Постанова № 51891589, 01.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 року Справа № 876/11251/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Пустомитівської міської ради Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2013 року у справі за позовом Пустомитівської міської ради Львівської області до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, третя особа на стороні відповідача старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяк Т. Г. про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася 11.07.2013року Пустомитівська міська рада Львівської області з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області , третя особа старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяк Т. Г. про скасування постанови про накладення штрафу ВП № 30484340 від 25.06.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанову ВП № 30484340 від 25.06.2013 року про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду про зобов'язання забезпечити ОСОБА_3 житлом, надавши окрему квартиру загальною площею не менше 92 м2 , винесено державним виконавцем без поважних причин. Позивач стверджує, що рішенням Виконавчого комітету Пустомитівської міської ради № 02-03/470 від 11.12.2008 року ОСОБА_3 прийнято на квартирний облік, зокрема на загальну чергу за № 144 , а позачергово за № 27. Позивач звертає увагу, що ні виконавчий комітет Пустомитівської міської ради, ні Пустомитівська міська рада не виступають замовниками будівництва, вільні квартири, що могли б бути надані ОСОБА_3 відсутні, а можливість здійснювати фінансування міською радою та її виконавчим комітетом не передбачена бюджетом. Відтак, виконати рішення Галицького районного суду м. Львова неможливо з поважних та незалежних від позивача причин.

Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що рішенням Виконавчого комітету Пустомитівської міської ради № 02-03/470 від 11.12.2008 року ОСОБА_3 прийнято на квартирний облік, зокрема на загальну чергу за № 144, а позачергово за № 27. Позивач звертає увагу, що ні виконавчий комітет Пустомитівської міської ради, ні Пустомитівська міська рада не виступають замовниками будівництва, вільні квартири, що могли б бути надані ОСОБА_3 відсутні, а можливість здійснювати фінансування міською радою та її виконавчим комітетом не передбачена бюджетом. Відтак, виконати рішення Галицького районного суду м. Львова неможливо з поважних та незалежних від позивача причин.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що у листі Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства від 09.07.2013 року у відповідь на запит Пустомитівської міської ради повідомляється про відсутність житлових будинків, в яких є вільні (незайняті) квартири (житлові приміщення) площею понад 90 м2, що належать на праві власності територіальній громаді м. Пустомити та с. Наварія Пустомитівського району Львівської області. Судом встановлено, що такий запит позивачем було надіслано до Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства вже після отримання постанови про накладення штрафу від 25.06.2013 року.

На підтвердження відсутності благоустроєних житлових площ та відсутність коштів для будівництва нових житлових площ долучено до матеріалів справи рішення Пустомитівської міської ради № 368 від 20.01.2012 року "Про затвердження бюджету на 2012 рік " з додатками , та рішення № 730 від 04.01.2013 року "Про затвердження бюджету на 2013 рік " з додатками .

З наданих суду рішень встановлено, що видатки на забезпечення житлом ОСОБА_3 не передбачені. Водночас згідно з додатком № 3 до рішення сесії Пустомитівської міської ради № 730 від 04.01.2013 року передбачено видатки на будівництво адміністративної будівлі Пустомитівської міської ради та інші видатки на будівництво, ремонт, реконструкцію.

ОСОБА_3 звертався із листом до позивача про надання йому у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд у зв'язку із відсутністю вільного житла, належного йому на підставі судового рішення від 30.06.2011 року, що надійшов на адресу виконкому Пустомитівської міської ради 25.07.2012 року . Пустомитівська міська рада у відповідь на зазначений лист повідомила ОСОБА_3 листом № 02-12/1042 від 14.09.2012 року, що така заява розглядатиметься при розподілі земельних ділянок після завершення робіт з розроблення нового кварталу забудови на території Пустомитівської міської ради . Однак, станом на час розгляду справи в суді заява ОСОБА_3 Пустомитівською міською радою не розглянута та не задоволена. Відтак , суд змушений констатувати, що позивачем не представлено жодних доказів щодо розгляду питання про виконання рішення суду на сесії міської ради та намагання його виконати.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30.06.2011 року зобов'язано Пустомитівську міську раду Львівської області забезпечити ОСОБА_3 житлом, надавши окрему квартиру загальною площею не менше 92 м2 .

Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області ВП № 30484340 від 18.05.2012 року за невиконання рішення суду на боржника накладено штраф у сумі 850,00 грн. . Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2012 року у справі № 2а-4626/12/1370 скасовано вищезазначену постанову .

Постановою ВП № 30484340 від 25.06.2013 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-2088/11 виданого 15.12.2011 року Галицьким районним судом м. Львова, встановлено повторне невиконання рішення суду щодо зобов'язання Пустомитівської міської ради забезпечити ОСОБА_3 житлом, надавши окрему квартиру загальною площею не менше 92 м2. За невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії на боржника Пустомитівську міську раду накладено штраф у розмірі 1700,00 грн..

Позивач не погоджуючись із таким рішення органу державної виконавчої служби, звернувся з означеним вище позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року (далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 вищезазначеного Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Законом України від 24.03.1998 р. № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" визначено основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та їх соціальний захист.

Завданням державної виконавчої служби, згідно з ч. 2 ст. 1, є своєчасне, повне та неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Згідно зі ст. 75 Закону України № 606-ХІV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Статтею 89 Закону № 606-ХІV передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Отож, законодавством визначено умови, за якими відповідач набуває правових підстав для прийняття рішення про накладення на боржника штрафних санкцій, а саме, невиконання рішення суду без поважних причин.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Пустомитівська міська рада Львівської області є юридичною особою з 31.01.1998 року з присвоєнням ідентифікаційного коду 04372187 та є органом місцевого самоврядування .

Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області ВП № 30484340 від 18.05.2012 року за невиконання рішення суду на боржника накладено штраф у сумі 850,00 грн.. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2012 року у справі № 2а-4626/12/1370 скасовано вищезазначену постанову .

Постановою ВП № 30484340 від 25.06.2013 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-2088/11 виданого 15.12.2011 року Галицьким районним судом м. Львова, встановлено повторне невиконання рішення суду щодо зобов'язання Пустомитівської міської ради забезпечити ОСОБА_3 житлом , надавши окрему квартиру загальною площею не менше 92 м2. За невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії на боржника Пустомитівську міську раду накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.

З огляду на це, колегія суддів вважає незаконним застосуванням державним виконавцем ч. 2 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» та накладення на Пустомитівську міську раду штраф у подвійному розмірі, оскільки виконавець після постанови Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2012 року у справі № 2а-4626/12/1370 мав би довести до відома боржника щодо відкритті виконавчого провадження належним чином та надати строк для виконання рішення, а потім у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови не вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 202 КАС України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Пустомитівської міської ради Львівської області - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2013 року у справі № 813/5307/13-а - скасувати та прийняти нову, якою позов Пустомитівської міської ради Львівської області - задовольнити.

Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ВП № 30484340 від 25.06.2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар