Рішення № 51900619, 23.09.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/746/15-ц 22-ц/774/1678/К/15

Справа № 211/746/15-ц Головуючий в 1 -й інстанції

Провадження 22ц/774/1678/К/15 Бардін О.С.

Категорія -57(ІУ) Доповідач Барильська А.П.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Ляховської І.Є., Михайлів Л.В.,

при секретарі: Масловій К.В.

за участю: позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» про визнання договору недійсним, стягнення шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до приватного підприємства «Гранфінресурс» (ПП «Гранфінресурс») та просила суд визнати недійсним договір № 227544 від 08.12.2014 року, укладений між позивачем ОСОБА_2 та ПП «Грандфінресурс», стягнути з відповідача на її користь 10 500 гривень, сплачених за вказаним договором.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначила, що 08.12.2014 року між нею та ПП «Гранфінресурс» укладено Договір № 227544 з метою отримання позики у розмірі 300 000,00 грн. Згідно ст. 2 Договору № 27544, Учасник зобов'язується, зокрема, сплатити одноразовий комісійний внесок у день підписання сторонами даного Договору та адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання Дозволу; своєчасно не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністративні витрати, що є сплатою за послуги адміністратора з організації діяльності програми; суворо дотримуватися усіх умов Договору та Додатків до нього. З метою отримання позики позивачем була здійснена оплата на суму 10 500 грн.

Позивач вважає, що Договір № 227544 від 08.12.2014 року, був укладений під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики, оскільки вона отримала не чітку, не правдиву інформацію стосовно оспорюваного договору, дії відповідача є забороненими та підпадають під дію ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки Законом забороняється нечесна підприємницька практика, яка виключає будь-яку діяльність, що вводить в оману споживача; забороняється експлуатація та розвиток пірамідальних схем. В зв'язку з цим позивач вважає, що укладений договір не відповідає чинному законодавству, оскільки грубо порушує права позивача, як споживача про надання послуг, та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним та не відповідає внутрішній волі позивача.

Крім того, на момент укладення договору № 227544 ТОВ «Гранфінресурс» здійснювало свою діяльність як фінансова установа, однак без відповідного дозволу (ліцензії). Тому позивач вважає, що оспорюваний правочин не відповідає чинному законодавству України, внутрішній волі позивача та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, вчиненні з веденням в оману позивача щодо істотних умов, а тому просила суд визнати недійсним з моменту вчинення договір від 08.12.2014 р. № 227544, укладений між нею та ТОВ «Гранфінресурс» та стягнути з відповідача кошти в розмірі 10500,00 грн., які незаконно отримані за наслідками укладення договору № 227544 від 08.12.2014 року.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 червня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПП «Гранфінресурс" на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 10 500 грн. сплачені за договором № 227544 від 08.12.2014 року, а також на користь держави - судовий збір в сумі 243, 60грн.

В апеляційній скарзі ПП «Гранфінресурс" ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, висновок суду першої інстанції про введення позивача в оману є необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивач добровільно погодився з умовами укладеного між сторонами договору, їй було надано всю інформацію, позивач підписала угоду та на виконання її умов сплатила 10 500 грн.

Судом не взято до уваги, що договір вважається розірваним на вимогу адміністратора, якщо учасник не сплатить у строк, передбачений п.3.2 та п.3.4 ст.З цього Додатку загальний або мінімальний платіж а також адміністративні витрати. Повернення Учаснику сплачених нею на рахунок адміністратора коштів відбуватиметься у відповідності до п.8.2. даної статті, згідно якої, сторони дійшли згоди, що одноразовий комісійний внесок та адміністративні витрати Учаснику не повертаються.

Позивачем не надано доказів ведення нечесної підприємницької діяльності відповідачем із застосування пірамідальної схеми, оскільки ТОВ «Гранфінресурс» не надає можливість на отримання грошових коштів, а надає перевагу на отримання коштів, тому Учаснику, який надіслав Заяву, з найбільшою кількістю сплачених Загальних платежів. У випадку, коли декілька Учасників надіслали Заяви з однаковою найбільшою кількістю сплачених Загальних платежів, перевагу має той Учасник, який раніше уклав Договір, відповідно до п. 4.11 ст. 4 Додатку №2 до Договору.

Судом першої інстанції не перевірено та не з'ясовано, чи відноситься діяльність ТОВ «Гранфінресурс» до надання фінансових послуг, які підлягають ліцензуванню, а тому на думку апелянта, дійшов передчасного висновку про те, що сторони уклали договір за відсутності відповідної ліцензії, в зв'язку з чим договір підлягає визнанню недійсним.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить її відхилити, а рішення суду, як законне та обґрунтоване, на її думку, залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 грудня 2014року між позивачем ОСОБА_2 та ТОВ «Гранфінресурс» укладено договір № 227544, згідно з пунктом 1.1 якого, ТОВ «Гранфінресурс» за згодою позивача зобов'язується вчинити від імені і за рахунок Учасника певні юридичні дії, спрямовані на придбання Учасником грошової суми, зазначеної у Додатку № 1 до договору, на умовах діяльності Програми «Альянс Україна», у порядку та в строки, передбачені договором та додатками до нього (а.с.9-14 ).

За умовами договору адміністратор за згодою учасника зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника певні дії, спрямовані на отримання Учасником грошової суми, зазначеної у додатку № 1 до даного договору, на умовах діяльності програми «Альянс Україна» (далі «Програма»), що міститься в додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору.( а.с.8-10).

Пунктом 2.1.1 ст.2 договору передбачено, що у день підписання сторонами договору позивач зобов'язується сплатити одноразовий комісійний внесок та не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання Дозволу сплатити адміністративний платіж.

Із умов програми «Альянс Україна» (додаток №2 до договору) вбачається, що програма базується на створенні реєстрів Учасників, метою яких є придбання бажаних товарів з розстроченням платежу на досить тривалий час, у порядку та на умовах, передбачених Договором та Додатками до нього. При цьому, фонд реєстру - це сума чистих внесків, сплачених учасниками, що витрачаються на їх користь і знаходяться на спеціальному рахунку адміністратора в банківській установі.

Відповідно до квитанції від 08.12.2014року позивач ОСОБА_2 на виконання умов договору № 227544, сплатила на рахунок ТОВ «Гранфінресурс» одноразовий комісійний внесок в сумі 10500 грн. (а.с.30).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 посилалась на те, що договір від 08.12.2014 р. № 227544 був укладений під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики, оскільки вона отримала не чітку, не правдиву інформацію стосовно оспорюваного договору, дії відповідача є забороненими та підпадають під дію ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів». В зв'язку з цим позивач вважає, що укладений договір не відповідає чинному законодавству, оскільки грубо порушує права позивача, як споживача про надання послуг та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним та не відповідає внутрішній волі позивача.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні договору № 227544 від 08.12.2014року, з боку ТОВ «Гранфінресурс» була застосована нечесна підприємницька практика у формі використання пірамідальної схеми, внаслідок чого позивач був введений в оману стосовно наслідків укладення вказаного договору.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 227 ЦК України визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до положень, закріплених у частині першій, пункті 7 частини третьої, частини шостої статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів", забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, згідно з пунктом 7 частини третьої статті 19 цього Закону, забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Законом України "Про захист прав споживачів" закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття "пірамідальної схеми" не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до "пірамідальної схеми".

Аналіз пункту 7 частини третьої статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів" дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення оплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином, для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Визначена позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року № 6-40цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Так, пірамідальній схемі властива сплата коштів за можливість одержання окремим учасником грошової компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

Предметом договору № 227544 від 08.12.2014 року є надання учаснику програми послуг з метою отримання останнім безвідсоткової позики на умовах діяльності програми «Альянс Україна».

Відповідно до додатку № 2 до договору програма «Альянс Україна» це програма, що базується на залученні учасників, метою яких є отримання безвідсоткової позики на термін у порядку та на умовах передбачених договором та додатками до нього.

Із змісту договору та додатків до нього випливає, що ТОВ «Гранфінресурс» створює реєстр учасників - фізичних осіб, які укладають відповідний договір з відповідачем, та з коштів цих учасників (чистий внесок) формує грошовий фонд (фонд реєстру), з якого він видає заявлені учасниками для придбання грошові суми.

Також з умов зазначеного договору вбачається, що виконання послуг відповідачем полягає в тому, що учасник сплачує передбачені договором кошти, а відповідач формує групу осіб, за рахунок чистих внесків яких здійснюється захід по розподілу грошового фонду групи, за результатами якого надається дозвіл, тобто право на отримання грошових коштів. Фактично учасник одержує відповідну суму у позику, відповідно до методів визнання права на отримання ним коштів, передбачених договором і таке визнання права здійснює ПП «Грандфінресурс» на власний розсуд. Право на отримання коштів мають не всі учасники програми, а тільки ті, які, згідно умов договору зробили найбільшу кількість внесків п. 4.12 Додатку № 2.

Таким чином, за умовами договору діяльність «Грандфінресурс» полягає у створенні та адмініструванні (обслуговуванні) системи самофінансування учасників програми «Альянс Україна». ТОВ «Грандфінресурс» виступає посередником між учасниками допомагаючи організувати касу взаємодопомоги, тобто зі свого боку всього лише контролює процес взаємовідносин учасника.

Кожний з учасників, який належним чином виконує зобов'язання за договором, отримує заявлену ним для придбання грошову суму з фонду реєстру, створеного за рахунок щомісячних внесків учасників програми.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду про те, що діяльність ПП «Грандфінресурс» за укладеним з позивачем договором є функціонуванням «пірамідальної схеми», суперечить змісту п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» у зв'язку з відсутністю головних ознак «пірамідальної схеми» - безтоварності та сплати компенсації одному учаснику за рахунок інших, оскільки за схемою придбання товарів у групах, що має місце в даному випадку, придбають товар усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами - учасниками схеми є тільки в часі одержання заявленої для придбання грошової суми, за умови виконання своїх зобов'язань.

Крім того, для віднесення схеми до «пірамідальної» необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ПП «Грандфінресурс» з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття «фінансова послуга».

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що при укладенні між сторонами Договору № 227544 від 08.12.2014 року, відповідачем була застосована нечесна підприємницька діяльність у формі використання пірамідальної схеми, внаслідок чого позивач був введений в оману стосовно наслідків укладання Договору № 227544 від 08.12.2014 року.

Помилковим є висновок суду про введення позивача в оману стосовно наслідків укладення даного договору з підстав застосування ТОВ «Гранфінресурс» нечесної підприємницької діяльності у формі використання пірамідальної схеми.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.Крім того, суд на підставі ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" дійшов висновку про те, що укладений сторонами договір порушує права позивача, оскільки містить несправедливі умови договору.

Однак , суд не врахував, що ст. ст. 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачають різні взаємовиключні підстави визнання угод недійсними.

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в ч. 2 ст. 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Таким чином, відповідно до ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 грудня 2014 року між позивачем ОСОБА_2 та ТОВ «Гранфінресурс» укладено договір № 227544, згідно з пунктом 1.1 якого ТОВ «Гранфінресурс» за згодою позивача зобов'язується вчинити від імені і за рахунок Учасника певні юридичні дії, спрямовані на придбання Учасником грошової суми, зазначеної у Додатку № 1 до договору, на умовах діяльності Програми «Альянс Україна», у порядку та в строки, передбачені договором та додатками до нього (а.с.9-14 ).

Відповідно до п.1.3.додатку № 2 умов діяльності Програми «Альянс Україна», послуги, які є предметом договору, надаються шляхом формування реєстрів учасників Програми, метою яких є отримання відповідної грошової суми зазначеної у Додатку № 1 до Договору.

Пунктами 2.1.1-2.1.2 договору передбачені обов'язки учасника, а саме: у день підписання договору сплатити одноразовий комісійний внесок, а також не пізніше 15 числа кожного місяця сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор надає відповідну суму позики або здійснює оплату товару, та адміністративні витрати, що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності програми.

Додатком №1 до договору визначені розмір заявленої для придбання грошової суми - 300 000 грн., кількість платежів - 180, одноразовий комісійний внесок в сумі 10500 грн., адміністративний платіж в сумі 10500 грн., сума загального платежу - 2926,66 грн., який складається з чистого внеску - 1666,66 грн. та адміністративних витрат в сумі 1260,00 грн.

Позивач підписала угоду та відповідно до квитанцій, наданих нею 08.12.2014 року, сплатила на рахунок ТОВ «Грандфінресурс» 10 500 грн. одноразовий комісійний внесок (а.с. 30)

Відповідно до п. 1 ст. 8 Додатку № 2, протягом трьох діб після підписання Договору учасник має можливість розірвати Договір в односторонньому порядку з відшкодуванням сплачених ним попередньо, грошових коштів.

Договір активується на четвертий день з моменту його підписання, після цього учасник реєструється в Програмі «Альянс Україна».

Згідно п.8.3. Додатку №2 договір вважається розірваним на вимогу Адміністратора в односторонньому порядку з першого числа місяця, в якому виникла заборгованість, за умови, якщо Учасник, якому ще не надано Дозвіл, не сплатить у строк, передбачений п.3.2 та п.3.4 ст.З цього Додатку: Загальний або Мінімальний платіж;Адміністративні витрати, за умови отримання згоди від Адміністратора на відстрочення Чистого внеску.

Повернення Учаснику, сплачених ним на рахунок Адміністратора, коштів відбуватиметься у відповідності до п.8.2. даної статті.

Згідно п.8.2. Додатку № 2 Сторони дійшли згоди, якщо Учасник виявить бажання розірвати Договір в односторонньому порядку після встановленого в п.8.1. даної статті терміну, або Договір буде розірваний зі сторони Адміністратора при не виконанні Учасником п.3.2 ст.З дод.№2 до Договору, та Одноразовий комісійний внесок та Адміністративні витрати Учаснику не повертаються. Враховуючи те, що сплачені кожним Учасником Чисті внески були використані для оплати грошових сум, які були передані відповідним Учасникам, Адміністратор здійснить повернення сплачених Учасником Чистих внесків протягом 60 (шістдесяти) банківських днів після закриття реєстру, крім випадку, визначеному в п.6.1 ст.6 цього додатку. Адміністратор проводить закриття Реєстру після виконання платіжних зобов'язань останнього Учасника у даному Реєстрі.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що Договір між сторонами підписаний повноважними особами, він містить всі суттєві умови, передбачені законом для договорів і які мають істотне значення, а також, які були узгоджені сторонами шляхом звернення позивача з пропозицією щодо укладення договору та погодженням відповідачем на укладення такого договору.

Таким чином, позивач зі змістом договору та додатків до нього була ознайомлена, погодилася з ним, що підтверджується сплатою щомісячних внесків, передбачених умовами договору, їй були відомі права і обов'язки учасника та адміністратора за договором. Своє право на можливість розірвати Договір в односторонньому порядку з відшкодуванням сплачених попередньо грошових коштів, передбачене п. 1 ст. 8 Додатку № 2, протягом трьох діб після підписання Договору позивач ОСОБА_2, як учасник згідно договору, не використала, із відповідною заявою до відповідача - адміністратора за договором, не зверталась.

Таким чином, висновок суду про наявність обману та ознак «пірамідальної схеми» у діях ПП «Грандфінресурс» під час укладення договору з позивачем є помилковим і не узгоджується з положеннями п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з нормами Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг». а тому рішення суду щодо стягнення з ТОВ «Гранфінресурс» на користь ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У п. З ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» зазначено, що відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягає господарська діяльність, зокрема, із надання фінансових послуг.

Відповідно до пп. 1, 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» під фінансовою установою слід розуміти юридичну особу, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

ТОВ «Гранфінресурс» є адміністратором соціальної програми для населення, тобто адмініструє грошові кошти учасників. Основним напрямком діяльності товариства є комерційна діяльність. Згідно законодавства України, установи, які здійснюють комерційну діяльність, не мають бути внесені до Державного реєстру фінансових установ, та набувати статус фінансової установи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3,4 313, 316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» задовольнити

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» про визнання договору недійсним, стягнення шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: