Ухвала суду № 51950248, 01.10.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1012/2015(м)

263/8599/13-ц

Головуючий в 1 інстанції Турченко О.В.

Доповідач Пономарьова О.М.

Категорія 43

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Зайцевої С.А., Лоленко А.В.,

при секретарі Герасимовій Г.Є.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 вересня 2015 року про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення і зобов'язання не чинити перешкод у користуванні квартирою,

в с т а н о в и л а:

21 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про поновлення строку для звернення виконавчого листа № 2/263/73/2014 року від 06 лютого 2014 року, виданого Жовтневим районним судом міста Маріуполя 21 серпня 2015 року, про вселення його до квартири АДРЕСА_1, до виконання, посилаючись на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки впродовж року він був відсутній в місті Маріуполі.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 вересня 2015 року заява ОСОБА_1 задоволена та йому поновлений строк для пред'явлення виконачого листа № 2/263/73/2014 року від 06 лютого 2014 року, виданого Жовтневим районним судом міста Маріуполя 21 серпня 2015 року, про вселення його до квартири АДРЕСА_1, до виконання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду та залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду. Апелянт зазначала, що відсутні поважні причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа про вселення ОСОБА_1 до виконання. ОСОБА_1 з 1998 року не мешкав в квартирі, не ніс витрат по її утриманню та ремонту, не мав наміру вселитися, хоча має від квартири ключі. Проживати з ОСОБА_1 в одній квартиру у зв'язку з відносинами, які між ними склалися, є неможливим, тому вона вирішує питання про її продаж.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги на просили її задовольнити.

ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити ухвалу суду без змін, як правильну та законну.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про вселення та зазначав, що він є власником 3/8 частини чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 (1/4 - на підставі свідоцтва про право власності на житло і 1/8 - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом). Крім нього, власниками вказаної квартири є його мати, ОСОБА_4 - 3/8 частини, і сестра, ОСОБА_2, - 1/4 частини. 26 травня 2013 року ОСОБА_4 померла.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 чинить перешкоди у вселенні та користуванні квартирою, позивач просив вселити його в спірну квартиру і зобов'язати її не чинити йому перешкоди в користуванні квартирою.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 лютого 2014 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької областіі від 02 квітня 2014 року, ОСОБА_1 вселено у спірну квартиру, стягнуто з ОСОБА_2 на його користь у відшкодування витрат на сплату судового збору 114 грн. 70 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На підставі рішення суду Жовтневим районним судом міста Маріуполя виданий виконавчий лист № 2/263/73/2014 року від 06 лютого 2014 року, про вселення ОСОБА_1 до квартири АДРЕСА_1.

Задовольняючи заявуОСОБА_1 про поновленя строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що річний строк пропущений з поважних причин, оскільки впродовж року ОСОБА_1 був відсутній в місті Маріуполі.

Такий висновок суду судова колегія вважає правильним і таким, що відповідає вимогам закону та встановленим у справі обставинам.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Як статтею 371 ЦПК України, так і частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст. 371 ЦПК питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Позивач ОСОБА_1, скориставшись правом, наданим їй чинним законодавством України, у 21 серпня 2015 року звернулася до місцевого суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, виданого на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 лютого 2014 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької областіі від 02 квітня 2014 року.

Перевіряючи зазначені обставини, суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_1 з липня 2014 року був відсутній в місті Маріуполі та знаходився за межами України - в місті Москві, про що свідчать надані ним документи - медична довідка від 24 липня 2014 року, висновок попереднього медичного огляду від 24 липня 2014 року, дозвіл на роботу іноземному громадянину до 02 серпня 2015 року, видане Російською Федерацією страхове свідоцтво обов'язкового пенсійного страхування, зареєстроване 19 вересня 2014 року.

Зазначене спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про відсутність доказів про поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа про вселення ОСОБА_1 до виконання.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, обґрунтовано виходив з того, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 з 1998 року не мешкав в квартирі, не ніс витрат по її утриманню та ремонту, не мав наміру вселитися, а також що проживати з ОСОБА_1 в одній квартиру у зв'язку з відносинами, які між ними склалися, є неможливим, судова колегія вважає необґрунтованими і такими, що не впливають на правильність висновків суду про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки рішенням суду про вселення встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником спірної квартири і як і ОСОБА_2 має право користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Доводи ОСОБА_2 про те, що вона вирішує питання про продаж квартири, а тому заперечує проти вселення ОСОБА_1 до вирішення цього питання, не грунтуються на законі, оскільки існує рішення суду, яке набуло чинності і на теперішній час не виконане, про вселення ОСОБА_1 в спірну квартиру.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки судом першої інстанції ухвала від 01 вересня 2015 року постановлена з додержанням вимог закону, судова колегія дійшла висновку про залишення ухвали суду без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: С.А. Зайцева

А.В. Лоленко