Ухвала суду № 51948006, 01.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 р.Справа № 816/1238/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. по справі № 816/1238/15

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області , 4 Державного пожежно-рятувального загону з охорони об'єктів ДСНС України в Полтавській області

третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (далі - перший відповідач), 4 Державного пожежно-рятувального загону з охорони об'єктів ДСНС України в Полтавській області (далі - другий відповідач), третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо відмови в перерахунку грошового утримання (заробітної плати) ОСОБА_1 за період з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року протиправними;

- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області провести перерахунок грошового утримання (заробітної плати) за вказаний період за час робіт по ліквідації наслідків на ЧАЕС та видати довідку через підпорядкований підрозділ - 4 Державний пожежно-рятувальний загін з охорони об'єктів ДСНС України в Полтавській області про грошове утримання з урахуванням перерахунку за перебування в стані бойової готовності, наведеного в листі МНС України № 03-3654/201 від 13.04.2012 р. та відповідно до положень постанови РМ СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986 р., наказів СРСР № 0130 від 11.06.1986 р. і № 0189 від 30.06.1986 р. з врахуванням підвищення грошового забезпечення збільшеного в два рази згідно постанови ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, РМ СРСР і ВЦРПС № 524-156 від 07.05.1986 р., нарахування премії - 60% від нарахування на підвищену заробітну плату відповідно до постанови РМ СРСР і ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986 р. та постанови РМ УРСР і Української республіканської ради професійних спілок № 207-7 від 10.06.1986 р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. по справі № 816/1238/15 зазначений позов задоволено.

Визнано дії Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку грошового забезпечення за період з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року протиправними. Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період роботи останнього по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року з урахуванням постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 655-195 від 05 червня 1986 року, постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок від 10 червня 1986 року № 207-7, постанови ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, а також наказів МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року, № 0149 від 26 травня 1986 року, № 0189 від 30 червня 1986 року, постанови Держкомітету СРСР з праці і соціальних питань і ВЦРПС № 153/10-43 від 07 травня 1986 року, вказівки УПО МВС № 3/7/1587 від 17 грудня 1986 року та МВС СРСР № 1/5725 від 21 жовтня 1986 року, та видати довідку про грошове забезпечення з урахуванням перерахунку.

Перший відповідач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. по справі № 816/1238/15, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Свою незгоду з постановою суду першої інстанції перший відповідач обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого судового рішення, та зазначає, що довідка для призначення пенсії позивачу згідно вимог закону може надаватися лише із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження за фактично відпрацьований час з 25.07.1986р. по 25.08.1986р. і складових грошового утримання, тобто без урахування виплати за час перебування у резерві в стані бойової готовності та з премії, що була виплачена безпосередньо за учать у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не визначена системами оплати праці.

Третя особа, Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, також не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги третя особа посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та зазначає, що в матеріалах справи відсутні пояснення позивача та докази щодо фактичного отримання заробітної плати за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в більших розмірах ніж вказані в довідці від 17.07.2012 року №78, згідно з якою в даний час пенсія нарахована та виплачується. Вважає, що відсутні підстави для перерахунку грошового утримання позивача за період з 25.07.1986р. по 25.08.1986р. без урахування первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня позивача. Просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. по справі № 816/1238/15 скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

27.07.2015р. через канцелярію Харківського апеляційного адміністративного суду надійшла заява від 4 Державного пожежно-рятувального загону з охорони об'єктів ДСНС України в Полтавській області про приєднання до апеляційної скарги, в якій просить апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 р. задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні проти апеляційних скарг заперечує, просить суд апеляційної інстанції залишити їх без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційних скарг у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 та є інвалідом ІІ групи по професійному захворюванню, яке пов'язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серія є НОМЕР_2 (а.с. 15).

У 1986 році позивач проходив службу на посаді молодшого інструктора 7 воєнізованої пожежної частини загону ВПО по охороні Кременчуцького нафтопереробного заводу.

У період з 25.07.1986 р. по 25.08.1986 р. позивач виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про що свідчить наказ № 105лс від 16.09.1986 р., довідки від 25.08.1986 р. та від 11.12.1990 р. (а.с. 20-21, 97-98).

У березні 2015 року позивач звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області із заявами про перерахунок грошового утримання та надання нових довідок про грошове утримання за службу в зоні ЧАЕС за липень - серпень 1986 року (а.с. 103-104).

Листами від 19 березня 2015 року №01-В-165/12 та від 10 квітня 2015 року №03-К-214/05 Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Полтавській області повідомило про відсутність підстав для відповідного перерахунку грошового утримання (а.с. 105-107).

Не погоджуючись з відмовою в перерахунку грошового утримання за період з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності відмови відповідача здійснити позивачу перерахунок його грошового забезпечення за період роботи з 25.07.1986 р. по 25.08.1986 р. з урахуванням постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 655-195 від 05 червня 1986 року, постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок від 10 червня 1986 року № 207-7, постанови ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, а також наказів МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року, № 0149 від 26 травня 1986 року, № 0189 від 30 червня 1986 року, постанови Держкомітету СРСР з праці і соціальних питань і ВЦРПС № 153/10-43 від 07 травня 1986 року, вказівки УПО МВС № 3/7/1587 від 17 грудня 1986 року та МВС СРСР № 1/5725 від 21 жовтня 1986 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796.

Колегією суддів встановлено, що листом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 13.04.2012р. №03-3654/201 "Про розгляд звернень" (а.с.26-27) позивача повідомлено, що відповідно до листа Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 29.05.2002 року № 12/8/1763 особовий склад зведеного загону протипожежної служби МВС України, у тому числі інспектори Держаного пожежного нагляду, ніс службу у 30-км зоні Чорнобильської АЕС безвиїзно 24 години на добу у щоденному режимі роботи у три зміни по 8 годин, останні 16 годин виконував обов'язки з чергування у стані бойової готовності в м. Чорнобилі. При цьому, згідно з листом Держкомпраці СРСР від 02.10.1986 року № 3310-БГ та вказівкою МВС СРСР від 21.10.1986 року № 1/5725 працівникам зведеного загону протипожежної служби МВС України одна година перебування у 30-км зоні Чорнобильської АЕС у резерві в стані бойової готовності враховується як 1/3 робочого часу з виплатою за цей обліковий період одинарної тарифної ставки (посадового окладу) працівникам з числа начальницького складу й окладу за спеціальне звання. Таким чином МНС України вважає, що зазначена виплата особовому складу повинна розраховуватись наступним чином: (ПО+ОСЗ)хКр:К:8 год.х16 год.х1/3хД, де ПО -посадовий оклад; ОСЗ -оклад за спеціальне звання; Кр -кратність за перебування у зоні небезпеки; К -кількість днів у місяці; Д -кількість днів перебування в резерві у стані бойової готовності.

Так, у відповідності до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища"зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року №10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф "секретно"з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року N 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року №665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року №1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року №1767-рс і від 11 грудня 1986 року №2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 року №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 року №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 9 травня 1986 року, № 58с від 11 червня 1986 року, № 132с від 16 вересня 1986 року, № 179с від 25 грудня 1986 року, № 8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища" від 5 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року N 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100% тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року №665-195 "Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7), оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964 -у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 "Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС" передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.

Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195 (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7) було дозволено підприємствам залучати працівників на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, у вихідні і святкові дні з оплатою у подвійному розмірі.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43, премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 7 травня 1986 року, пунктів 1, 4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 5 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (наказ МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та №0189 від 30 червня 1986 року, вказівка МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року).

На підставі вказівки МВС СРСР № 1/5725 від 21 жовтня 1986 року видана вказівка ГУ ДПО № 3/7/1587 від 17 грудня 1986 року "Про компенсацію робітникам зведеного закону протипожежної служби за постійне перебування у місті Чорнобилі в резерві у стані бойової готовності", якою визначена тарифна ставка години надходження у стані бойової готовності, як одна третина години робочого часу з виплатою за обліковий період одинарної тарифної ставки, а робітникам із числа начальницького складу окладу за спеціальне звання.

Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Статтею 3 Закону України "Про правонаступництво України" передбачене, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України, порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, крім перерахованих вище, іншими нормативними актами не передбачені, отже, вони є діючими на цей час.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 у період з 25.07.1986 р. по 25.08.1986 р. виконував службові обов'язки у зоні Чорнобильської АЕС загалом 32 доби, з них: 29 діб - у третій зоні та 3 доби - у першій зоні безвиїзно (а.с. 20).

Під час відрядження до м. Чорнобиль позивач перебував на посаді молодшого інструктора 7 воєнізованої пожежної частини загону ВПО по охороні Кременчуцького нафтопереробного заводу у званні старшого сержанта внутрішньої служби.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно того, що у позивача відсутнє право на нарахування подвійного посадового окладу та окладу за спеціальне звання з огляду на те, що подвійність окладу замінено на кратність, оскільки нормативно-правові акти, що передбачали виплату посадового окладу та окладу за спеціальне звання в подвійному розмірі, діяли одночасно із нормативно-правовими актами, які встановлювали кратність оплати за зонами небезпеки, та не суперечили одне одному.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для оплати вихідних позивача у подвійному розмірі з огляду на те, що за роботу у вихідний день працівникам органів внутрішніх справ надавався інший день відпочинку, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем не надано доказів того, що позивачу надавалися такі дні відпочинку за роботу у зоні ЧАЕС 3, 10, 17, 24 серпня 1986 року (кожна неділя серпня), крім того, у зоні ЧАЕС діяв 6 - денний (36-годинний) робочий тиждень, тому враховуючи положення Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 р. №665-195 та постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 р. №207-7, оплата праці за роботу у неділю підлягала у подвійному розмірі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що розрахунок грошового забезпечення позивача за період з 25.07.1986 року по 25.08.1986 року має проводитись з урахуванням приписів всіх зазначених вище нормативних актів, якими врегульовано порядок оплати праці робітників та службовців: з нарахуванням подвійного окладу, з урахуванням кратності зони небезпеки кратності 5 -, 4 -, 3 -, з нарахуванням премії у розмірі 60% тарифної ставки, що повинна бути підвищена на 100%, тобто вдвічі, а також подвійною оплатою за роботу у вихідні дні, з урахуванням обчислення за одну годину як 1/3 години робочого часу за період несення служби у стані бойової готовності, врахуванням шестигодинного робочого дня, понад середньомісячну заробітну плату, у порівнянні із установленими чинним законодавством нормами.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

У відповідності до пункту 7 Порядку, до заяви про призначення пенсії за віком додається, у тому числі, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 № 122; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Таким чином, колегія суддів вважає, що неврахування при розрахунку грошового забезпечення позивача за період перебування останнього у зоні Чорнобильської АЕС вищенаведених вимог безпосередньо впливає на призначення пенсії ОСОБА_1, чим порушує його права на перерахунок пенсії.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям, зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що відмова відповідача провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року є неправомірною та необґрунтованою.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості відмови у перерахунку позивачу грошового забезпечення, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. по справі № 816/1238/15 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. по справі № 816/1238/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 02.10.2015 р.