Ухвала суду № 51911566, 28.09.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/1209/15 Головуючий у І інстанції Міланіч А.М.Провадження № 22-ц/780/4881/15 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М.Категорія 29 28.09.2015

УХВАЛА

Іменем України

28 вересня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Гуля В.В,

при секретарі - Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 02 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої невиконанням зобов'язання,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на свою користь грошових коштів за невиконане зобов'язання у розмірі 532 221 грн.

01 липня 2015 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про забезпечення даного позову, в якій просив накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1900 га з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташовану по АДРЕСА_1 та на об'єкт нерухомого майна - виробничий комплекс, який розташований по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 02 липня 2015 року накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1900 га, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану по АДРЕСА_1 та на об'єкт нерухомого майна - виробничий комплекс, розташований по АДРЕСА_2, які належать ОСОБА_2, заборонивши їх відчуження до розгляду справи по суті.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднути виконання рішення суду.

Однак до таких висновків суд дійшов передчасно, у зв'язку з неповним з`ясуванням всіх обставин, які мають суттєве значення для вирішення даного питання.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції у порушення вимог ч.3 ст.151 ЦПК України не навів обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, суд у порушення вимог ч.3 ст.152 ЦПК України не пересвідчився у співмірності вжитих заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, а саме, співмірності вартості майна, на яке накладено арешт, розміру позовних вимог. З'ясування вказаних обставин має суттєве значення для правильного вирішення даного питання.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції розглянув заяву про забезпечення позову з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню на підставі ст.312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 02 липня 2015 року скасувати, передати питання на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошенняі оскарженню в касаційному порядку згідно зі ст.324 ЦПК України не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий

Судді