Ухвала суду № 51889437, 29.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц /796/ 12913 /2015 Головуючий у І інстанції Сенько М.Ф.

Доповідач Котула Л.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М. , Слюсар Т.А.

За участю секретаря Орленко Т.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Дочірнього підприємства "Дарниця - 1 " Загурської Алли Григорівни на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 27 липня 2015 року за матеріалами заяви Дочірнього підприємства "Дарниця - 1" до ОСОБА_2 про видачу судового наказу,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27 липня 2015 року заяву Дочірнього підприємства "Дарниця - 1" до ОСОБА_2 про видачу судового наказу разом з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику для подання до належного суду.

Повернуто з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва р/р 31212206700009, ЄДРПОУ 37962074, МФО 820019, банк - ГУ ДКСУ в м. Києві) ДП "Дарниця-1" ( за адресою: вул. Дніпровська набережна, буд. 26-Б, м. Київ, ЄДРПОУ 30108660) судовий збір у сумі 121, 80 грн., сплачених за квитанцією № 6694 від 20.07.2015р..

У апеляційній скарзі представник ДП"Дарниця-1" Загурська А.Г. просить ухвалу скасувати , а питання про видачу судового наказу передати на новий розгляд до суду першої інстанції , оскільки судом порушені вимоги процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ДП " Дарниця-1 " Загорської А.Г., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з підстав , викладених у ній , ОСОБА_2, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Повертаючи заяву про видачу судового наказу, суд виходив з того, що даний позов має

розглядатися за місцем знаходження спірного нерухомого майна відповідно до вимог ч. 1 ст. 114 ЦПК України.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Положенням ст. 97 ЦПК України передбачено , що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Згідно із ч. 6 ст. 100 ЦПК України, у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу, щодо якої відсутні підстави для її повернення чи відмови у видачі судового наказу, вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.

У разі якщо за результатами розгляду отриманої судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд повертає стягувачу заяву про видачу судового наказу.

У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Як роз'яснено в п. 4 постанови Пленуму ВССУ від 23.12.2011 N 14 " Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження " (далі - Постанова), що заява про видачу судового наказу подається до суду за загальними правилами підсудності, встановленими главою 1 розділу III ЦПК ( 1618-15 ). Зокрема, заява подається до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання фізичної особи або за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її перебування чи місцезнаходженням юридичної особи (стаття 109 ЦПК) ( 1618-15 ); на вимогу про стягнення заробітної плати поширюються також правила підсудності за вибором заявника - за зареєстрованим місцем його проживання чи перебування (частина перша статті 110 ЦПК) ( 1618-15 ).

У разі порушення правил підсудності заява повертається заявникові для подання до належного суду, про що постановляється ухвала (стаття 115 ЦПК) ( 1618-15 ), яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

У п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3" Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини

Як вбачається з матеріалів справи, ДП" Дарниця -1" звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, тобто не з приводу нерухомого майна.

В заяві заявник зазначає адресу місця проживання боржника: АДРЕСА_1, що згідно адміністративно-територіального поділу м. Києва відноситься до Святошинського району м. Києва .

Згідно довідки ДП" Дарниця -1 " № 430 від 10 липня 2015 року за адресою : АДРЕСА_2 власником особового рахунку є ОСОБА_2, проте остання за цією адресою не зареєстрована ( а.с. 9).

За таких обставин, ухвалу суду законною і обгрунтованою назвати не можна , а тому така ухвала підлягає підлягає скасуванню, а питання - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303,304,307,312,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Дочірнього підприємства "Дарниця - 1 " Загурської АллиГригорівни задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 27 липня 2015 року скасувати , а питання прийняття заяви про видачу судового наказу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: