Ухвала суду № 51932777, 25.09.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-793/2180/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 30 Пироженко (В.Д.) В. Д. Доповідач в апеляційній інстанції Пальонний В. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПальонного В. С.суддівКарпенко О. В. , Нерушак Л. В. при секретаріВинник І. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційні скарги представника ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 15 січня 2015 року близько 23 год. 50 хв. на території автостоянки по вул. Броварській, 2 в м. Бориспіль Київської області, де перебував належний їй автомобіль «Toyota Venza», 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, сталось загоряння автомобіля «Таврія» 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, належного Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації. Причиною загоряння згідно акту про пожежу від 16 січня 2015 року, складеного Бориспільським РВ ГУ ДСНС України в Київській області, стало коротке замикання електричних проводів в відсіку двигуна цього автомобіля під час його запуску ОСОБА_8

В результаті пожежі належний їй автомобіль був пошкоджений.

Розмір матеріального збитку, завданого їй внаслідок пошкодження автомобіля згідно висновку експерта автотоварознавця складає 101797 грн. 83 коп.

30 травня 2005 року зазначений автомобіль «Таврія» ЗАЗ 10206 був виданий Головним управлінням праці та соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації у користування інваліду Великої вітчизняної війни ОСОБА_9 з наданням права керування ним ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер, проте Департамент соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації не прийняв мір для його повернення відповідно до вимог Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 19.07. 2006 року № 999 і відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжили користуватися ним без відповідних правових підстав, а тому на її думку повинні нести відповідальність за заподіяну їй шкоду солідарно з Департаментом соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації.

Вважає, що їй завдано також і моральну шкоду, яка на її думку, полягає у значних душевних стражданнях та хвилюваннях, які виникли внаслідок пошкодження автомобіля, в результаті чого вона змушена була відновлювати за власні кошти пошкоджений автомобіль та змінити свій робочий розпорядок, що завдало значного дискомфорту та постійних хвилювань з цього приводу. Завдану їй моральну шкоду вона оцінює в 10000 грн.

З врахуванням викладеного та посилаючись на ст. ст. 541, 543, 1166, 1187 ЦК України просила суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на її користь в відшкодування завданої їй матеріальної шкоди 110'313 грн. 91 коп. та 10'000 грн. в відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2015 року до участі у розгляді даної справи в якості співвідповідача залучено Державну казначейську службу України.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 липня 2015 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 110'313 грн. 91 коп. в відшкодування матеріальної шкоди.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5 в повному обсязі.

ОСОБА_7 також подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального права, просить його скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_5, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7, представника Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 та підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_7, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 15 січня 2015 року близько 23 год. 50 хв. на території автостоянки, розташованої по вул. Броварській, 2 в м. Бориспіль Київської області, внаслідок короткого замикання електричних проводів у відсіку двигуна при його запуску сталося загоряння автомобіля «Таврія» ЗАЗ 10206 державний номерний знак НОМЕР_2.

В результаті пожежі був пошкоджений належний ОСОБА_5 автомобіль «Toyota Venza», державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився на автостоянці поблизу автомобіля «Таврія».

Розмір матеріального збитку, завданого пожежею власнику автомобіля «Toyota Venza», складає 101797 грн. 83 коп.

Судом також встановлено, що зазначений автомобіль «Таврія» ЗАЗ 10206 30 травня 2005 року відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 19 липня 2006 року був наданий Головним управлінням праці та соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації інваліду Великої вітчизняної війни ОСОБА_9 і 9 червня 2005 року зареєстрований Уманським ВРЕР на його ім'я під державним реєстраційним номером НОМЕР_2.

Рішенням колегії Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації від 18 травня 2005 року право керування вказаним автомобілем надано дружині ОСОБА_9 ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер, а ОСОБА_7 після його смерті продовжувала користуватися автомобілем і тільки в 2014 році звернулася до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної адміністрації у відповідності з п.16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями з заявою про залишення їй цього автомобіля.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_5 посилалася як на положення ст.1166 ЦК України, яка визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, так і на положення ст. 1187 ЦК, яка регулює відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки і є спеціальною нормою, та просила стягнути суму завданих їй збитків солідарно з Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної адміністрації, який є власником автомобіля «Таврія» ЗАЗ 10206, та з ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які здійснювали експлуатацію цього автомобіля.

Суд правильно визначив, що між сторонами виникли правовідносини саме з приводу відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки і застосував до цих правовідносин положення ст. 1187 ЦК України, як спеціальної правової норми, яка регулює зазначені правовідносини, оскільки в даному випадку загоряння автомобіля «Таврія» сталося в результаті використання за його цільовим призначенням - здійснення запуску двигуна з метою подальшого руху.

Такий висновок суду відповідає змісту ч.1 ст.1187 ЦК та роз'ясненням Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеним в п.5 постанови № 4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», де, зокрема, зазначено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням).

При визначенні особи, яка повинна відшкодувати завдану позивачці шкоду, суд правильно виходив з положень ч.2 ст. 1187 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Оскільки ОСОБА_7 на момент заподіяння шкоди мала посвідчення на право керування транспортним засобом даної категорії та реєстраційний документ на автомобіль «Таврія» ЗАЗ 10206 державний номерний знак НОМЕР_2, який був переданий їй ОСОБА_9, котрий на законній підставі використовував цей транспортний засіб, вона була визначена рішенням колегії Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації як особа, що має право на керування цим автомобілем, то суд прийшов до правильного висновку, що саме вона має нести відповідальність за завдану шкоду.

Суд також правильно зазначив, що Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації не повинен відповідати за заподіяну позивачці матеріальну шкоду, оскільки він не здійснює безпосередньо експлуатацію транспортного засобу, переданого інваліду відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, а лише передає цей автомобіль інваліду і здійснює контроль за його використанням, безпосереднім же володільцем такого транспортного засобу є інвалід.

З огляду на те, що позивачка не надала суду доказів на підтвердження тих обставин, на які вона посилалася, як на підставу вимог про відшкодування моральної шкоди, суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення цих вимог.

Доводи апеляційних скарг зазначених висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, і ухвалив у справі законне та обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий :

Судді :