Постанова № 51956369, 28.09.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/6560/15-а

Пр.2-а/336/169/2015

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Ю.А., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що перебуває на обліку в УПФУ в Шевченківському районі міста ОСОБА_2, був звільнений з посади судді апеляційного суду Запорізької області у зв'язку з поданням заяви про відставку відповідно до Постанови ВР України №2596-VI від 07.10.2010 року, має стаж роботи на посаді судді 21 рік 16 днів, загальний стаж державної служби понад 40 років.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, при цьому надав відповідачу довідку апеляційного суду Запорізької області № 07-50/36 від 28.05.2015 року, згідно якої суддівська винагорода за травень 2015 року склала 20097,00 грн. (оклад-13398,00 грн., доплата за вислугу років 50%-6699,00грн.)

09.06.2015 року позивач отримав від відповідача письмову відмову в перерахунку пенсії, в якій позивач з посиланнями на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, вказує, що раніше призначені пенсії не перераховуються.

Позивач просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо відмови йому в перерахунку пенсії протиправною, зобовязати відповідача здійснити починаючи з 29 травня 2015 року нарахування йому пенсії в розмірі 90% від 20097,00 грн.

Суддя ухвалив розглядати справу в порядку скороченого провадження згідно ст. 183-2 КАС України, провадження відкрито ухвалою судді від 04.09.2015 року.

В письмових запереченнях, які надійшли на адресу суду 25.09.2015 року, відповідач зазначає, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Шевченківському районі ОСОБА_2 з 01.11.2010 року, отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу»№3723 від 16.12.1993 року. 28.05.2015 року позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії, надав довідку від 28.05.2015 року про заробітну плату працюючого судді для його проведення.

Враховуючи положення ст. 9 Закону України «Про державну службу», щомісячне довічне грошове утримання або пенсія за нормами Закону України «Про державну службу»(за вибором) призначається та виплачується органами Пенсійного фонду України суддям, які вийшли у відставку відповідно до постанови Правління ПФУ від 25.01.2008 року №3-1. Порядок та умови перерахунку пенсій державним службовцям передбачені ст. 37-1 Закону України «Про державну службу». За змістом заперечень, рішень КМУ про підвищення розміру заробітної плати державних службовців не приймалось, ст. 43 Закону України «Про статус суддів»втратила чинність з 01.01.2011 року згідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів»№2453 від 07.07.2010 року. Крім того, зміст ч.4 ст. 138 зазначеного закону не стосується перерахунку пенсій, призначених відповідно до умов Закону України «Про державну службу». Оскільки розмір пенсії ОСОБА_1 розраховано вірно у відповідності до вимог чинного законодавства, представник управління просить відмовити у задоволенні позову.

За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. З ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах, повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.З ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у ч. 1 ст. 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту. Крім того, з питань рівня щомісячного довічного грошового утримання суддів та його офіційного тлумачення Конституційний Суд України двічі приймав свої рішення (рішення від 11.10.2005 року №8-рп/2005 та рішення від 14.12.2011 року №18-рп/2011), в яких КСУ вказував на те, що право судді, який перебуває у відставці, на щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.

Суддею встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 01.11.2010 року на підставі Постанови ВРУ «Про звільнення суддів»№ 2596-УІ від 07.10.2010 року, наказу голови апеляційного суду Запорізької області №161-к від 29.10.2010 року, був звільнений з посади судді апеляційного суду Запорізької області у відставку, про що свідчить запис у трудовій книжці та відповідні довідки у справі, зі стажем роботи на посаді судді 21 рік 16 днів.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя та отримує пенсію у розмірі 90 % від заробітку, маючи загальний стаж 40 років, що вбачається з протоколу №412189 від 24.11.2010 року.

За правилами п. 11 розділу XIII «Перехідні положення»3акону України «Про судоустрій і статус суддів»судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Згідно довідки апеляційного суду Запорізької області №07-50/36 від 28.05.2015 року про суддівську винагороду, яка видана ОСОБА_1, суддівська винагорода, відповідно до п.2 ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»№2453-УІ від 07.07.2010 року, станом на 28.05.2015 року складає 20097 грн., у тому числі посадовий оклад (п.З ст. 129, п.п.1 п.4 ст. 129 Закону)) - 13398,00 грн., доплата за вислугу років (50% окладу) - 6699,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 29.05.2015 року при цьому додав вище вказану довідку. Тому відмова відповідача в перерахунку пенсії позивача з посиланням на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року, згідно якого раніше призначені пенсії з 1 червня 2015 року не перераховуються, є безпідставною.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До основних завдань Управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, відповідно до Положення "Про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 року за № 442/6730, відноситься призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.

Додатком 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям органами Пенсійного фонду України, затвердженим Постановою Правлінням ПФУ №3-1 від 25.01.2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за N 200/14891, передбачено форму довідки про заробітну плату, яка використовується для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зокрема, для його перерахунку

Зі змісту зазначеної форми довідки, вбачається виключний перелік складових заробітної плати судді, які враховуються при обчисленні (призначенні, перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тобто, є чіткий взаємозв'язок, саме із заробітною платою судді, складові якої, визначені частиною 1 статті 44 Закону України "Про статус суддів".

Підпунктом 1 пункту 2 розділу XII «Прикінцеві «Про судоустрій і статус суддів»в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом України №2856-УІ від 23.12.2010 року, визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про статус суддів", крім статті 43, частин п'ятої - тринадцятої статті 44, які втратили чинність з 1 січня 2011 року, та частин першої - четвертої статті 44, які втратили чинність з 1 січня 2012 року.

Таким чином питання виплати довічного грошового утримання судді у відставці з 2012 року регулюється ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з ч.З якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Умови призначення і порядок виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на момент призначення його позивачу встановлювались законом України «Про статус суддів», відповідно до ч. 4 ст. 43 якого судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи, виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України „Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно з положеннями статті 58 Конституції України, яка, зокрема, передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, слід дійти висновку, що норми ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного Фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного Фонду України 25.01.2008р. № 3-1, на які посилається відповідач, не можуть регулювати порядок перебування у відставці та обмежувати права особи, яка отримала право на відставку та названі права у 2010 році.

Оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Таким чином, виходячи з норм ст.58 Конституції України та висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, слід дійти висновку, що матеріальні та соціальні гарантії судді у відставці, які були встановлені на день виходу позивача у відставку (тобто станом на 01.11.2010 р.) не можуть бути обмежені або скасовані ані новими законами, ані внесенням змін до чинних законів.

Оскільки на день виходу позивача у відставку умови і порядок призначення, виплати та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці були визначені ст.. 43 Закону України «Про статус суддів», вимоги позивача стосовно перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із 90% нового розміру заробітної плати судді, є законними та обґрунтованими.

Крім того, п. 1 ст. 2 розділу І Закону від 8 липня 2011 року № 3668-УІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», зокрема, передбачено, що максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм Закону №3668 та правових позицій КСУ, є підстави стверджувати, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не може бути поширене на позивача як пенсіонера (суддю у відставці), оскільки виплата щомісячного довічного грошового утримання призначалася позивачу відповідно до Закону «Про статус суддів»від 15.12.1992 року, а не відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року, на який йде посилання у пункті 1 статті 2 розділу І Закону № 3668.

Таким чином, суд не приймає твердження відповідача про відсутність у нього підстав перераховувати вищевказане грошове утримання згідно постанови Правління Пенсійного фонду України,оскільки не приймалось рішень КМУ про підвищення розміру заробітної плати державним службовцям, так як розмір суддівської винагороди в даному випадку передбачений вищим за юридичною силою нормативно-правовим актом - положеннями ст. 129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»№ 2453-УІ від 07.07.2010 року, які введено в дію з 01.01.2012 року.

У відповідності до положень ст.ст. 21, 105, 162 КАС України, оскільки саме до повноважень відповідача відноситься перерахунок призначеної пенсії, суд не може переймати на себе функції інших суб'єктів владних повноважень, та, визнавши дії відповідача протиправними, ухвалює рішення про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату належних позивачу сум.

Керуючись принципом законності, суддя дійшов висновку, що вимоги позивача за період з 29.05.2015 року мають бути задоволені, оскільки відповідач в зазначений період неправомірно виплачував щомісячне довічне грошове утримання в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством, а саме ст. 43 Закону України «Про статус суддів».

За таких обставин дії відповідача щодо нездійснення перерахунку виплат позивачу з 29.05.2015 року слід визнати протиправними та зобов'язати здійснити відповідний перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 % від розміру суддівської винагороди на відповідній посаді (20097,00 грн. згідно наданої довідки), з урахуванням виплачених сум.

Згідно ч.1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Отже, наявні обставини для допущення негайного виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Виходячи з приписів даної норми суддя дійшов висновку про доцільність зобов*язання Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 58, 126 Конституції України, ст.ст. 129, 138, ч.і пункту 2 розділу XII «Прикінцеві положення»3акону України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 № 2453-УІ, ст.ст. 43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 № 2862-ХП, ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723 від 16.12.1993 року, рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, від 11.10.2005 року №8-рп/2005, від 14.12.2011 року №18-рп/2011, №3-рп/2013, ст. 2 розділу І Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»від 08.07. 2011 року № 3668-УІ, ст.ст. 2, 6-11, 17-19, 21, 99-103, 105, 158-163, 167, 183-2, 186, 256 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок, призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 29.05.2015 року в розмірі 90% від розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, визначеної у довідці апеляційного суду Запорізької області №07-50/36 від 28.05.2015 року (20097,00 грн.), з урахуванням виплачених сум.

Допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

Зобов*язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 20508387) з дати набрання постановою по справі законної сили місячний строк подати до суду першої інстанції звіт про виконання постанови по справі.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Ю.А. Галущенко

28.09.15