого і відбулося декларування відємного значення податку на додану вартість. А тому, позивач на підставі абзацу третього підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року № 168/97-ВР не позбавлений права на отримання бюджетного відшкодування в сумі 69869 грн.

Також слід зазначити, що податкове повідомлення-рішення № 0000021650/0 прийняте ОСОБА_4 податковою інспекцією у Рівненському районі 13 січня 2011 року на підставі підпункту "б" підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Однак, відповідно до Прикінцевих положень Податкового кодексу України визнано таким, що втратив чинність з 1 січня 2011 року, Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім того, згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 985, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року № 1440/18735, чинність втратив Наказ Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за № 567/5758. Тобто, дане податкове повідомлення-рішення прийняте органом державної податкової служби на підставі нечинних нормативно-правових актів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Всупереч цьому, відповідачем не були доведені ті обставини, на яких ґрунтувались його заперечення. Посилання представника відповідача на те, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів, виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на рахунку 10 "Основні засоби", не обґрунтоване нормами законодавства.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 року № 291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.99 року за № 893/4186, передбачено, що для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 "Капітальні інвестиції".

Облік витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів був здійснений позивачем по рахунку 15 "Капітальні інвестиції", про що свідчать наявні в матеріалах справи журнали проводок ПП «Лоція-91»по вказаному рахунку бухгалтерського обліку (а.с.128-137). В даному випадку, зарахування на баланс основних засобів може бути відображеним за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» у разі введення основних фондів в експлуатацію. Однак, право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" не залежить від обліку основних фондів на 10 рахунку бухгалтерського обліку та від моменту введення в експлуатацію основних фондів.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі № 0000021650/0 від 13.01.2011 року про зменшення бюджетного відшкодування Приватному підприємству "Лоція-91" в сумі 69869 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги ДПІ у Рівненському районі Рівненської області відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: В.В. Євпак

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 підприємство "Лоція" вул.Бригадна,2,с.Велика Омеляна,Рівненський район, Рівненська область,35360

3- відповідачу ОСОБА_4 податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області вул.Відінська,8,м.Рівне,Рівненська область,33023