Ухвала суду № 51947944, 08.09.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/28/15

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

08 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Сокольвак Ю.В.,

позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - позивач) до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Старокостянтинівського відділення (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просила: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.11.2014 № НОМЕР_1 та від 11.11.2014 № НОМЕР_2.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2015 у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Позивач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився хоча був належним чином повідомлений.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області № 836 від 13.10.2014 та направлення №1257 від 13.10.2014 16.10.2014 проведено фактичну перевірку позивача щодо дотримання норм законодавства при здійсненні діяльності, пов'язаної з обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, за адресою с. Пеньки Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Результати перевірки знайшли своє відображення в акті № 128/22-01-21/НОМЕР_3 від 16.10.2014 яким встановлено факт зберігання тютюнових виробів, немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка, а саме сигарет "Навігатор", виробництва "ОМП Донський табак" (Ростов на Дону), чим порушено вимоги ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Крім того, до перевірки не надано накладні, книгу обліку доходів і витрат, чим порушено вимоги ст.44 Податкового кодексу України.

Вказаний акт перевірки підписала продавець ОСОБА_3 як уповноважена особа без зауважень.

При цьому 05.08.2014 протоколом про адміністративне правопорушення № 015712, складеним працівником Старокостянтинівського РВ УМВС, зафіксовано реалізацію продавцем магазину ОСОБА_3 неповнолітній особі алкогольних напоїв, а саме пляшку горілки "Пшенична" ємністю 0,5л. Однак продавець відмовилась від підпису протоколу та будь - яких пояснень.

Разом з тим в судовому засіданні в суді першої інстанції у присутності матері був допитаний неповнолітній свідок ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, який пояснив, що 05.08.2015 їхав на попутці з м.Шепетівка до с.Пеньки. Під час поїздки познайомився із хлопцем ОСОБА_5. Після приїзду до села, вони вирішили сходити до магазину та придбати пляшку горілки. Знайомий залишився стояти біля магазину, а він зайшов в приміщення. В магазині, крім продався більше нікого не було. ОСОБА_4 попросив продати йому дві пачки сигарет та пляшку горілки "Пшенична". Продавець сказала йому, що цигарок поки немає та продала пляшку горілки "Пшенична", ємністю 0,5 л. за ціною 40 грн. Паспорт чи інші документи в нього не запитували. Чек після покупки, продавець йому не віддала. Після того, як він купив горілку вийшов на вулицю до знайомого, до нього під'їхав автомобіль, з нього вийшли працівники міліції і його запитали де він взяв горілку. ОСОБА_4 пояснив, що йому 17 років, горілку він придбав в магазині і вказав в якому. Поки він давав пояснення працівникам міліції, до нього підійшов невідомий чоловік, який хотів з ним поговорити "по - чоловічому". ОСОБА_4 відмовився та побачив, що біля чоловіка стояла жінка. З їх поведінки він зрозумів, що вони власники магазина в якому він придбав горілку.

Факт продажу алкогольних напоїв неповнолітній особі підтверджується поясненнями сільського голови ОСОБА_5, який пояснив, що бачив як ОСОБА_4 виходив із магазину з пляшкою горілки, поясненнями секретаря сільської ради ОСОБА_6, яка бачила як алкогольний напій був вилучений у ОСОБА_4 працівниками міліції та підтвердила, що продавець зізналася, що продала неповнолітній особі пляшку горілки. Продавець ОСОБА_7 у своїх поясненнях на засіданні адміністративної комісії, не заперечувала, що продала пляшку горілки "Пшенична" неповнолітньому, свою провину визнала.

28 серпня 2014 року рішенням адмінкомісії продавця ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст.156 КУпАП. Продавець свою вину визнала та вказане рішення не оскаржувала.

На підставі акту перевірки посадовими особами відповідача прийнято рішення від 11.11.2014 № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 23 800 грн. та №‚0003732100 про застосування штрафних ( фінансових) санкцій в сумі 510 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) та продажу пляшки горілки "Пшенична" особі, яка не досягла 18- річного віку, а також факт зберігання тютюнових виробів, немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка підтверджується наявними в матеріалах справи належними і допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до ст. 7 Закону №481/95-BP за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст.16 Закону № 481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону №481/95-BP забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Абзацом 3 ст. 15-3 Закону України № 481/95-ВР передбачено, що продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Таким чином, зазначена норма встановлює обов'язок продавця отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, документи, які підтверджують вік такого покупця, та, відповідно, спонукає суб'єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (далі - Порядок №790).

За змістом пунктів 2 та 3 Порядку №790 за порушення, передбачені статтею 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Згідно пункту 5 Порядку №790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що підставою для даного виду відповідальності є доведений факт продажу алкогольних чи тютюнових виробів неповнолітній особі.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для прийняття спірного рішення про застосування штрафних санкцій стали матеріали акту перевірки відповідачем діяльності позивача № 128/22-01-21/НОМЕР_3 від 16.10.2014 та протокол про адміністративне правопорушення № 015712 від 05.08.2014, складеного працівником Старокостянтинівського РВ УМВС.

Окрім цього, факт порушення позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону № 481/95-BP та продажу пляшки горілки "Пшенична" особі, яка не досягла 18-річного віку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, письмовими поясненнями від 05.08.2014 покупця ОСОБА_4, а також його поясненнями в якості свідка у судовому засіданні, письмовими поясненнями сільського голови ОСОБА_5, який пояснив, що бачив як ОСОБА_4 виходив із магазину з пляшкою горілки, поясненнями секретаря сільської ОСОБА_1 ОСОБА_6, яка бачила як алкогольний напій був вилучений у ОСОБА_4 працівниками міліції та протоколом про адміністративне правопорушення ХМ № 015712 від 05.08.2014 року за ч. 2 ст.156 КУпАП відносно продавця ОСОБА_3В, складеного в присутності свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_5

При цьому твердження позивача про те, що магазин їй не належить спростовуються поясненнями продавця ОСОБА_3, які вона надала під час засідання адміністративної комісії.

Окрім цього, варто зазначити, що продавець ОСОБА_3 не оскаржила дії щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, а позивач не оскаржила дії щодо призначення та проведення фактичної перевірки та складання акту перевірки від 05.08.2014 року, яким зафіксоване порушення.

Водночас, з приводу факту зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз.15 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення вимог ст. 15-3 цього Закону у вигляді виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

За приписами частини 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Згідно п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення №1251). Пунктом 19 зазначеного Положення передбачено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до пункту 20 цього ж Положення №1251 у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Так, перевіркою встановлено, факт зберігання тютюнових виробів, немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка, а саме сигарет "Навігатор", виробництва "ОМП Донський табак" (Ростов на Дону), чим порушено вимоги ст. 11 Закону № 481/95-ВР

Твердження позивача викладені в апеляційні скарзі, що вказані тютюнові вироби були придбані нею особисто, на центральному ринку в м. Старокостянтинів, для свого чоловіка з ціллю особистого споживання є необґрунтованими, оскільки в акті перевірки також було встановлено факт реалізації сигарет "Бонд", вартістю 13.00 грн., що підтверджується копією фіскального чека (а.с. 37), наявного в матеріалах акту перевірки.

Таким чином в магазині було виявлено продаж тютюнових виробів різного асортименту та його кількість, що не притаманно одному курцю, що підтверджує факт реалізації тютюнових виробів немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка.

Разом з тим твердження позивачки про те, що її не було відомо про проведення перевірки та вчинене правопорушення, оскільки воно спростовується поясненнями свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні, письмовими поясненнями ОСОБА_3 та матеріалами справи.

Згідно п. 44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Пунктом 44.3. ст.44 ПК України встановлено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Як вірно встановлено судом першої інстанції в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, під час проведення перевірки не було надано накладні, книги обліку доходів і витрат. Вказаний факт позивачем в судовому засіданні не заперечувався.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 15 вересня 2015 року.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

ОСОБА_8