Ухвала суду № 51891772, 10.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 р. Справа № 876/6933/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Гнатик А.З.

з участю представника позивача Таргонія П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у адміністративній справі №803/891/15-a за позовом Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Нововолинський ремонтно-механічний завод» (ДП «Нововолинський РМЗ») звернулось з адміністративним позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у скасуванні нарахованої пені на розстрочені грошові зобов'язання (податковий борг): в сумі 91 364 грн. 96 коп. за рішенням і договором про розстрочення податкового боргу в розмірі 651 476 грн. 50 коп. за №91 від 27 серпня 2012 року і в сумі 46 538 грн. 05 коп. - за рішенням і договором про розстрочення податкового боргу в розмірі 757 843 грн. 99 коп. за №104/803/1155/13-а від 12 серпня 2013 року; зобов'язання скасувати пеню в розмірі 91 364 грн. 96 коп., нараховану на розстрочену суму податкового боргу відповідно до договору №91 від 27 серпня 2012 року, скасувати пеню в розмірі 46 538 грн. 05 коп., нараховану на розстрочену суму податкового боргу відповідно до договору № 104/803/1155/13-а від 12 серпня 2013 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області щодо нарахування Державному підприємству «Нововолинський ремонтно-механічний завод» пені на розстрочені грошові зобов'язання (податковий борг): в сумі 91 364, 96 грн. за рішенням і договором про розстрочення податкового боргу в розмірі 651 476, 50 грн. від 27 серпня 2012 року і в сумі 46 538, 05 грн. - за рішенням і договором про розстрочення податкового боргу в розмірі 757 843, 99 грн. від 12 серпня 2013 року. Зобов'язано Нововолинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області скасувати пеню, нараховану Державному підприємству «Нововолинський ремонтно-механічний завод», в розмірі 91 364, 96 грн. на суму податкового боргу 651 476, 50 грн. та в розмірі 46 538, 05 грн. на суму податкового боргу 757 843, 99 грн. Присуджено Державному підприємству «Нововолинський ремонтно-механічний завод» з Державного бюджету України 73,08 грн. судових витрат.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права. Зокрема посилається на неправильне застосування судом статті 129 Податкового кодексу України та вважає, що вказаний пункт містить вичерпний перелік обставин за яких нарахування пені закінчується та не передбачає не нарахування пені з підстав про які зазначає позивач. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанова суду без змін.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року розстрочено виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року в адміністративній справі №2а/0370/3718/11 за позовом Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» про стягнення податкового боргу в сумі 690 139 грн. 37 коп. на 36 календарних місяців шляхом здійснення щомісячних платежів до 25-го числа кожного місяця з вересня 2012 року до серпня 2015 року. На підставі вказаної ухвали суду,статті 100 ПК України 27 серпня 2012 року відповідачем прийнято рішення №91 і між Нововолинською ОДПІ і ДП «Нововолинський РМЗ» укладено договір №91 про розстрочення податкового боргу. Відповідно до умов вказаного договору Нововолинська ОДПІ надала платнику податків розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 651 476 грн. 50 коп. під проценти строком з 27 серпня 2012 року по 27 серпня 2015 року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року розстрочено виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року в адміністративній справі №803/1155/13-а за позовом Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» про стягнення податкового боргу в сумі 757 843 грн. 99 коп. на 60 календарних місяців, шляхом щомісячної сплати коштів з серпня 2013 року по липень 2018 року. На виконання вказаної ухвали суду, відповідно до статті 100 ПК України 12 серпня 2013 року відповідачем прийнято рішення про розстрочення боргу і між Нововолинською ОДПІ і ДП «Нововолинський РМЗ» укладено договір №104/803//1155/13-а про розстрочення податкового боргу. Відповідно до умов вказаного договору Нововолинська ОДПІ надала платнику податків розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 757 843 грн. 99 коп. під проценти строком з 12 серпня 2013 року по 27 липня 2018 року.

Пунктом 4.3 укладених договорів сторони погодили, що від дня наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми грошового зобов'язання, що залишились не сплаченими, контролюючий орган зобов'язується нараховувати пеню та штраф у розмірі, визначеному ПК України

Станом на 25 березня 2015 року згідно із договором про розстрочення податкового боргу №91 від 27 серпня 2012 року Нововолинською ОДПІ нараховано 10 897 грн. 74 коп. процентів і 91 364 грн. 96 коп. пені. Також відповідно до договору про розстрочення податкового боргу №104/803//1155/13-а від 12 серпня 2013 року станом на 25 березня 2015 року контролюючим органом нараховано 1 010 грн. 88 коп. процентів, 46 538 грн. 05 коп. пені. Розстрочені суми податкового боргу, нараховані суми процентів і пені за вказаними договорами сплачено ДП «Нововолинський РМЗ» у встановленому розмірі і у визначений строк.

Наведені обставини сторонами не заперечено, крім того вони підтверджуються листом Нововолинської ОДПІ №1558/03-19-23-09 від 31 березня 2015 року, карткою особового рахунку платника податків, розрахунком пені.

На вимогу ДП «Нововолинський РМЗ» про скасування нарахованої пені в сумі 91 364 грн. 96 коп., 46 538 грн. 05 коп. (лист від 16 квітня 2015 року), контролюючим органом відмовлено з посиланням на відсутність підстав для такого скасування (лист №1847/03-19-23-09 від 22 квітня 2015 року ).

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення податкового боргу і до закінчення строку дії договорів про розстрочення податкового боргу контролюючий орган втратив право на нарахування пені, та оскільки розстрочення прямо передбачає перенесення строків сплати, а в договорах про розстрочення прямо визначені нові строки сплати, то штрафні санкції могли бути нараховані лише за порушення платником податків таких нових строків.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

При нарахуванні пені позивачу, відповідач виходив з того, що розстрочення виконання судового рішення на підставі ухвали суду, договору про розстрочення сплати податкового боргу не звільняє платника податків від відповідальності за порушення встановлених законодавством строків сплати грошового зобов'язання.

Проте з таким висновком погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Статтею 100 Податкового кодексу України передбачено розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 100.1 даної статті, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 100.6 статті 100 ПК України, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. Договори про розстрочення (відстрочення), відповідно до підпункту 100.12.2 пункту 100.12статті 100 ПК України, можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу, зокрема, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Наказом Міністерства доходів і зборів України №574 від 10 жовтня 2013 року затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків (Порядок №574), розроблений відповідно до статті 100 глави 9 розділу II ПК України.

Відповідно до пункту 1.9 цього Порядку строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

На розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (пункт 3.9 Порядку № 574).

Таким чином, з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення податкового боргу і до закінчення строку дії договорів про розстрочення податкового боргу контролюючий орган втратив право на нарахування пені. Оскільки розстрочення прямо передбачає перенесення строків сплати, а в договорах про розстрочення прямо визначені нові строки сплати, то штрафні санкції могли бути нараховані лише за порушення платником податків таких нових строків.

Позивачем розстрочена податкова заборгованість і проценти сплачувались у розмірах та у строки, які визначені вказаними договорами.

Початком періоду нарахування відповідачем пені по договору про розстрочення податкового боргу №91 від 27 серпня 2012 року є 09 серпня 2012 року, а початком періоду нарахування відповідачем пені по договору про розстрочення податкового боргу №104/803/1155/13-а від 12 серпня 2013 року є 11 серпня 2013 року.

З урахуванням наведеного судом першої інстанції вірно зазначено, що контролюючим органом застосовано строк для нарахування пені без врахування того, що строки сплати платником податків податкового боргу є перенесеними в порядку статті 100 ПК України, тому загальний термін нарахування пені включає в себе періоди розстрочення сплати податкового боргу, отже, рішення про розстрочення (фактичне перенесення строків сплати) не взяте до уваги контролюючим органом.

Що стосується доводів апелянта про те, що пункт 129.3 статті 129 ПК України не містить таких підстав для закінчення нарахування пені, як розстрочення податкового боргу, то такі є безпідставними, оскільки граничні строки сплати грошових зобов'язань (податкового боргу) було перенесено при укладенні між сторонами договорів про розстрочення податкового боргу, тобто у контролюючого органу були відсутні підстави для початку нарахування пені, визначені підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України.

Відповідно до пункту 4.6 Порядку №574 лише з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Податковим кодексом України.

Судом встановлено та з матеріалів справи видно, що договори про розстрочення податкового боргу №91 від 27 серпня 2012 року, №104/803/1155/13-а від 12 серпня 2013 року не розривалися, позивачем плата вносилась щомісячно згідно графіку, відтак нарахування Нововолинською ОДПІ пені на суми розстроченого ДП «Нововолинський РМЗ» податкового боргу за період дії таких договорів є протиправним.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у адміністративній справі №803/891/15-a - без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 15.09.2015р.