Ухвала суду № 51889345, 30.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

30 травня 2014 р. Справа № 804/5565/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську заяву Приватного підприємства Видавництва «Навчальна книга» про роз'яснення ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року про відмову в задоволенні клопотання у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Видавництво "Навчальна книга" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсною вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2014 року Приватне підприємство Видавництво «Навчальна книга» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати недійсною вимогу відповідача № Ю - 767 - у від 05 лютого 2014 року про стягнення 52218,35 грн. єдиного соціального внеску як безпідставну, незаконну і таку, яка подана після отримання всіх належних відповідачеві авансових внесків єдиного соціального внеску, нарахованих і сплачених з 01 жовтня 2013 року по 31 січня 2014 року.

У зазначеній позовній заяві позивач просив взяти до уваги, що цей позов стосується нарахувань на заробітну плату, а тому випливає з трудових відносин і не сплачується судовим збором.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року у задоволенні клопотання Приватного підприємства Видавництва «Навчальна книга» про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

28 травня 2014 року до суду надійшла заява про роз'яснення зазначеної ухвали суду.

У поданій заяві заявник зазначає, що ухвала суду від 22 квітня 2014 року є незрозумілою з огляду на те, що не зрозумілі підстави з яких суд замінив поняття «спір, що випливає з трудових відносин» вужчим за змістом поняттям «спір про трудові відносини», а також чому суд вважає, що єдиний внесок не стосується трудових відносин.

Представник заявника у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, долучена до матеріалів справи.

Відповідно до приписів частини 3 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про розгляд заяви, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року у задоволенні клопотання Приватного підприємства Видавництва «Навчальна книга» про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

Статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено порядок розгляду заяви про роз'яснення судового рішення.

Відповідно до частини 1 вказаної статті, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Частиною 2 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Таким чином, за своєю правовою природою роз'яснення судового рішення є по суті одним із способів усунення його недоліків щодо ясності, визначеності рішення з метою недопущення суперечок під час його виконання.

Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає зміст обов'язковості судових рішень як одного з основних положень адміністративного процесу і закріплює її значення як принципу адміністративного судочинства, адже виконання судового рішення є кінцевою метою судового захисту.

Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 і частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Вказана стаття Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Дослідивши текст ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2014 року по справі № 804/5565/14 суд вважає, що дане судове рішення є зрозумілим, оскільки ухвала не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння.

При цьому, суд звертає увагу, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2014 року про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору не є ухвалою, яка зобов'язує до вчинення певних дій, які у випадку незрозумілості можуть підлягати роз'ясненню судом.

Отже, враховуючи зазначене, суд вважає, що в даному випадку підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 155, 160, 163, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства Видавництва «Навчальна книга» про роз'яснення ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Видавництва «Навчальна книга» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсною вимоги- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено в письмовому проваджені або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська