Ухвала суду № 51886207, 30.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4567/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

30 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

при секретарі: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0011122208 від 11.11.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість на податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Гілея Інвест» та ТОВ «Центр-ТК» за період з 01.01.2014 по 31.05.2014, за результатами якої складено акт від 24.10.2014 №510/1-22-08-32851616, яким встановлено порушення : п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, у зв'язку з чим, завищено податковий кредит у розмірі 6 107 038 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на загальну суму 6 107 038 грн.

В зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення 11.11.2014 №0011122208, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 9 160 557,00грн., (6 107 038,00грн. за основним платежем, 3053519,00грн. - за штрафними фінансовими санкціями).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомлення-рішенням, після процедури адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду.

Як видно з матеріалів справи, позивачем задекларовано податковий кредит в період з 01.01.2014 по 31.05.14 по господарським операціям з ПП «Гілея Інвест» та ТОВ «Центр-ТК».

Суми податку на додану вартість по податковим накладним виписаним ПП «Гілея Інвест» та включеним ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» до складу податкового кредиту у березні 2014 у сумі 2155598грн. у квітні 2014 у сумі 3046007грн., які відображені в Додатках №5 до податкових декларацій з ПДВ. Також, позивач задекларував податковий кредит з ТОВ «Центр-ТК» у сумі 905 433 грн.

Стосовно вказаних контрагентів, в ЄДР внесено записи про відсутність підтвердження відомостей.

Згідно з п.44.1 ст.44ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Як зазначено у пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Актом перевірки встановлено, що позивачем неправомірно віднесено до складу витрат, та вказано в податковій та бухгалтерській звітності взаємовідносини з контрагентами ПП «Гілея Інвест» та ТОВ «Центр-ТК».

Податковий орган дійшов висновку про відсутність об'єктів оподаткування, з огляду на неналежне оформлення первинних документів позивача, та ненадання необхідного документального підтвердження господарських операцій з вказаними контрагентами, з чим погодився і суд першої інстанції.

З Акту перевірки від 24.10.2014 №510/1-22-08-32851616 вбачається, що у перевіряємому періоді ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» мало взаємовідносини з ПП «Гілея Інвест» та ТОВ «Центр-ТК».

На підтвердження своїх доводів позивачем не було надано належних доказів, зокрема документів, які б доводили правомірність формування податкової та бухгалтерської звітності з вищевказаними контрагентами. Також не було належним чином зазначено на підставі яких договорів позивач мав взаємовідносини з ПП «Гілея Інвест» та ТОВ «Центр-ТК». Крім того, як видно з акту перевірки та не спростовано позивачем, свідоцтва платника ПДВ ПП «Гілея Інвест» та ТОВ «Центр-ТК» - анульовані в серпні 2014 року.

Також, як видно з акту перевірки від 24.10.2014 №510/1-22-08-32851616, у контрагентів позивача відсутні основні фонди та обладнання, сировина, матеріали для виконання господарської діяльності. Вказане не спростовано позивачем жодними доказами, які б відповідали вимогам ст.70 КАС України.

Стосовно копій документів, які були надані позивачем (договору поставки №2014/11-03/5 від 11.03.2014 року, видаткових та податкових накладних), то колегія суддів не може вважати надані докази належними та допустимими, з огляду на те, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Судова колегія, ретельно дослідивши матеріали даної справи, погоджується з висновком суду першої інстанцції стосовно того, що об'єкти оподаткування, які були включені позивачем до складу валових витрат не підтверджуються первинними документами.

Суд апеляційної інстанції вказує, що з наданого договору з ПП «Гілея Інвест» не вбачається порядку та складових розрахунку вартості товару. Крім того, договір укладено лише 11.03.2014 року, а перевірка проводилась за період з 01.01.2014 по 31.05.2014.

При дослідженні матеріалів справи виявлено відсутність виписок по особовому рахунку ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» з банку з відомостями про перерахування на користь ПП «Гілея Інвест» та ТОВ «Центр-ТК» коштів (в т.ч. ПДВ). Не виявлено й інших первинних документів, оформлених на виконання правочинів з ПП «Гілея Інвест» та ТОВ «Центр-ТК».

Відповідно не можливо прослідкувати та достеменно встановити зміни в активах позивача та встановити, що валові витрати спрямовувались на здійснення вказаної господарської діяльності, придбання товарів (послуг) та їх використання у своїй діяльності.

Одночасно, судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що обов'язок підтвердити правомірність податкового кредиту та витрат первинними документами покладений на платника - покупця, оскільки саме він є суб'єктом, що обчислює кінцеву суму податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету. При цьому документи, які обґрунтовують витрати та податковий кредит, повинні відображати достовірну інформацію. У даному разі подані Товариством первинні документи належно не засвідчують реальності господарських операцій та не містять достовірних відомостей.

Платником не подано доказів про перевірку ділової репутації контрагента, не наведено належних фактів та документів про обставини укладення та виконання договорів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2014 року.

Посилання апелянта на загальні положення законодавства, та зазначення про рішення судів, які доводять правомірність внесення відомостей в інформаційні системи податкової служби щодо ПП «Гілея Інвест» та ТОВ «Центр-ТК» жодним чином не доводять реальність господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами.

Стосовно доводів апелянта про те, що акт перевірки було складено одним органом (ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві), а податкове повідомлення-рішення - іншим (ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві), то колегія суддів зазначає таке.

Постановою КМ України від 21.05.2014 року №160 «Про утворення Державної фіскальної служби» утворено зазначену службу як центральний орган виконавчої влади, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.

Постановою КМ України від 06.08.2014 року №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» встановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби, в тому числі в додатку 2 до постанови КМ України від 06.08.2014 року №311 зазначено перелік територіальних органів, які реорганізуються, в тому числі Державна податкова інспекція у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві приєднується до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві.

Відповідно, суд критично оцінює такі доводи, оскільки, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві є правонаступником ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на виконання вимог ч.2 ст.72 КАС України надав до суду належні докази правомірності рішення щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та обґрунтував свою позицію.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 21.05.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.