Рішення № 51938118, 21.09.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/107/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2015 Справа № 908/4652/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю МІК ( 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69-а)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд 11)

про стягнення 16 618 грн. 79 коп.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1, на підставі довіреності б/н від 29.12.2014 р.;

від відповідача ОСОБА_2 на підставі довіреності № 18-1 від 23.12.2014 р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю МІК до Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів про стягнення заборгованості в розмірі 16 618 грн. 79 коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 9 122 грн. 30 коп., втрат від інфляції в розмірі 6 841 грн. 72 коп., суми трьох відсотків річних в розмірі 654 грн. 76 коп.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 19.08.2015 р., справу 908/4652/15 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 20.08.2015 р. порушено провадження у справі № 908/4652/15. Справі присвоєно номер провадження № 10/107/15, її розгляд призначено на 07.09.2015 р.

У судовому засіданні 07.09.2015 р. представник позивача підтримав свої вимоги викладені в позовній заяві. Відповідач у судове засідання 07.09.2015 р. не зявився, направив клопотання про відкладення розгляду справи, письмовій відзив на адресу суду не надіслав.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що незявлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування ГПК України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином і завчасно були сповіщенні судом про дату, час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування ГПК України, - у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12), або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК) (1798-12 ), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК (1798-12 ).

Що ж до представника відповідача, то у разі нез'явлення його представника за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК) (1798-12), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12) або статтею 90 ГПК (1798-12).

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За клопотанням представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У звязку із неявкою в судове засідання представника відповідача, ненаданням відзиву на позовну заяву та для отримання всіх необхідних документів по справі, судом було відкладено розгляд справи на 21.09.2015 р. о 10 год. 00 хв.

Відповідач в судове засідання 21.09.2015 р. надав заяву в якій просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник позивача 21.09.2015 р. підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

У судовому засіданні 21.09.2015 р., розгляд справи був закінчений, в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2012 року між ТОВ «МІК» та ПАТ «ЗФЗ» було укладено договір поставки № 183. Згідно умов договору позивач зобов'язаний поставити, а Відповідач прийняти та оплатити продукцію. На підставі договору позивачем відповідачу було поставлено Товар на загальну суму 258 094, 85 грн. у тому числі ПДВ 20 %.

Товар відповідачем було отримано, про що свідчать відмітки уповноважених осіб відповідача на видаткових накладних «...Товар отриманий у повному обсязі. Претензій до кількості, якості та комплектності отриманого товару, а також щодо відповідності його ГОСТу та ТУ не маю. Усі відповідні документи на товар отримані...»та надані відповідачем довіреності.

Згідно п. 5.1. договору оплата Відповідачем за поставлений товар здійснюється на умовах відстрочення платежу протягом 5 банківських днів з моменту постачання. Платежі відповідачем провадилися із порушенням строків оплати встановленими сторонами у договорі.

Станом на 10.08.2015 року відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 248 972, 55 грн. Оплата Відповідачем провадилася, згідно рахунків-фактур.

На час подання позову до суду за відповідачем наявна заборгованість за поставлений товар у сумі 9 122, 30 грн., за наступними видатковими накладними:

-РН №08/30/24 від 30.08.2012 р. на суму 580,08 грн. в тому числі ПДВ 20%;

-РН №08/30/26 від 30.08.2012 р. на суму 60,14 грн. в тому числі ПДВ 20%;

-РН №09/27/18 від 27.09.2012 р. на суму 144,28 грн. в тому числі ПДВ 20%;

-РН №09/27/05 від 27.09.2012 р. на суму 163,20 грн. в тому числі ПДВ 20%;

-РН №09/27/04 від 27.09.2012 р. на суму 632,20 грн. в тому числі ПДВ 20%;

-РН №03/29/36 від 29.03.2013 р. на суму 934,40 грн. в тому числі ПДВ 20%;

-РН №04/22/01 від 22.04.2013 р. на суму 6 608,00 грн. в тому числі ПДВ 20%;

Підписання Відповідачем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Такої позиції притримується й ВГСУ у своєму інформаційному листі Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права від 17.07.2012 № 01-06/928/2012.

Претензій по якості і кількості щодо поставленого товару від відповідача не надходило. Відтак позивачем зобов'язання згідно договору були виконанні в повному обсязі й належним чином. Свої обов'язки за договором відповідач не виконав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст.ст. 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно ст. 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України «...Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом...».

Розрахунок збитків, завданих інфляцією:

№ та дата видаткової накладноїТермін оплатиДата фактичної оплатиПеріод заборгованості (число, місяць, рік)Сума боргу (гри.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу, грн.РН №08/30/24 від 30.08.2012 р.06.09.2012-01.10.2012-31.07.2015580,081,75435,06РН №08/30/26 від 30.08.2012 р.06.09.2012-01.10.2012-31.07.201560,141,7545,11РН № 09/27/18 від 27.09.2012 р.04.10.2012-01.11.2012-31.07.2015144,281,75108,21РН № 09/27/05 від 27.09.2012 р.04.10.2012-01.11.2012-31.07.2015163,201,75122,40РН № 09/27/04 від 27.09.2012 р.04.10.2012-01.11.2012-31.07.2015632,201,75474,15РН № 03/29/36 від 29.03.2013 р.05.04.2013-01.05.2013-31.07.2015934,401,75700,8РН №04/22/01 від 22.04.2013 р.29.04.2013-01.05.2013-31.07.20156608,001,754956,00ВСЬОГО:6 841,73Сума 3 % річних, яка підлягає сплаті відповідачем позивачеві складає 654 грн. 76 коп. Від так станом на момент розгляду справи по суті відповідач має перед позивачем непогашену заборгованість на загальну суму 16 618 (шістнадцять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 79 коп., з яких 9 122 (дев'ять тисяч сто двадцять дві) грн. 30 коп. сума основного боргу, 6 841 (шість тисяч вісімсот сорок одна) грн. 72 коп. сума втрати від інфляції, 654 (шістсот п'ятдесят чотири) грн. 76 коп. сума 3 % річних.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі сі. 175 ГК України - майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 224 ГК України «Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено».

У порушення зазначених норм закону та умов укладеного Договору поставки № 362 від 23.01.2012 р., відповідач зобов'язання за вказаними Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості в розмірі 16 618 (шістнадцять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 79 коп., з яких 9 122 (дев'ять тисяч сто двадцять дві) грн. 30 коп. сума основного боргу, 6 841 (шість тисяч вісімсот сорок одна) грн. 72 коп. сума втрати від інфляції, 654 (шістсот п'ятдесят чотири) грн. 76 коп. сума 3 % річних.

Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач ОСОБА_3 акціонерне товариство Запорізький завод феросплавів в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань за умовами укладеного Договору поставки № 183 від 23.01.2012 р. і не бажає добровільно сплачувати борг.

Факт порушення відповідачем умов Договору поставки № 183 від 23.01.2012 р., а також факт заборгованості за договором, підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судовому засіданні 21.09.2015 р. проти позову заперечував та ндав до суду письмові пояснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Письмові заперечення відповідача суд до уваги не приймає, так як вони повністю спростовуються доказами наданим до суду позивачем.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю МІК до Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів про стягнення заборгованості в розмірі 16 618 грн. 79 коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 9 122 грн. 30 коп., втрат від інфляції в розмірі 6 841 грн. 72 коп., суми трьох відсотків річних в розмірі 654 грн. 76 коп.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1 827, 00 грн. покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю МІК до Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів задовольнити.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ДІАГОНАЛЬНА, будинок 11, Код ЄДРПОУ 00186542, р/р 26005130029045 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (код ЄДРПОУ 30105738, 69096, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69 а, Р/р 26003799950493 в ПАТКБ "ПРАВЕКС-БАНК", МФО 380838) - суму основного боргу в розмірі 9 122 (дев'ять тисяч сто двадцять дві) грн. 30 коп.

Видати наказ.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ДІАГОНАЛЬНА, будинок 11, Код ЄДРПОУ 00186542, р/р 26005130029045 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (код ЄДРПОУ 30105738, 69096, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69 а, Р/р 26003799950493 в ПАТКБ "ПРАВЕКС-БАНК", МФО 380838) - втрати від інфляції в розмірі 6 841 (шість тисяч вісімсот сорок одна) грн. 72 коп.

Видати наказ.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ДІАГОНАЛЬНА, будинок 11, Код ЄДРПОУ 00186542, р/р 26005130029045 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (код ЄДРПОУ 30105738, 69096, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69 а, Р/р 26003799950493 в ПАТКБ "ПРАВЕКС-БАНК", МФО 380838) - суму трьох відсотків річних в розмірі 654 (шістсот п'ятдесят чотири) грн. 76 коп.

Видати наказ.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ДІАГОНАЛЬНА, будинок 11, Код ЄДРПОУ 00186542, р/р 26005130029045 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (код ЄДРПОУ 30105738, 69096, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69 а, Р/р 26003799950493 в ПАТКБ "ПРАВЕКС-БАНК", МФО 380838) судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 22.09.2015 р.