Ухвала суду № 51889610, 24.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2015 рокусправа № 808/535/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №199" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2015 року у справі № 808/535/15 за позовом Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №199" про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №199" про стягнення з рахунків підприємства суми податкового боргу з податку на додану вартість у розсмірі 8407.75 грн. та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 573.60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що по підприємству виник новостворений податковий борг, який в добровільному порядку, після отримання податкової вимоги сплачений не був, що на думку податкового органу свідчить про можливість його стягнення в примусовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2015 року адміністративний позов було задоволено та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №199" на користь державного бюджету України кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 8407.75 грн. та кошти за податковим боргом з податку на доходи фізичних осіб в сумі 573.60 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №199", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2015 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги Відповідач зазначив, що він не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про час та місце розгляду справи, що в свою чергу свідчить про необхідність скасування оскаржуваного рішення суду.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №199" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 26.06.2012 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Згідно карток облікових рахунків платника податків, які ведуться податковим органом на 16.01.2015 року, у підприємства існує податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 8407.75 грн. та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 573.60 грн., який виник внаслідок наступних обставин.

Так, на виконання приписів чинного законодавства, Відповідачем були подані до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість та уточнюючі розрахунки за наступні періоди:

- податкова декларація від 18.09.2014 за серпень 2014 року, відповідно до якої податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду становить 3 142,00 грн.;

- податкова декларація від 16.10.2014 за вересень 2014 року, відповідно до якої податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду становить 785,00 грн.;

- податкова декларація від 19.11.2014 за жовтень 2014 року, відповідно до якої податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду становить 487,00 грн.;

- податкова декларація від 22.12.2014 за листопад 2014 року, відповідно до якої податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду становить 1 826,00 грн.

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23.12.2014 року (звітній період за який виправляються помилки - грудень 2014 року), відповідно до якого було збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає донарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 871,00 грн. та нараховано суму штрафу в розмірі 44,00 грн. за результатами виправлення виявлених помилок;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23.12.2014 (звітній період за який виправляються помилки - травень 2014 року), відповідно до якого відповідачем самостійно збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає донарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 917,00 грн. та нараховано суму штрафу в розмірі 46,00 грн. за результатами виправлення виявлених помилок.

Окрім того, 01.10.2014 року податковим органом була проведена камеральна перевірка ТОВ "СПМК № 199" з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань відповідно до вимог Податкового кодексу України за період з 20.06.2014 по 04.09.2014, в ході якої виявлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та складено акт від 01.10.2014 № 1047/153/05402507,

На підставі акту перевірки від 01.10.2014 № 1047/153/05402507 позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення рішення форми "Ш" від 22.10.2014 № 0003301500, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 10% від грошового зобов'язання з податку на додану вартість, погашеного з затримкою, що становить 22,10 грн.;

- податкове повідомлення рішення форми "Ш" від 22.10.2014 № 0003311500, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 20% від грошового зобов'язання з податку на додану вартість, погашеного з затримкою, що становить 499,80 грн.

Однак, грошові зобов'язання з податку на додану вартість за вказаними податковими, уточнюючими деклараціями та податковими- повідомленнями рішеннями підприємством у повному обсязі сплачені не були у зв'язку з чим. утворився податковий борг у розмірі 8407.75 грн.

Також, в період з 29.10.2014 по 04.11.2014 Позивачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "СПМК № 199" з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.05.2014 по 30.09.2014 за результатами якої складено Акт № 1378/08-27-17-02-05402507.

На підставі висновків зазначеного Акту, 26.11.2014 року Позивачем було винесено податкове повідомлення рішення № 0017391702, яким підприємству було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 573,60 грн., яке в подальшому сплачено не було.

На думку ДПІ у Комунарському районі, непогашені грошові зобов'язання та штрафні санкції з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, які у сумі складають 8981.35 грн. підлягають стягненню у примусовому порядку.

Правомірність стягнення податкового боргу у розмірі 8981.35 грн. є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення податкового боргу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується із зазначеною позицією суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Приписами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Положеннями ст.54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, положеннями п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що податковий борг є несплаченою своєчасно сумою узгодженого грошового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій та пені. При цьому, якщо сума грошового зобов'язання визначається податковим органом шляхом винесення податкового повідомлення-рішення, то вона вважається узгодженою через 10 днів з дня отримання такого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення № 0003301500 та № 0003311500 від 22.10.2014 та № 0017391702 від 26.11.2014 року не були оскаржені Відповідачем у судовому порядку та добровільно сплачені, у зв'язку з чим, віднесення визначених ними сум грошових зобов'язань до категорії податкового боргу є обґрунтованим та таким, що ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Відповідно до ст.57.1 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 49.18. ст.49 ПК України Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Приписами п. 46.1. ст.46.1. Податкового Кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що декларацією є документ, на підставі якого формується податкове зобов'язання. сплата якого здійснюється протягом 10 днів, що настають після граничного строку її сплати.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємством подавались до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість від 18.09.2014 за серпень 2014 року, відповідно до якої сплаті підлягає грошове зобов'язання у розмірі 3 142,00 грн., від 16.10.2014 за вересень 2014 року відповідно до якої сплаті підлягає грошове зобов'язання у розмірі 785,00 грн., від 19.11.2014 за жовтень 2014 року відповідно до якої сплаті підлягає грошове зобов'язання у розмірі 487,00 грн., від 22.12.2014 за листопад 2014 року, відповідно до якої сплаті підлягає грошове зобов'язання у розмірі 1 826,00 грн. та уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість від 23.12.2014 року відповідно до якого було збільшено податкове зобов'язання за грудень 2014 року в розмірі 871,00 грн. та нараховано суму штрафу в розмірі 44,00 грн. та від 23.12.2014, відповідно до якого збільшено податкове зобов'язання за травень 2014 року в розмірі 917,00 грн. та нараховано суму штрафу в розмірі 46,00 грн. за результатами виправлення виявлених помилок.

Однак, протягом 10-денного строку грошові зобов'язання по зазначеним податковим деклараціям та уточнюючим розрахункам у повному обсязі сплачені не були, у зв'язку з чим були віднесені до суми податкового боргу.

Так, пунктом 59.1. ст.59 Податкового Кодексу України визначено, що разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності з п. 95.1. ст.95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, якщо платник, не сплатив узгодженні податкові зобов'язання, то органи ДПС надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов'язання, яка має бути сплачена боржником протягом 60 днів, з дня її отримання. У випадку несплати такого податкового зобов'язання, податковий борг погашається зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було сформовано та направлено на даресу Відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 06.10.2014 року №649-25, яка була отримана останнім 13.10.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, податковим органом в даному випадку була дотримана процедура формування та надіслання податкової вимоги на сплату податкового боргу.

Проте, сума заборгованості, визначена зазначеною податковою вимогою в шести десятиденний строк сплачена не була, що в свою чергу свідчить про відсутність у податкового органу обов'язку на її додаткове надіслання та як наслідок обґрунтованості стягнення збільшеної суми, яка в даному випадку становить 8981.35 грн.

Посилання Відповідача на недотримання судом першої інстанції приписів чинного процесуального законодавства, а саме неналежне його неповідомлення про час та місце розгляду справи, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст.35 КАС України, повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою особи, яка бере участь у справі, видати їй повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, повістка про виклик у судове засідання на 16.02.2015 року була отримана підприємством 09.02.2015 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 37).

Отже, судом першої інстанції в даному випадку була дотримана процедура належного повідомлення сторони по справі про час та місце розгляду справи, шляхом вручення судової повістки не пізніше ніж за три дні до судового засідання.

Відповідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За приписами ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В даному випадку, Відповідачем не було надано до суду додаткових доказів та пояснень, які б спростовували висновки суду перщої інстанції щодо наявності законних підстав для задоволення позовних вимог податкового органу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погожується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №199" податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 8407.75 грн. та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 573.60 грн.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2015 року була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №199"- залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2015 року у справі № 808/535/15- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко