Ухвала суду № 51948101, 09.09.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2205/15

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

09 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвинюка С.О.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АДВАНС" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у звязку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, на підставі направлень від 14травня 2015 року №000026, №000027, №000028 та №000029, відповідно до плану-графіка на ІІ квартал 2015 та згідно наказу №986 від 02 квітня 2015, в період з 14 квітня 2015 року по 06 травня 2015 року посадовими особами ДПІ у м. Хмельницькому проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "КОМПАНІЯ АДВАНС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт №1891/22-25-2-05/33087675 від 14 травня 2015 року та зроблено висновки про порушення позивачем вимог:

- п.138.2, п.138.4, пп.138.8.1, п.138.1 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 96747,00 грн.

- 198.1, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за період, що перевірявся, у загальному розмірі 92140,00 грн.;

- п.2.8, 2.9, 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме: перевищення встановлений залишків ліміту готівки в касі підприємства в сумі 3834,64 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 28 травня 2015 року №0002512205 та форми "С" від 28 травня 2015 року №0002502205, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у загальному розмірі 120934,00 грн., з яких 96747,00 грн. за основним платежем та 24187,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2432,76 грн.

Підставою для донарахування позивачу грошового зобовязання слугували висновки перевіряючого про те, що правочини укладені позивачем з вказаним контрагентом були укладені без мети настання реальних наслідків і відсутність необхідних умов для здійснення ПП "Дакар" господарської діяльності, оскільки згідно акту перевірки №61/04-61-22-2/30242420 від 23 вересня 2013 року від ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної перевірки із ПП "Дакар" за період березень 2012, через стан 16 (припинено (ліквідовано, закрито).

Суд І інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що чинне законодавство не зобовязує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту. Крім того, у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за перевищення ліміту залишку готівки в касі.

Колегія суду погоджується з таким висновком суду І інстанції з огляду на наступні обставини.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктами 201.4, 201.6 ст.201 ПК України, встановлено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Також, згідно п.36.1, п.36.5 ст.36, п.38.1 ст.38, п.44.1 ст.44, п.47.1 ст.47, п.49.2 ст.49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обовязком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обовязку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Таким чином, формування субєктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а повязане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наданими доказами підтверджено, що у перевіреному контролюючим органом періоді між позивачем ТОВ "Компанія Адванс" та ПП "Дакар" 23 червня 2008 року та 19 березня 2012 року укладено договори поставки №46 та №20 на поставку нафтопродуктів (бензин, дизельне пальне, масло, бітумну емульсію та бітум в асортименті, надалі іменується як - Товар). В подальшому сторонами укладено Додаток 1 від 22 березня 2012 року, Додаток 2 від 23 березня 2012 року, Додаток 3 від 26 березня 2012 року та Додаток 4 від 28 березня 2012 року до договору поставки №20 від 19 березня 2012 року щодо особливостей поставки зазначеного у договорі Товару.

В матеріалах справи в повному обємі наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом. Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Видані контрагентом позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Отже, фактичні обставини обєктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення від 28 травня 2015 року №0002512205 форми "Р" є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення-рішення форми "С" від 28 травня 2015 року №0002502205, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 2432,76 грн., то колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до пп. 5.11 п.5 постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" установлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) можуть переглядатися у зв'язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних факторів об'єктивного характеру (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо). Документи (нормативно-правові акти, внутрішні документи (розрахунки) підприємства, що затверджені (підписані) керівником або уповноваженою ним особою), на підставі яких переглянуто ліміт каси, строки здавання готівкової виручки (готівки), додаються до відповідних наказів (розпоряджень), договорів банківського рахунку підприємства.

07 січня 2009 року наказом №2 ТОВ "Компанія Адванс" у відповідності з Розрахунком встановлення ліміту залишку готівки в касі від 08 січня 2009 року, затверджено ліміт каси в сумі 14954,54 грн.

Копії зазначених наказу та розрахунку знаходяться в матеріалах справи, а отже висновки контролюючого органу про порушення п.2.8, 2.9, 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме: перевищення встановлений залишків ліміту готівки в касі підприємства в сумі 3834,64 грн. є помилковим.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 14 липня 2015 року.

Головуючий Загороднюк А.Г.

Судді Драчук Т. О.

ОСОБА_4