Ухвала суду № 51893956, 30.09.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/1926/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Лесик В.О. Провадження № 22-ц/773/1420/15 Категорія: 27 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Данилюк В.А.,

суддів Киці С.І., Подолюка В.А.,

при секретарі Вергуну Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про повернення банківського вкладу за апеляційною скаргою відповідача публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 серпня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 серпня 2015 року позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (Далі - ПАТ «Банк»Фінанси та кредит») про повернення банківського вкладу задоволено.

Зобов'язано публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» через Ковельське відділення № 70 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» повернути ОСОБА_1:

- грошовий вклад (депозит) в сумі 2906,07 доларів США згідно Договору-Заяви № 300131/147960/1-14 від 15 грудня 2014 року про банківський строковий вклад (депозит) «Класік»;

- грошовий вклад (депозит) з нарахованими відсотками в сумі 3003,73 доларів США згідно Договору-Заяви № 300131/149428/3-14 від 17 грудня 2014 року про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші», а всього 5909,80 доларів США, що в еквіваленті до гривні за курсом НБУ становить - 138915,95 грн.

Вирішено питання щодо стягнення судового збору.

Відповідачем було подано заяву про перегляд заочного рішення і ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 30.07.2015 року у перегляді заочного рішення було відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням, ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, по суті позовних вимог. Вказує, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного дослідження доказів, які мають значення для справи, до уваги були взяті лише розрахунки позивача, що ставить під сумнів їх правильність.

В дане судове засідання сторони не з'явилися, хоча були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 15 вересня 2014 року між сторонами укладено Договір-Заяву № 300131/107312/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на 3 міс. в іноземній валюті (Договір № 1) на строк з 15.09.2014 року по 15.12.2014 року, відповідно до умов якого (п. 1) позивач передав банку готівкою грошову суму в розмірі 3000,00 доларів США, що підтверджено квитанцією № 30 від 15.09.2014 року.

По закінченню дії Договору № 1, 15.12.2014 року позивач уклав з відповідачем Договір-Заяву № 300131/147960/1-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» (Договір № 2) строком на 1 місяць, на виконання умов якого передав банку кошти в сумі 3063,75 доларів США. Згідно п. 2 вказаного Договору за час користування коштами вкладу протягом вказаного строку, банк нараховує і виплачує вкладникові проценти за ставкою 10,00% річних.

17.12.2014 року між сторонами укладено Договір-Заяву № 300131/149428/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» (Договір № 3), строк дії якого становить з 17.12.2014 року по 17.03.2015 року, сума вкладу становила 3000,00 доларів США. Відповідно до умов п. 2 цього Договору за час користування коштами вкладу протягом вказаного строку, банк нараховує і виплачує вкладникові проценти за ставкою 12,50% річних.

На виконання умов зазначеного Договору № 3 позивач вніс готівкою грошові кошти в сумі 3000,00 доларів США, що підтверджується квитанцією № 11 від 17.12.2014 року.

06.04.2015 року позивачем подано заяву начальнику відділення № 70 ОСОБА_2 з проханням надати пояснення чому банк не може повернути йому його гроші з депозиту, проте банк офіційної відповіді не надав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач істотно порушив свої зобов'язання по договору банківського вкладу, фактично позбавивши позивача його законного права на повернення вкладу.

Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. У ч. 3 ст. 1058 ЦК України вказано, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесено вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку (гл. 72 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. За змістом зазначеної норми закону та ст. 1058 ЦК України, яка регулює правовідносини, що випливають з договору банківського вкладу, зобов'язання банку з повернення вкладу вважається виконаним, коли вкладнику буде надана реальна можливість отримати та розпорядитися вкладом на свій розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

АТ «Банк «Фінанси та Кредит» був своєчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання повідомлення (а.с. 54), однак правом на участь в засіданні суду не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Будь яких заперечень щодо безпідставності заявлених позовних вимог чи правильності проведених розрахунків представником АТ «Банк «Фінанси та Кредит» подано не було. Не зазначені вони і в апеляційній скарзі. Тому доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення та неможливість подати свої розрахунки є безпідставними.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317,319 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» відхилити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 серпня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: