Ухвала суду № 51911829, 22.09.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1007/8244/12 Головуючий у І інстанції Пухна О.М. Провадження № 22-ц/780/4356/15 Доповідач у 2 інстанції Касьяненко Л. І.Категорія 18 22.09.2015

УХВАЛА

Іменем України

22 вересня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Касьяненко Л.І.,

Суддів: Гуля В.В., Воробйової Н.С.,

При секретарі: Бобку О.В.,

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2015 року в справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції в Київській області про обмеження виїзду за кордон боржника, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року державний виконавець ВДВС Броварського МУЮ в Київській області Шкред І.Ю. звернулася до суду із даним поданням, в якому просила тимчасово обмежити виїзд за кордон ОСОБА_2 до виконання зобов'язань по сплаті боргу на користь ОСОБА_3 на суму 1 106 652,65 грн., покладених на неї рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2013 року; виконання вказаної ухвали покласти на Державну прикордонну службу України.

Мотивувала тим, що на виконанні у ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції в Київській області перебуває виконавчий лист № 2/1007/2692/2012, виданий 07 лютого 2013 року Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 1 106 652,65 грн.

Боржник добровільно рішення суду не виконує, ухиляється від його виконання. З підстав ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2015 року подання державного виконавця задоволено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання ВДВС Баришівського районного управління юстиції.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника -фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів / посадових осіб/ вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця,погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Згідно п.18 ч.3 ст.11 Закону України « Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов»язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника -фізичної особи за межі України.

Судом І інстанції встановлено, що на виконанні у ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції в Київській області перебуває виконавчий лист № 2/1007/2692/2012, виданий 07 лютого 2013 року Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 1 106 652,65 грн.

18 лютого 2013 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 36604193 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа та надано строк для добровільного виконання.

Згідно з поданням державного виконавця, боржник від виконання свого обов»язку по виконанню рішення суду ухиляється.

Заборгованість по вказаному виконавчому листі на час постановлення ухвали залишається непогашеною, ОСОБА_2 не вчиняє дій, спрямованих на добровільне виконання рішення суду .

Враховуючи викладене, суд І інстанції дійшов висновку про задоволення подання державного виконавця.

Проте з такими висновками колегія суддів не погоджується з таких підстав.

Відповідно до положення ч.2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини , які є предметом посилання суб»єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов»язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов»язань, а за ухилення від їх виконання. У зв»язку з цим з метою всебічного і повного з»ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов»язків учасників спірних правовідносин, суду належить з»ясувати , чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов»язання в повному обсязі або частково.

Мотивування судового рішення про обмеження права лише двома складовими: наявністю статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашенням боргу у добровільному порядку , що зумовлюють « необхідність у тимчасовому обмеженні права на виїзд за межі України з метою забезпечення повного та своєчасного виконання виконавчих документів» не відповідає вимогам закону.

Обмеживши ОСОБА_2 у конституційному праві виїзду за межі кордону України без зазначення способу такого обмеження, суд не врахував вказані положення Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», не перевірив факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, чи вживались державним виконавцем інші заходи для забезпечення виконання судового рішення.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду І інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: