Рішення № 51883323, 29.09.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 вересня 2015 року Справа № 913/450/15

Провадження №29/913/450/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Лисичанськтепломережа», м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 17 481 651 грн 51 коп.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України було здійснено автоматичне визначення складу колегії суддів, за результатами якого зазначену справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Якушенко Р.Є., судді Секірський А.В., Шеліхіна Р.М.

Господарський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Якушенко Р.Є., суддів Секірського А.В., Шеліхіної Р.М.,

секретар судового засідання - помічник судді Авілова С.Д.

У судовому засіданні 28.09.2015 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 28.09.2015 по 29.09.2015.

у засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_2, головний юрисконсульт Відділу претензійно-позовної роботи Управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту за довіреністю № 14-135 від 13.05.2014;

від відповідача: ОСОБА_3, начальник юридичного відділу за довіреністю № 2 від 14.01.2015; ОСОБА_4, юрисконсульт за довіреністю № 3 від 14.01.2015.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі ПАТ «НАК «Нафтогаз України», позивач у справі) звернулося до господарського суду з позовом від 03.07.2015 № 14/2-740 до ОСОБА_1 підприємства «Лисичанськтепломережа» (далі КП «Лисичанськтепломережа», відповідача у справі) про стягнення з останнього 17 481 651 грн 51 коп., з яких:

- 12 220 412 грн 98 коп. заборгованість за спожитий газ у жовтні (з 11 по 31) 2011 року та з жовтня по грудень 2012 року;

- 817 746 грн 39 коп. - 3 % річних за період прострочення платежів з 14.11.2012 по 25.03.2015 за спожитий газ у жовтні грудні 2012 року;

- 4 443 492 грн. 14 коп. - інфляційні нарахування за період прострочення платежів з грудня 2012 року по лютий 2015 року за спожитий газ у листопаді та грудні 2012 року.

Позивач, посилаючись на норми статей 526, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статей 22, 193, 231 Господарського кодексу України (далі ГК України), обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобовязань за договором купівлі продажу природного газу № 14/2466/11 від 30.09.2011 по розрахунках за спожитий природний газ в жовтні (з 11 по 31) 2011 року та з жовтня по грудень 2012 року.

Комунальне підприємство «Лисичанськтепломережа» (далі КП «Лисичанськтепломережа») відповідач у справі, надав відзив на позов № 1613 від 12.08.2015, в якому проти заявлених вимог в частині періоду нарахування 3 % річних та інфляційних нарахувань заперечує з підстав викладених у відзиві на позов та доповненнях до нього від 09.09.2015 № 1869 та надав контррозрахунок.

При зясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами у справі доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами за позовом 31.09.2011 укладено договір № 14/2466/11 на купівлю продаж природного газу (далі - договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого Продавець, позивач у справі, зобовязався передати у власність Покупцю, відповідачу у справі, у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ «НАК «Нафтогаз України», далі газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору (а.с.10-15).

Обсяги газу, що передається, сторони визначили у розділі 2 договору.

Згідно з пунктом 2.1 розділу 2 договору «Кількість та якість газу» (в редакції додаткової угоди № 3 від 01.06.2012 а.с.18), Продавець передає Покупцю у 2011 році газ в обсязі до 190.0 тис. куб. м. та у IV кварталі 2012 році до 2390,0 тис. куб. м., в тому числі в жовтні 2012 року 190,0 тис. куб. м., у листопаді 2012 року 1000,0 тис. куб. м., у грудні 2012 року 1200,0 тис. куб. м.

У підпункті 2.1.1 договору зазначено, що обсяги газу, які плануються передати за цим договором (далі плановий обсяг), можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

Порядок та умови передачі газу визначені у розділі 3 договору.

Відповідно до підпункту 3.1.2 договору Покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає Продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану повноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується Продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді ОДУ ДК «Укртрансгаз» на відповідний місяць поставки.

У разі невиконання та/або несвоєчасного виконання Покупцем вимог пункту 6.1 договору Продавець має право зменшити плановий обсяг поставки, який зазначається в заявці на наступний місяць поставки, пропорційно загальній сумі грошових коштів, не сплачених Покупцем станом на 20 число місяця, що передує місяцю поставки. Корегування планових обсягів газу оформляється Покупцем у вигляді заявки (підпункт 3.1.3 договору).

Згідно пункту 3.4 договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобовязався надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобовязався повернути Покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Ціна газу визначена в розділі 5 договору, до якого вносилися зміни додатковими угодами № 1 від 30.09.2011 та № 2 від 11.10.2014 (а.с.16,17).

З 01.07.2012 додатковою угодою № 3 від 01.06.2012 внесено зміни до пункту 5.2 розділу 5 «Ціна газу» згідно з яким ціна за 1000 кум. М. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:

- цільова надбавка - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366,72 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 4 661,74 грн.

Порядок та умови проведення розрахунків встановлені в розділі 6 цього договору

Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1 договору).

Як зазначено у пункті 7.2 договору, у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобовязується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк дії договору встановлений з 01.10.2014 до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування до повного погашення заборгованості (пункт 11.1 договору).

На виконання умов договору та додаткових угод до нього позивач у жовтні 2011 року та протягом жовтня - грудня 2012 року передав у власність відповідача природний газ в обсязі 3 718,378 тис. куб. м на загальну суму 17 179 692 грн 40 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу підписаними сторонами за договором:

- від 31.10.2011 № 12 луг БО за жовтень (з 11 по 31 жовтня) 2011 року в обсязі 181,794 тис. куб. м на суму 693 071,45 грн. (а.с.19);

- від 27.11.2012 за жовтень 2012 року в обсязі 439,204 тис. куб. м на суму 2 047 453,09 грн. (а.с.20);

- від 30.11.2012 за листопад 2012 року в обсязі 1 250,862 тис. куб. м на суму 5 831 188,42 грн. (а.с.21);

- від 31.12.2012 за грудень 2012 року в обсязі 1 846,518 тис. куб. м на суму 8 607 979,44 грн. (а.с.22).

Відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в якості оплати поставленого природного газу в сумі 4 959 279,42 грн.

Заборгованість відповідача за природний газ, спожитий в жовтні 2011 року та жовтні грудні 2012 року, складає 12 220 412 грн 98 коп.

На підставі приписів статті 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні нарахування в сумі 4 443 492 грн 14 коп. за період прострочення платежів за листопад та грудень 2012 року та 3% річних за період з 14.11.2012 по 25.03.2015 в сумі 817 746 грн 39 коп. відповідно до розрахунків позивача доданих до позовної заяви.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

Відповідач відзивом на позов проти заявленої суми позову заперечує.

Посилаючись на пункти 3.4, 6.1 договору, відповідач стверджує, що у позивача не могло виникнути право вимоги оплати за поставлений газ раніше повернення ним на адресу відповідача відповідного підписаного з боку Продавця акта приймання передачі газу за жовтень, листопад та грудень 2012 року, оскільки остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу за наявності належним чином оформленого акту приймання передачі газу.

Акти приймання передачі природного газу за жовтень, листопад та грудень 2012 року були підписані відповідачем у жовтні 2014 року, а тримані від позивача лише 20.02.2015 року.

На обґрунтування своїх доводів відповідач надав копії документів, які залучені до матеріалів справи, а саме:

- листи КП «Лисичанськтепломережа» № 2267 від 15.10.2013, № 1303 від 12.07.2013, № 1191 від 26.06.2013, № 956 від 24.05.2013, № 1305 від 15.07.2013;

- витяг із акту перевірки Лисичанської обєднаної державної фінансової інспекції № 850-21/060 від 15.05.2014;

- акти звірення розрахунків з позивачем станом на 31.08.2014;

- лист КП «Лисичанськтепломережа» від 31.12.2013 № 3050 на Міністерство юстиції України;

- лист КП «Лисичанськтепломережа» № 2075 від 02.10.2013;

- лист КП «Лисичанськтепломережа» № 348 від 10.02.2014 на Міністерство енергетики та вугільної промисловості України;

- відповідь Міністерства юстиції України від 31.01.2014 № 97-0-33-14/101.

Відповідач за супровідним листом від 22.09.2015 № 1957 подав контррозрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за неналежне виконання грошового зобовязання з врахуванням вищезазначених обставин, згідно з яким інфляційні нарахування за зобовязаннями листопада 2012 року з урахуванням п.3.4 договору складають 480 453 грн 66 коп. за період прострочення листопад 2014 року лютий 2015 року, за зобовязаннями грудня 2012 року - 1 144 861 грн 27 коп. за період прострочення листопад 2014 року лютий 2015 року.

3 % річних за зобовязаннями грудень 2012 року складають 113 200 грн 71 коп. за період прострочення з жовтня 2014 року по 25.03.2015.

Доповнюючи свої заперечення під час розгляду справи відповідач у судовому засіданні подав довідку № 1980 від 28.09.2015, в якій зазначив, що в період жовтень грудень 2012 року фактичні обсяги спожитого природного газу протранспортовані ПАТ «Луганськгаз» не перевищили заявлені обсяги в цьому періоді.

Також, відповідач подав до суду акти про фактичне споживання природного газу підписані ним та ПАТ «Луганськгаз», згідно з якими за договором № 14/2466/11 від 30.09.2011 протранспортовано газу в наступних обсягах:

- жовтень 2012 року 117,033 тис. куб. м. (акт від 31.10.2012);

- листопад 2012 року 758,54 тис. куб. м. (акт від 30.11.2012);

- грудень 2012 року 1026,144 тис. куб. м. (акт від 31.12.2012).

Вказані документи залучені до матеріалів справи.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, заслухавши у судовому засіданні представників сторін у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених вимог з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору № 14/2466/11 від 31.09.2011 який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу і регулюється положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) про купівлю продаж та глав 19, 20 Господарського кодексу України (далі ГК України) загальні положення про господарські зобов'язання та господарські договори.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 526 Ц України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобовязання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Фактичні обставини справи свідчать, що позивач на виконання своїх зобовязань за договором №14/2466/11 на купівлю продаж природного газу від 30.09.2011, поставив відповідачу природний газ в обсязі 3 718,378 тис. куб. м, що перевищує заплановані обсяги, на загальну суму 17 179 692 грн 40 коп., що підтверджується актами приймання передачі природного газу від 31.10.2011 на суму 693 071,45, грн., від 27.11.2012 на суму 2 047 453,09 грн., від 30.11.2012 на суму 5 831 188,42 грн., від 31.12.2012 на суму 8 607 979,44 грн., які підписані позивачем та відповідачем без заперечень (а.с.19-22).

Відповідачем в порушення умов пункту 6.1 договору спожитий газ за вказаний період оплачений частково в сумі 4 959 279 грн 42 коп., що підтверджується довідкою про операції та довідкою про сальдо (а.с.25-28).

Залишилась несплаченою заборгованість за використаний природний газ в сумі 12 220 412 грн 98 коп.

Відповідач вказану суму заборгованості не спростував, заперечень та контррозрахунку не подав.

Проте, надав довідку № 1980 від 28.09.2015, в якій зазначив, що фактичні обсяги природного газу протранспортовані ПАТ «Луганськгаз» не перевищили заявлені обсяги в жовтні грудні 2012 року та надав акти про фактичне споживання природного газу складені за технічною угодою з ПАТ «Луганськгаз» № 5/1ТЕ від 29.12.2010, відповідно до яких обсяги газу, що протранспортовано відповідачу складають:

- у жовтні 2012 року 117,033 тис. куб. м.;

- у листопаді 2012 року 758,540 тис. куб. м.;

- у грудні 2012 року 1026,144 тис. куб. м.

Вказані акти підписані з боку відповідача директором підприємства ОСОБА_5 та головним бухгалтером ОСОБА_6, погоджено з представником ПАТ «Луганськгаз» ОСОБА_7, з боку позивача вказані акти не підписані,

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 пояснила, що заявки на планові обсяги споживання газу на вказаний період, як встановлено підпунктом 3.1.2 договору №14/2466/11 від 30.09.2011 позивачу не подавались.

Отже, враховуючи правила статті 34 ГПК України, судова колегія вважає, що акти, надані відповідачем, не можуть бути належними доказами фактичних обсягів спожитого природного газу у період жовтень грудень 2012 року, оскільки вони не підписані позивачем, Продавцем за договором купівлі продажу природного газу, на підставі якого заявлено позов.

Сторони скорегували спожитий у жовтні грудні 2012 року обсяг газу 3718,378 тис. куб. м, підписавши без зауважень акти приймання передачі на загальну суму 17 179 692 грн 40 коп. (а.с.19-22), які є належними та допустимими доказами.

Заявлений до стягнення борг в сумі 12 220 412 грн 98 коп. підтверджується належними доказами, є обґрунтованим, таким, що не спростований відповідачем, а тому підлягає до стягнення з останнього в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Умовами п. 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Таким чином, відповідно до умов договору останнім днем розрахунку за газ є 13-те число місяця, наступного за місяцем поставки газу. Відповідно прострочення оплати виникає з 14-го числа.

У пункті 30.1 статті 31 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що переказ вважається завершеним із моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором № 14/2466/11 на купівлю продаж природного газу від 31.09.2011, не здійснив своєчасну оплату за отриманий природний газ у період жовтень грудень 2012 року.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у загальній сумі 817 746,39 грн. на зобовязання з оплати:

- у жовтні 2012 року за період з 14.11.2012 по 13.12.2012 в сумі 2 136,59 грн.;

- у листопаді 2012 року, за період з 14.11.2012 по 25.03.2013 в сумі 248 898,16 грн.;

- у грудні 2012 року, за період з 14.01.2013 по 25.03.2014 в сумі 566 711,63 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення втрати від інфляції в загальній сумі 1 443 492,14 грн. нараховані на зобовязання з оплати:

- у листопаді 2012 року за період з грудня 2012 року по лютий 2015 року в сумі 1 324 269,48 грн.;

- у грудні 2012 року за період з січня 2013 року по лютий 2015 року в сумі 3 119 222,66 грн.

За доводами відповідача позивачем невірно обраховано період прострочення оплати за спожитий газ у жовтні, листопаді, грудні 2012 року, оскільки згідно з пунктами 3.4, 6.1 договору, на підставі якого заявлено позов, у позивача відсутнє право вимоги оплати за спожитий газ раніше повернення ним відповідачу актів приймання передачі обсягів газу за вказаний період.

Відповідач стверджує, що акти приймання передачі природного газу за вказаний період були підписані відповідачем у жовтні 2014 року, а отримані від позивача лише 20.02.2015 та надав контррозрахунок інфляційних втрат, згідно з яким за зобовязаннями листопада інфляційні складають 480 453 грн 66 коп., за зобовязаннями грудня 1 144 861 грн 27 коп.

Судова колегія відхиляє вказані доводи відповідача за необґрунтованістю, оскільки відповідно до порядку розрахунків визначеному сторонами у пункті 6.1 договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Посилання на пункт 3.4 цього договору та акти приймання передачі газу відсутні

Отже, відповідач зобовязаний до 14-го числа остаточно розрахуватися за спожитий газ, у разі не виконання цих вимог прострочення зобовязання розпочинається з 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем, суд встановив, що позивачем помилково зараховано до періоду прострочення день, в якому здійснено оплату, оскільки сума заборгованості на цей день є меншою.

Тобто день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення.

Після перерахунку 3 % річних здійсненим судом за зобовязаннями жовтня 2012 року (вартість спожитого обсягу газу 2 047 453,09 грн.) з урахуванням фактичної оплати сума 3 % річних за період прострочення з 14.11.2012 по 13.12.2012 складає 1 928,15 грн., а не 2 136, 59 коп.

За зобовязаннями листопада 2012 року (вартість спожитого газу 5 831 188,42 грн.) сума 3 % річних за період прострочення з 14.12.2012 по 25.03.2015 складає 248 637,56 грн., а не 248 898 грн 16 коп.

Сума 3 % річних, що нарахована за зобовязаннями грудня 2012 року обрахована вірно та складає 566 711 грн 63 коп. .

У звязку з вищевикладеним та здійснивши повний розрахунок 3% річних судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає 3% річних у розмірі 817 277 грн 34 коп. (1 928,15 грн. + 248 637,56 грн. + 566 711,63 грн.), а не 817 746 грн 39 коп.

У задоволенні вимог про стягнення 3 % річних в сумі 469 грн 04 коп. слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Як зазначено у п. 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно з пунктом 6.1 договору борг за листопад 2012 року повинен бути сплачений до 14.12.2012. Як вбачається з розрахунку позивача, станом на кінець місяця грудень 2012 року борг складав 3 612 433,54 грн., отже, на цю суму слід було нараховувати інфляційну складову за період прострочення з січня 2012 року по лютий 2015 року.

Загальна сума втрат від інфляції на борг, що виник за зобовязаннями листопада 2012 року складає 1 309 016,20 грн. (3 612 433,54 грн. х 136,23640922) 3 612 433,54 грн.).

Борг за грудень 2012 року повинен був бути сплачений до 14.01.2013. Як вбачається з розрахунку позивача, станом на кінець місяця січень 2013 року борг складав 8 607 979,44 грн., отже, на цю суму слід було нараховувати інфляційну складову за період прострочення з лютого 2013 року по лютий 2015 року.

Загальна сума втрат від інфляції на борг, що виник за зобовязаннями грудень 2012 року складає 3 095 815,07 грн. (8 607 979,44 грн. х 135,96448026) 8 607 979,44 грн.).

Таким чином загальна сума інфляційних втрат становить 4 404 831,27 грн. і саме ця сума підлягає до стягнення з відповідача. В частині стягнення інфляційних втрат в сумі 38 660,87 грн. слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову частково в загальній сумі 17 442 521 грн 59 коп., з яких: 12 220 412 грн 98 коп. заборгованість, інфляційні втрати в сумі 4 404 831 грн 27 коп., 3 % річних в сумі 817 277 грн 34 коп.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 72 916 грн 42 коп.

Керуючись статтями 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Лисичанськтепломережа, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Баумана, буд.17, ідентифікаційний код 13401321 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд.6, ідентифікаційний код 20077720 - 12 220 412 грн 98 коп. заборгованість, інфляційні втрати в сумі 4 404 831 грн 27 коп., 3 % річних в сумі 817 277 грн 34 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 72 916 грн 42 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 38 660 грн 87 коп. та 3 % річних у сумі 469 грн 04 коп. відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 05.10.2015.

Головуючий Р.Є. Якушенко

Суддя А.В. Секірський

Суддя Р.М. Шеліхіна