Рішення № 51937002, 16.06.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15486/14-ц

Провадження №2/761/262/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 червня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарях Туровській О.М., Панасенко Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Меркурій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним правочином, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство Банк «Меркурій» (далі - Позивач) 21 травня 2014 року, в особі свого представника, звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно Договору на кредитну лінію № 14-10-14П-03 про надання споживчого кредиту (далі - Кредитний договір), укладеного між Акціонерним комерційним банком «Меркурій», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Банк «Меркурій», та Відповідачем, останньому було надано у кредит грошові кошти у розмірі, що не перевищує заборгованість за кредитом більш, ніж на 21 000 грн. 00 коп. зі сплатою 26% річних та кінцевим терміном повернення до 02 лютого 2010 року. Зауважив, що відповідно до Додаткової угоди № 1 від 08 червня 2005 року, до Кредитного договору Відповідачу збільшено ліміт кредитування на 26 000 грн., відповідно до Додаткової угоди № 3 від 09 серпня 2006 року до Кредитного договору, Позивач збільшив Відповідачу ліміт кредитування на 55 000 грн., відповідно до Додаткової угоди № 4 від 19 лютого 2007 року до Кредитного договору, ліміт кредитування збільшено на 250 000 грн., відповідно до Додаткової угоди № 6 від 02 лютого 2010 року до Кредитного договору, строк дії Кредитного договору продовжено на 12 місяців до 01 лютого 2011 року, відповідно до Додаткової угоди № 9 від 28 березня 2012 року до Кредитного договору ліміт кредитування збільшено на 45 000 грн., зі строком повернення до 25 січня 2013 року, відповідно до Додаткової угоди № 10 від 25 січня 2013 року до Кредитного договору термін дії договору продовжено на 12 місяців, відповідно до якої Відповідач повинен повернути кредит не пізніше 23 січня 2014 року зі сплатою за користування кредитом 25% річних. Зауважує також, що Відповідач зобов'язувався сплачувати платежі за кредитом згідно графіку погашення заборгованості. Проте, взяті на себе зобов'язання за Договором Відповідач не виконав, внаслідок чого у нього, станом на 15 травня 2014 року, виникла заборгованість за Кредитним договором у розмірі 161 968 грн. 75 коп. Вказує, що в порядку досудового врегулювання спору Відповідачу надсилалась вимога з пропозицією сплатити заборгованість, яка залишилась без задоволення. Просив суд ухвалити судове рішення, яким стягнути вказану суму заборгованості із Відповідача.

Представник Позивача у судове засідання не з'явився. На адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги представник Позивача підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково. Зокрема, погодився погасити суму основного боргу у розмірі 129 498 грн. 63 коп. Зауважив, що у Публічному акціонерному товаристві Банк «Меркурій» із 11 квітня 2014 року введено тимчасову адміністрацію та здійснюється процедура ліквідації вказаного банку, у зв'язку з чим не погоджується, що Позивач, фактично закінчивши свою діяльність, продовжує нараховувати проценти за користування кредитними коштами.

Суд, заслухавши думку Відповідача, який не заперечував щодо розгляду справи за відсутності представника Позивача, вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторони Позивача.

Заслухавши пояснення Відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 03 лютого 2005 року між Акціонерним комерційним банком «Меркурій», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Банк «Меркурій» та ОСОБА_1 був укладений Договір на кредитну лінію № 14-10-14П-03 про надання споживчого кредиту (далі - Кредитний договір), за умовами якого у період з 03 лютого 2005 року до 28 лютого 2005 року банк зобов'язувався надати позичальнику кредит у розмірі, що не перевищує заборгованість за ним більш ніж на 21 000 грн. строком повернення до 02 лютого 2010 року зі сплатою 26% процентів річних. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється банком щомісяця із дня фактичного надання кредиту до повного погашення позичкової заборгованості, виходячи із кількості календарних днів у році. Відповідач зобов'язувався повернути банку кредит згідно графіку погашення заборгованості, наведеному в Кредитному договорі (а.с., а.с. 4-6).

До того ж, судом встановлено, що між тими ж сторонами були укладені додаткові угоди до Кредитного договору:

08 червня 2005 року - Додаткова угода № 1, за умовами якої збільшено ліміт кредитування на 26 000 грн. (а.с., а.с. 7-8);

01 липня 2005 року - Додаткова угода № 2, за умовами якої змінено процентну ставку із 26% річних на 21% річних (а.с. 9);

09 серпня 2006 року - Додаткова угода № 3, за умовами якої збільшено ліміт кредитування на 55 000 грн. (а.с., а.с. 10-11);

19 лютого 2007 року - Додаткова угода № 4, за умовами якої збільшено ліміт кредитування на 250 000 грн., а також змінено процентну ставку за користування кредитом із 21% річних на 19% річних (а.с., а.с. 12-13);

12 травня 2008 року - Додаткова угода № 5, за умовами якої змінено процентну ставку із 19% річних на 21% річних (а.с. 14);

02 лютого 2010 року - Додаткова угода № 6, за умовами якої продовжено строк кредитування на 12 місяців до 01 лютого 2011 року (а.с., а.с. 15-16);

01 лютого 2011 року - Додаткова угода № 7, за умовами якої продовжено строк кредитування на 12 місяців до 31 січня 2012 року та змінено процентну ставку з 21% річних на 22,5% річних (а.с., а.с. 17-18);

27 січня 2012 року - Додаткова угода № 8, за умовами якої продовжено строк кредитування на 12 місяців до 25 січня 2013 року та змінено процентну ставку з 21% річних на 22,5% річних (а.с., а.с. 19-20);

28 березня 2012 року - Додаткова угода № 9, за умовами якої збільшено ліміт кредитування на 45 000 грн. (а.с., а.с. 21-22);

25 січня 2013 року - Додаткова угода № 10, за умовами якої продовжено строк кредитування на 12 місяців до 23 січня 2014 року та змінено процентну ставку з 22,5 % річних на 25 % річних (а.с., а.с. 23-24);

24 жовтня 2013 року - Додаткова угода № 11, за умовами якої змінено реквізити позичкового рахунку, а також інші фінансові реквізити (а.с.25).

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, Листом-вимогою про усунення порушення вих. № 2313 від 10 квітня 2014 року, Позивач належним чином повідомив Відповідача про наявну станом на 02 квітня 2014 заборгованість за Договором у розмірі 151 140 грн. 88 коп. з пропозицією її погасити (а.с. 38).

Разом з тим, як вбачається із позовної заяви, Позивач просить суд стягнути із Відповідача заборгованість, яка виникла станом на 15 травня 2014 року у розмірі 161 968 грн. 75 коп., з яких 129 498 грн. 63 коп. - прострочена заборгованість за кредитом; 1 241 грн. 77 коп. - нараховані проценти за період з 01 травня 2014 року до 14 травня 2014 року; 24 214 грн. 48 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 1 255 грн. 61 коп. - пеня за прострочення сплати процентів; 5 758 грн. 26 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Однак, суд не погоджується з сумою заборгованості, яку Позивач просить стягнути із Відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 132 від 13 березня 2014 року, Публічне акціонерне товариство банк «Меркурій» було віднесено до категорії неплатоспроможних (а.с. 37).

Згідно з Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 27 від 10 квітня 2014 року, з 11 квітня 2014 року ОСОБА_2 призначено як уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства банку «Меркурій» до 13 червня 2014 року (а.с. 36).

Відповідно до пункту 16) статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року, тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

За змістом абзацу першого частини першої та частини другої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року, з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

За змістом Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 104 від 21 травня 2015 року, строки здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства банку «Меркурій» продовжено строком на 1 рік до 11 червня 2016 року включно.

Відповідно до пунктів 1), 2), 41) частини 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року, з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.

Банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Таким чином, суд приходить до висновку, що нарахування Позивачем Відповідачу відсотків та штрафних санкцій за Кредитним договором здійснювалось Позивачем без достатньої правової підстави, оскільки господарська діяльність Позивача, як суб'єкта ринку фінансових послуг, була фактично завершена.

Отже, враховуючи той факт, що тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві Банк «Меркурій» було введено із 11 квітня 2014 року, нарахування Відповідачу відсотків та штрафних санкцій за Договором мало здійснюватись Позивачем саме до цієї дати.

З огляду на викладене, за підрахунками Позивача, перевірених судом у Відповідача, станом на 02 квітня 2014 року виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 151 140 грн. 88 коп., про що свідчить Лист-вимога про усунення порушення вих. № 2313 від 10 квітня 2014 рок, яка підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Крім того, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь держави підлягає присудженню судовий збір у розмірі 1 511 грн. 41 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 625, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», керуючись статями 10, 11, 13, 60, 88, 209, 212- 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Меркурій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним правочином - з а д о в о л ь н и т и частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Меркурій» (Код ЄДРПОУ 26112831) кошти у розмірі 151 140 (сто п'ятдесят одна тисяча сто сорок) гривень 88 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - в і д м о в и т и.

Стягнути із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 1 511 (одна тисяча п'ятсот одинадцять) гривень 41 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :