Ухвала суду № 51944177, 01.10.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/4956/15-ц Провадження № 22-ц/772/2517/2015Головуючий в суді першої інстанції Федчишен С. А.Категорія 43Доповідач Ковальчук О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Ковальчука О.В.,

суддів : Медяного В.В., Пащенко Л.В.

при секретарі : Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням і вселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Служби у справах дітей виконавчого комітету Вінницької міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданої її представником ОСОБА_5, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 9 липня 2015 року у цій справі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що вона та ОСОБА_3 повнорідні сестри. Згідно ордеру № 10 від 7 серпня 2002 pоку на житлову площу в гуртожитку, виданого на підставі рішення військової частини АО 183 (АО 155) від 7 серпня 2002 pоку, матері вказаних осіб - ОСОБА_6 надано право на заняття житлових приміщень (кімнат) АДРЕСА_2 сім'єю із 4 чоловік, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла. На момент смерті матері, позивачці виповнилось 10 років, тому переоформлення особистого рахунку вищезазначених кімнат з основного квартиронаймача ОСОБА_6 було здійснено на відповідачку. Згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію, виданою КЕВ м. Вінниці, у вказаних житлових приміщеннях зареєстровано 5 чоловік, а саме: ОСОБА_3 - квартиронаймач, ОСОБА_9 - сестра, ОСОБА_10 - син відповідачки, ОСОБА_11 - позивачка, ОСОБА_12 - дочка позивачки. Після смерті матері у спірних приміщеннях залишились проживати ОСОБА_3 та позивачка. Однак, згодом ОСОБА_3 почала створювати ОСОБА_11 перешкоди у користуванні житловими приміщеннями шляхом перешкоди у доступі до них, замінила замки. Позивачка неодноразово зверталась до КЕВ м. Вінниці з відповідними заявами, намагалась усно та письмово налагодити стосунки із сестрою, однак спір так і залишився невирішеним. 15 червня 2013 року ОСОБА_2 уклала шлюб, від якого у неї народилась дочка ОСОБА_4 Позивачка не має коштів для оренди квартири, де могла б проживати зі своєю сім'єю, створити необхідні умови для розвитку своєї малолітньої дитини, іншого житла вона немає, а користуватися наданою на законних підставах вказаною житловою площею немає можливості через дії відповідачки.

Із метою захисту своїх прав та інтересів, а також житлових прав своєї малолітньої дитини, ОСОБА_2 звернулась до суду та просила зобов'язати ОСОБА_3 не чинити їй перешкоди у користуванні вказаними житловими приміщеннями кімнат та вселити її до цих кімнат.

27 квітня 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним вище зустрічним позовом та просила визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування вказаними спірними житловими кімнатами на підставі статей 71, 72 ЖК УРСР. Свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_2 починаючи з 2003 року і по теперішній час фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, дане житло надано їй для проживання її опікуном - рідною бабусею ОСОБА_13 Після смерті їх матері ОСОБА_6, на яку і був наданий ордер на житлові кімнати у гуртожитку за вказаною вище адресою, залишились проживати ОСОБА_3 та її сестра ОСОБА_8 Після народження позивачкою за зустрічним позовом сина ОСОБА_10, з 2011 року він зареєстрований та проживає разом із нею за адресою спірних житлових кімнат. На відміну від ОСОБА_2, ніякого іншого помешкання для проживання позивачка і її малолітній син немають. Окрім того, ОСОБА_3 вагітна. ОСОБА_2, користуючись відміткою про реєстрацію, не отримавши від позивачки дозволу, як від наймача житлового приміщення, зареєструвала свою доньку, яка не є членом сім'ї наймача, хоча дитина має бути зареєстрована за місцем фактичного проживання батьків. Із 2003 року відповідачка повністю припинила виконувати обов'язки члена сім'ї, пов'язані з утриманням житлового приміщення та оплатою комунальних послуг, за час своєї відсутності житлом не цікавилась. За весь час відсутності, відповідач жодного разу не цікавилася житлом. Утримувала дане житло та робила у ньому ремонт ОСОБА_3 самостійно.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 9 липня 2015 року первісний позов задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із ухваленим рішенням, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що згідно ордера № 10 від 7 серпня 2002 року на житлову площу в гуртожитку ОСОБА_6 отримала право на зайняття з сім'єю із 4 чоловік (ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_2.) житлової площі АДРЕСА_2 (а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 15 червня 2013 року прізвище позивачки після одруження змінено з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2» (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла, що вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.13).

Згідно листа від 5 грудня 2007 року №182, наданого т.в.о. начальника Квартирно - експлуатаційного відділу м. Вінниці В.В. Гамідером, Квартирно - експлуатаційний відділ м. Вінниці не заперечує проти переоформлення особистого рахунку на квартиру АДРЕСА_2 з основного квартиронаймача ОСОБА_6 на дочку ОСОБА_3 у зв'язку зі смертю її матері (а.с.14).

Згідно довідки Квартирно - експлуатаційного відділу м. Вінниці від 16 грудня 2014 року № 32 в кім. НОМЕР_3 за вказаною вище адресою зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_4 (а.с.15).

Відповідно до акту від 2 березня 2015 року ОСОБА_3 неодноразово чинить перешкоди в користуванні вказаним житловим приміщенням НОМЕР_3 ОСОБА_2 та членам її сім'ї, що полягає у ненаданні доступу останнім до цих житлових приміщень ( втому числі зміна замків до вхідних дверей) (а.с.16).

Згідно акту соціального інспектування № 38 від 11 березня 2011 року ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_2 (а.с.96-97).

Згідно акту № 1560 від 8 червня 2015 року після смерті ОСОБА_6, тобто з 2003 року її діти проживали з бабусею ОСОБА_13 у АДРЕСА_1. ОСОБА_3 з ОСОБА_7 з 2007 року проживали разом за адресою спірних житлових приміщень. Приблизно з 2011 року сумісне проживання ОСОБА_7 з ОСОБА_3 ускладнилося та як наслідок ОСОБА_3 почала не допускати ОСОБА_7 та її дитину до цих житлових приміщень (а.с.98).

Також судом встановлено, що позивачка вимушена тимчасово проживати у своєї бабусі ОСОБА_13, оскільки ОСОБА_3 своїми діями позбавила останню можливості доступу до спірних кімнат, шляхом заміни замків до них та ненаданням ключів ОСОБА_2

Позивачка письмово зверталась до ОСОБА_3 не чинити їй перешкод у користуванні спірними кімнатами, а також до начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці ОСОБА_14 із відповідними заявами про врегулювання виниклого конфлікту (а.с. 17, 19).

Встановивши вказані обставини справи, суд першої інстанції, керуючись ст. 47 Конституції України, статтями 9, 64, 65, 71, 106, 129 ЖК УРСР, статтями 29, 311 ЦК України , ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ч. 1-2 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення первісного позову, з огляду на положення цих правових норм. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд фактично виходив із того, що позивачкою за цим позовом не було доведено тих обставини, на які вона посилалась, як на підставу своїх зустрічних позовних вимог, як того вимагають положення статей 10, 60 ЦПК України. Посилання ОСОБА_3 на відсутність ОСОБА_2 за зареєстрованим місцем проживання суд до уваги не взяв, оскільки, як було встановлено, ОСОБА_2 була вимушена проживати у своєї бабусі, оскільки ОСОБА_3 сама позбавила її можливості вільного доступу до спірних кімнат. Посилання позивача за зустрічним позовом щодо неправомірної реєстрації місця проживання доньки ОСОБА_2 за адресою спірних житлових приміщень без згоди на це ОСОБА_3 суд також не визнав обґрунтованими з огляду на статті 29, 65 ЖК УРСР, з аналізу яких вбачається, що на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди наймача не передбачено. Твердження ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 з 2003 року не проживає у зазначених вище житлових приміщеннях спростовуються матеріалами справи, зокрема наведеними вище актом соціального інспектування від 11 березня 2011 року № 38 та актом від 8 червня 2015 року № 1560. Враховуючи викладене суд відмовив у задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується із висновками, яких дійшов суд першої інстанції, і відхиляє доводи апеляційної скарги, які фактично зводяться до іншої оцінки доказів, ніж зроблена судом, але висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку щодо незаконності чи необґрунтованості оскаржуваного рішення, а тому відповідно до положень ст. 308 ЦПК України вказану апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 9 липня 2015 року - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, поданої її представником ОСОБА_5 - відхилити, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 9 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : О.В. Ковальчук

Судді : В.В. Медяний

Л.В. Пащенко