Ухвала суду № 51884848, 14.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 року справа №2а-8604/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Білак С. В.

суддів Гаврищук Т.Г. , Сухарька М.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 р. у справі № 2а-8604/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" до ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2011 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2011 року.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 міжрайонної ДПІ у м. Луганську від 19.07.2011 року № НОМЕР_1 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 77088,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 0 гривень. Стягнути на користь ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» з Державного бюджету України через ОСОБА_3 управління Казначейства у Луганській області бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 77 088,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» до ОСОБА_2 міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2011 року було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «В1» ОСОБА_2 міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську № НОМЕР_1 від 19.07.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 77 088,00 грн. та накладено штрафні санкції у розмірі 0 грн. Стягнено з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 77 088,00 грн. та судові витрати у розмірі 1700,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги.

Відповідач ОСОБА_2 міжрайонна державна податкова інспекція у місті Луганську в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції неправильно та неповно дослідив докази, неповно зясував обставини у справі та порушив норми процесуального та матеріального права.

Підставою винесення спірного податкового повідомлення-рішення стало те, що обовязковими умовами при отриманні права на бюджетне відшкодування суми ПДВ є надмірна сплата цього податку до Державного бюджету України, а також реальність здійснення операцій, однак, по контрагентам позивача не підтверджена можливість здійснювати реальну господарську діяльність та факт транспортування, отримання товару від постачальників.

Відповідач ОСОБА_3 управління Державного казначейства України в Луганській області в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції при постановленні рішення порушено норми процесуального та матеріального права, а саме норми ст.200 Податкового кодексу України.

Сторони до судового засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем до податкового органу для вирішення питання про бюджетне відшкодування була подана податкова декларація з ПДВ за квітень 2011 року із зазначенням від'ємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача з Державного бюджету України.

Згідно наказу начальника ОСОБА_2 МДПІ у м. Луганську від 11.07.2011р. № 1273 та на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, в період з 12.07.2011р. по 15.07.2011р. головним державним податковим ревізором-інспектором відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 15.07.2011р. за № 447/23-616/36129430, відповідно до висновків якого, встановлено порушення п. 187.1, ст. 187., п. 200.4., ст. 200 Податкового кодексу України, а саме, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень 2011 року на 77 088 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 19.07.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування за декларацією за квітень 2011 року на суму 77 088 грн.

Відповідно до ст.78 Податкового Кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

За приписами п. 200.11 статті 200 Податкового Кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований ст. 198 та ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податковий кодекс встановлює єдиний випадок, коли не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг (п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу) це суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що усі суми податку на додану вартість, що заявлені позивачем до бюджетного відшкодування, підтверджені податковими накладними, порушень щодо їх оформлення перевіркою не встановлено, отже позивач правомірно відніс відповідні суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг до податкового кредиту.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітною (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Сума податку, що заявлена позивачем до бюджетного відшкодування фактично сплачена позивачем, який є отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах, постачальникам таких товарів/послуг.

В судовому засіданні встановлено факт здійснення позивачем господарських операцій та дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Межі повноважень органів казначейства встановлено постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 21.12.2005 року «Положення про Державне казначейство», а в частині відшкодування податку на додану вартість - спільним Наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України №200/86 від 21.05.2001 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року №489/5680 «Порядок відшкодування податку на додану вартість», згідно п.4.1 якого відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Відповідач ОСОБА_2 МДПІ у м. Луганську не виконав покладений на нього законом обов'язок та не надав у встановленому порядку відповідачеві ГУ ДКУ у Луганській області висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість за квітень 2011 року у сумі 77 088,00 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 77 088 грн.

Колегія суддів не може погодитися доводами відповідача про неможливість встановлення періоду виникнення податкових зобов'язань по всьому ланцюгу постачання, а також відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару, так як це не впливає на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заява до бюджетного відшкодування від»ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Податковий кодекс не ставить таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 р. у справі № 2а-8604/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю"Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" до ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

ОСОБА_4