Рішення № 51922772, 14.09.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/13677/14-ц

2/638/458/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14.09.2015 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складi:

головуючого суддi ОСОБА_1,

при секретарi ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в:

11.08.2014 р. представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 Iрини Володимирiвни, в якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №027Ф-ІК/z1 від 09.01.2008 р. між ПАТ «ВТБ Банк» (код ЄДРПОУ 14359319) та ОСОБА_4, а саме: однокімнатну квартиру, загальною площею 35,2 кв.м., жилою - 23,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 (на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 09.01.2008 р. під №41, зареєстрований в державному реєстрі правочинів 09.01.2008 р., номер витягу 5280714) шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною відповідно до законодавства на день продажу предмету іпотеки для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (код ЄДРПОУ 14359319) за кредитним договором №027Ф-ІК4 від 09.01.2008 р., в розмірі заборгованості 826781,33 грн., з яких: 476389,71 грн. строкова заборгованість по кредиту; 70143,56 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 797,06 грн. строкова заборгованість по процентам за користування кредитом; 166781,60 грн. прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 20179,92 грн. заборгованість по комісії; 25225,35 грн. пеня, нарахована за прострочену заборгованість по кредиту; 58392,54 грн. пеня, нарахована за прострочену заборгованість по процентам за користування кредитом; 2101,94 грн. 3% річних, нараховані за прострочену заборгованість по кредиту; 4862,04 грн. 3% річних, нараховані за прострочену заборгованість по процентам та комісіям за користування кредитом; 1907,61 грн. інфляційні витрати, нараховані за прострочену заборгованість по процентам; стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВТБ Банк» судовий збір за подання позовної заяви в сумі 3775,80 грн.

02.12.2014 р. представник позивача подав до суду клопотання, в якому, посилаючись на ст. 33 ЦПК України, ст. 23 ЗУ «Про iпотеку», просив замінити відповідача ОСОБА_4 на належного відповідача ОСОБА_6, який зареестрований за адресою: 61174, АДРЕСА_2, обгрунтовуючи це тим, що 21.11.2014 р. ПАТ «ВТБ БАНК» дізналось, що майно, яке є предметом іпотечного договору №027Ф-ІК-ІК4/z1 від 09.01.2008 р., укладеним між Банком та ОСОБА_4, 28.12.2012 р. було продано громадянину ОСОБА_7, а 21.08.2013 р. громадянин ОСОБА_7 продав його ОСОБА_6

21.01.2015 р. представник ПАТ «ВТБ Банк» подав до суду уточнену позовну заяву, в якiй вiдповiдачем вказав ОСОБА_3 i просив звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №027Ф-ІК/z1 від 09.01.2008 р., а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 35,2 кв.м., жилою площею 23,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (яка належить ОСОБА_3 (на підставі договору купівлі-продажу вiд 21.08.2013 р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8В.), шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною відповідно до законодавства на день продажу предмету іпотеки для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (код ЄДРПОУ 14359319) за кредитним договором №027Ф-ІК4 від 09.01.2008 р., в розмірі заборгованості в сумi 826781,33 грн., з яких: 476389,71 грн. строкова заборгованість по кредиту; 70143,56 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 797,06 грн. строкова заборгованість по процентам за користування кредитом; 166781,60 грн. прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 20179,92 грн. заборгованість по комісії; 25225,35 грн. пеня, нарахована за прострочену заборгованість по кредиту; 58392,54 грн. пеня, нарахована за прострочену заборгованість по процентам за користування кредитом; 2101,94 грн. 3% річних, нараховані за прострочену заборгованість по кредиту; 4862,04 грн. 3% річних, нараховані за прострочену заборгованість по процентам та комісіям за користування кредитом; 1907,61 грн. інфляційні витрати, нараховані за прострочену заборгованість по процентам; стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВТБ Банк» судовий збір в сумі 3775,80 грн.

В обгрунтування позовних вимог вказав, що 09.01.2008 р. між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №027Ф-ІК4, згідно з яким останній був наданий кредит в розмірі 50000 доларів США, з кінцевим терміном повернення 09.01.2028 р. Згідно умов кредитного договору, ОСОБА_4 зобов'язалась щомісячно, в установлені договором строки, здійснювати повернення частин кредиту, та сплачувати нараховані відсотки за використання кредиту. В подальшому до вказаного кредитного договору було укладено додаткові угоди №1 від 30.09.2009 р., №2 від 14.06.2010 р., №3 від 13.10.2010 р., якими змінювались умови щодо страхування предмету застави та розмірів відсоткової ставки.

Представник позивача вказує, що п. 4.3. Кредитного договору встановлено, що за управління кредитом позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку грошові кошти в розмірі 1% від суми кредиту. Відповідно до п. 8.1 Кредитного договору, в разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або інших платежів згідно умов договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банка пеню за кожний день прострочення в розмір 0,1% від суми прострочених зобов'язань за кожний день прострочки.

Представник позивача зазначає, що банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 50000 доларів США. Однак починаючи з липня 2012 р. ОСОБА_4 систематично не виконуються зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредиту та відсотків за його використання. Станом на 10.07.2014 р. розмір заборгованості за кредитним договором №027Ф-!К4 від 09.01.2008 р. складає 826781,33 грн., з яких: 476389,71 грн. строкова заборгованість по кредиту; 70143,56 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 797,06 грн. строкова заборгованість по процентам за користування кредитом; 166781,60 грн. прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 20179,92 грн. заборгованість по комісії; 25225,35 грн. пеня, нарахована за прострочену заборгованість по кредиту; 58392,54 грн. пеня, нарахована за прострочену заборгованість по процентам за користування кредитом; 2101,94 грн. 3% річних, нараховані за прострочену заборгованість по кредиту; 4862,04 грн. 3% річних, нараховані за прострочену заборгованість по процентам та комісіям за користування кредитом; 1907,61 грн. інфляційні витрати, нараховані за прострочену заборгованість по процентам.

Представник ПАТ «ВТБ Банк» вказує, що 09.01.2008 р. з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ОСОБА_4 (Іпотекодавець) та ПАТ «ВТБ Банк» (Іпотекодержатель) був укладений договір іпотеки № 027Ф-ІК4/z1, згідно якого Іпотекодавець надав Іпотекодержателю в іпотеку однокімнатну квартиру, загальною площею 35,2 кв.м., жилою - 23,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача вказує, що 28.12.2012 р. предмет іпотеки був проданий громадянину ОСОБА_7, а 21.08.2013 р. громадянин ОСОБА_7 продав його громадянину ОСОБА_6

Відповідно до п. 4.2. Іпотечного договору, в разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та/або невиконання зобов'язань за цим договором, Іпотекодержатель має право достроково стягувати наданий кредит незалежно від встановленого строку виконання зобов'язання та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Пунктом 4.1. Іпотечного договрру встановлено, що за рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором в повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу, неустойки, процентів та інших платежів, витрат, завданих порушенням основного зобов'язання та/або цього договору іпотеки.

Представник позивача вказує, що допущене позичальником порушення основного зобов'язання завдає збитків позивачу та порушує його право на своєчасне та повне встановлене кредитним договором отримання грошових коштів, що є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пiд час судового провадження судом було задоволено клопотання представника позивача про замiну вiдповiдача i замiнено відповідача ОСОБА_4 на належного відповідача ОСОБА_6

В судове засідання представник позивача не зявилась, надала суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі; на позовних вимогах наполягала в повному обсязi; в разi неявки вiдповiдача просила винести заочне рiшення на пiдставi наявних по справi доказів.

Представником ОСОБА_9 до суду було подано клопотання, в якому вiн просив вiдкласти розгляд справи, призначений на 14.09.2015 р., через необхiднiсть бути присутнiм в судовому засiданнi, призначеному на той же час в Київському районному суддi м. Харкова, на пiдтвердження чого надав копiю повiстки про виклик до суду.

Відповідач ОСОБА_3 судове засiдання не з'явився, причину неявки суду не повiдомив, судові повістки, надіслані на останню відому судові адресу місця проживання або місцезнаходження відповідача, повернулись без вручення адресату, що свідчить про його відсутність за останнім відомим місцем проживання чи знаходження, заяву про зміну свого місця проживання або місцезнаходження відповідач суду не надавав, тому, в силу ч. 1 ст. 77 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим належним чином про час і місце слухання справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані докази, вважає, що позовнi вимоги щодо звернення стягнення на предмет iпотеки підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказиподаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Вiдповiдно до кредитного договору №027Ф-IК4 вiд 09.01.2008 р., укладеного мiж ВАТ «ВТБ Банк» i ОСОБА_9, банк надав ОСОБА_9 грошовi кошти (кредит) в розмiрi 50000,00 доларiв США строком на 20 рокiв до 09.01.2028 р. пiд 12,5% рiчних. Вiдповiдно до умов вказаного договору ОСОБА_9 зобов'язалась повернути банку отриманий кредит i сплатити проценти за користування кредитом в валютi кредиту до 09.01.2028 р.

Пунктом 4.3 кредитного договору визначено, що за управлiння кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку грошовi кошти в розмiрi 1% вiд суми кредиту в гривнях по курсу НБУ, що діє в день сплати комісії.

30.09.2009 р. мiж ВАТ «ВТБ Банк» i ОСОБА_9 було укладено договiр про внесення змiн №1 до кредитного договору №027Ф-IК4 вiд 09.01.2008 р., яким визначено, що за невиконання зобов'язань, передбачених п.п. 4.6, 4.7 кредитного договору, банк пiдвищує процентну ставку на 5% рiчних в порiвняннi з передбаченою п. 1.1 процентною ставкою за кредитним договором з третього робочого дня закiнчення строку дії попереднього договору страхування. Про збiльшення розмiру процентної ставки банк повiдомляє позичальника шляхом направлення листа i нового графiку погашення кредиту i сплати процентiв i розрахунку вартостi сукупних послуг. При цьому, пiдписанням цього договору позичальник пiдтверджує, що для вказаного застосування нової процентної ставки не вимагається пiдписання сторонами будь-яких iнших додаткових документiв.

14.06.2010 р. мiж ВАТ «ВТБ Банк» i ОСОБА_9 було укладено договiр про внесення змiн №2 до кредитного договору №027Ф-IК4 вiд 09.01.2008 р., п. 1.2 якого визначено викласти п. 8.1 кредитного договору в такiй редакції: «В разi прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту i/або сплати процентiв за його користування i/або iнших платежiв згiдно умов договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню за кожен день прострочення в розмiрi 0,1% вiд суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення.

Пунктом 2 вказаного договору визначено, що вiн є невiд'ємною частиною кредитного договору.

13.10.2010 р. мiж ПАТ «ВТБ Банк» i ОСОБА_9 було укладено договiр про внесення змiн №3 до кредитного договору №027Ф-IК4 вiд 09.01.2008 р., яким п. 6.6. кредитного договору викладено в такiй редакції: «Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентiв, можливої неустойки, комiсiйної винагороди, в випадках, передбачених кредитним договором або чинним законодавством України, а також якщо в перiод з 13.10.2010 р. по 12.10.2011 р. заборгованiсть по сплатi нарахованих процентiв перевищує 15 календарних днiв».

Пункт 6.7. кредитного договору договором про внесення змiн №3 викладено в такiй редакції: «Банк має право виманати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентiв, можливої неустойки, комiсiйної винагороди i/або iнших можливих платежiв, в разi порушення позичальником зобов'язань, що випливають/випливатимуть з умов кредитних договорiв/договорiв забезпечення, що укладенi/будуть укладенi мiж позичальником i банком, в рамках надання позичальниковi кредитних коштiв. Банк має право вимагати вiд позичальника здiйснити дострокове повернення кредиту протягом 30 календарних днiв з дати вiдправлення позичальнику вiдповiдного повiдомлення банку з вимогою дострокового повернення кредиту, шляхом вiдправлення рекомендованного листа з повiдомленням про вручення або шляхом доставки нарочним позичальнику за вказаною адресою з вiдмiткою про отримання. В випадку невиконання позичальником вимоги про дострокове повернення кредиту в зазначений в повiдомленнi строк, наступного дня вся сума кредиту i нарахованих процентiв за користування кредитом визнається простроченною, i банк має право здiйснити заходи по примусовому стягненню цієї суми».

Банком свої зобов'язання за кредитним договором було виконано в повному обсязi, надано ОСОБА_9 кредит в сумi 50000 доларiв США (в еквiвалентi 252500,00 грн.), що пiдтверджується заявою на видачу готiвки №ТR.9929.1.

Однак ОСОБА_9 прийняті на себе зобовязання за кредитним договором не виконано, систематично не проводилось повернення належних до сплати частин кредиту та нарахованих процентів за його користування.

Невиконання позичальником своїх зобовязань призвело до виникнення заборгованості, загальна сума якої станом на 10.07.2014 р., на підставі наданого позивачем розрахунку заборгованості, становить 826781,33 грн., з яких: 476389,71 грн. строкова заборгованість по кредиту; 70143,56 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 797,06 грн. строкова заборгованість по процентам за користування кредитом; 166781,60 грн. прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 20179,92 грн. заборгованість по комісії; 25225,35 грн. пеня, нарахована за прострочену заборгованість по кредиту; 58392,54 грн. пеня, нарахована за прострочену заборгованість по процентам за користування кредитом; 2101,94 грн. 3% річних, нараховані за прострочену заборгованість по кредиту; 4862,04 грн. 3% річних, нараховані за прострочену заборгованість по процентам та комісіям за користування кредитом; 1907,61 грн. інфляційні витрати, нараховані за прострочену заборгованість по процентам.

В якості забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_9 за зазначеним кредитним договором мiж ВАТ «ВТБ Банк» (Iпотекодержатель) i ОСОБА_9 (Iпотекодавець) був укладений іпотечний договір №027Ф-IК4/z1 вiд 09.01.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, реєстровий №45.

30.09.2009 р. мiж ВАТ «ВТБ Банк» i ОСОБА_9 було укладено договiр про внесення змiн №1 до iпотечного договору вiд 09.01.2008 р. №027Ф-IК4/z1, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 за реєстровим №45.

30.10.2010 р. мiж ПАТ «ВТБ Банк» i ОСОБА_9 було укладено договiр про внесення змiн №2 до iпотечного договору №027Ф-IК4/z1, посвідченого 09.01.2008 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 за реєстровим №45.

З умов вказаних договорiв вбачається, що предметом iпотечного договору є передача Iпотекодавцем Iпотекодержателю в iпотеку нерухомого майна (квартиру № 231 по пр. Ленiна в будинку №12 в м. Харковi, яка складається з 1 жилої кiмнати, загальною площею 35,2 кв.м., жилою 23,3 кв.м.), для забезпечення виконання зобовязань в повному обсязi щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом, комiсiй, пенi, iнших платежiв, штрафних санкцiй i збиткiв, розмiр, термiн i умови повернення i сплати яких встановлюється кредитним договором №027Ф-IК4 вiд 09.01.2008 р., договором про внесення змiн №1 вiд 30.09.2009 р., договором про внесення змiн №2 вiд 14.06.2010 р., договором про внесення змiн №3 вiд 13.10.2010 р. i будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч., якi збiльшують основне зобов'язання).

Вiдповiдно до iпотечного договору, предмет iпотеки належав ОСОБА_9 на пiдставi договору купiвлi-продажу квартири, посвiдченого ОСОБА_5, приватним нотарiусом ХМНО 09.01.2008 р. за реєстром №41, зареєстрований в Державному реєстрi правочинiв 09.01.2008 р., номер витягу 5280714, номер правочину 2626301.

Вiдповiдно до п. 1.4 iпотечного договору, предмет iпотеки сторонни оцiнили в 255800 ,00 грн., що за курсом НБУ на день пiдписання договору становить 50653,47 долари США.

Роздiлом 4 iпотечного договору встановлено, що за рахунок предмета iпотеки Iпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитними договорами в повному обсязi, включаючи сплату основної суми боргу, неустойки, процентiв i iнших платежiв, витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги i звернення стягнення на предмет iпотеки, збиткiв, завданих порушенням основного зобовязання i/або цього договору iпотеки. В разi невиконання зобов'язань за кредитним договором i/або цим договором, Iпотекодержатель має право достроково стягувати наданий кредит незалежно вiд встановленого строку виконання зобовязань i задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет iпотеки.

Пунктом 6.2 iпотечного договору встановлено, що звернення стягнення на предмет iпотеки може здiйснюватись Iпотекодержателем шляхом продажу вiд свого iменi предмету iпотеки будь-якiй особi на пiдставi договору купiвлi-продажу.

Вiдповiдно до нової редакції статуту Публiчного акцiонерного товариства «ВТБ Банк», затвердженої рiчними Загальними збопрми акцiонерiв, протокол №59 вiд 26.04.2013, ПАТ «ВТБ Банк» є правонаступником прав i обов'язкiв ВАТ «ВТБ Банк», перейменованого в ПАТ «ВТБ Банк» вiдповiдно до рiшення позачергових загальних зборiв учасникiв (акцiонерiв) банку вiд 16.07.2010 (протокол №54).

Вiдповiдно до листа-вимоги вiд 05.06.2014 р. вих.№2027/4002, ПАТ «ВТБ Банк» повiдомляв ОСОБА_9 про наявнiсть у неї заборгованостi за кредитним договором №027Ф-IК4 вiд 09.01.2008 р., яка станом на 04.06.2014 р. складала 59671,79 дол. США. Посилаючись на те, що боржницю листами i телефонними повiдомленнями було повiдомлено про необхiднiсть погасити вказану заборгованiсть в стислi сроки, однак ОСОБА_9 це зроблено не було, банк вказав, що використовує своє право, передбачене кредитним договором, i заявляє про змiну термiнiв повернення кредиту i процентiв за користування кредитними коштами в сторону їх зменшення. Вказаним листом банк вимагав вiд ОСОБА_9 негайного виконання нею порушенного зобов'язання i сплати заборгованостi протягом 30 календарних днiв вiд дати направлення повiдомлення. Боржницю попереджено, що в разi непогашення заборгованостi в установленi термiни, банком буде iнiцiйовано примусове стягнення заборгованостi в судовому порядку або в iнший спосiб, вiдповiдно до законодавства України.

Вiдповiдно до договору купiвлi-продажу квартири вiд 28.12.2012 р., зареєстрованого в реєстрi за №1600, укладеного мiж лiквiдатором фiзичної особи-пiдприємця ОСОБА_9 арбiтражним керуючим ОСОБА_10 (Продавцем) i ОСОБА_7 Iгорем Миколайовичем (Покупцем), посвiдченого приватним нотарiусом ХМНО Харкiвської обл. ОСОБА_11, Продавцем у власнiсть Покупця було передано предмет аукцiону квартиру №231, розташовану за адресою: м. Харкiв, пр. Ленiна, 12, житлова площа 23,3 кв.м, загальна площа 35,2 кв.м., а Покупець зобов'язався прийняти у власнiсть вказаний об'єкт аукцiону, сплатити цiну його продажу i виконати визначенi в договорi умови.

Вiдповiдно до п. 8.1 вказаного договору, на момент його укладення власником зазначеної квартири булла ОСОБА_9 на пiдставi договору купiвлi-продажу квартири, посвiдченого приватним нотарiусом ХМНО Харкiвської обл.. ОСОБА_5 09.01.2008 р., за реєстровим №41, ОСОБА_2 з Державного реєстру правочинiв №5280714, виданого приватним нотарiусом ХМНО Харкiвської обл.. ОСОБА_5 09.01.2008 р., номер правочину: 2626301, право власностi на нерухомiсть зареєстровано в КП «Харкiвське мiське бюро технiчної інвентаризації», згiдно ОСОБА_2 реєстрацiю права власностi на нерухоме майно №17367005, виданого КП «ХМ БТI» 15.01.2008 р., реєстрацiйний №7577779, номер запису: П-1-9366 в книзi 1.

Вiдповiдно до договору купiвлi-продажу квартири вiд 21.08.2013 р., укладеного мiж ОСОБА_12, який діє від ім. Шкумат I.М., (Продавець) i ОСОБА_3 (Покупець), посвiдченого приватним нотарiусом ХМНО ОСОБА_8, ОСОБА_13 продано (передано у власнiсть), а ОСОБА_3 куплено (прийнято у власнiсть) квартиру №231, розташовану за адресою: м. Харкiв, пр. Ленiна, 12, житлова площа 23,3 кв.м, загальна площа 35,2 кв.м.

Вiдповiдно до п. 2 цього договору, вказана квартира належить ОСОБА_13 на пiдставi договору купiвлi-продажу, посвiдченого 28.12.2012 р. приватним нотарiусом ХМНО ОСОБА_11 за р.№1600; ОСОБА_2 з Державного реєстру правочинiв №12439008, виданого 28.12.2012 р. приватним нотарiусом ХМНО ОСОБА_11, номер правочину: 5436218; ОСОБА_2 про реєстрацiю прав №37078125, виданого 29.12.2012 р. КП «ХМ БТI», реєстрацiйний №7577779, номер запису: П-1-9366 в книзi 1.

З п. 3 вказаного договору вбачається, що згiдно ОСОБА_2 з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацiю прав власностi, iндексний номер якого 8290752, сформованного 21.08.2013 р. приватним нотарiусом ХМНО ОСОБА_8, право власностi на квартиру, яка вiдчужується за цим договором, зареєстровано за ОСОБА_13 в Державному реєстрi прав на нерухоме майно, номер запису про право власностi: 2198737, реєстрацiйний номер об'єкта нерухомого майна: 138478963101.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України iпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або тетьої особи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України, в разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставного майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано в установлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

В відповідності зi ст. 7 ЗУ «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням в повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

В ст. 23 ЗУ «Про іпотеку» встановлено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором в тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або iнша фiнансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальниковi в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) в строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Відповідно до ст.ст. 12, 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання iпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право iпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону. В разi порушення iпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, iпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в п. 36 постанови №5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», в разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, в тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, суди мають враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором в тому обсязі і на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовують виниклі у нього зобовязання за укладеним договором та розмір заборгованості перед позивачем по передбачених договором платежах.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет iпотеки за iпотечним договором №027Ф-IК/z1 вiд 09.01.2008 р. обґрунтованими, такими, що не суперечать закону та підлягають задоволенню.

Вимогу позивача стягнути з відповідача на його користь судовий збiр за подання позовної заяви в розмiрi 3775,80 грн. суд задовольняє частково з наступних пiдстав.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Ч. 1 ст. 79 ЦПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а частина 3 тієї ж статті вказує, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

З меморіального ордеру №79466 вsд 21.07.2014 р. вбачається, що позивачем при зверненні до суду з позовною заявою було сплачено судовий збiр в розмiрi 3654,00 грн.

Також позивачем надано квитанцію про сплату 121,80 грн. судового збору за звернення до суду з заявою про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 79, ч.1 ст. 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 11, 13, 20, 509, 525, 526, 530, 536, 546, 549-552, 553, 554, 572, 575, 576, 583, 589, 590, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 1, 7, 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 23, 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ п. 36 постанови №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суд, -

в и р i ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, - задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №027Ф-ІК/z1 від 09.01.2008 р., а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 35,2 кв.м., житловою площею 23,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (яка належить ОСОБА_3 (на підставі договору купівлі-продажу вiд 21.08.2013 р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8В.), шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною відповідно до законодавства на день продажу предмету іпотеки для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (код ЄДРПОУ 14359319) за кредитним договором №027Ф-ІК4 від 09.01.2008 р., в розмірі заборгованості в сумi 826781 (вiсiмсот двадцять шiсть тисяч сiмсот вiсiмдесят одна) грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, iдентифiкацiйний номер НОМЕР_1, адреса: м. Харкiв, АДРЕСА_3) на користь ПАТ «ВТБ Банк» судовий збір за подання позовної заяви в сумі 3775,85 грн.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення, а особами, які були відсутні в судовому засіданні в той же строк з моменту отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий: