Вирок № 5187270, 24.03.2008, Черкаський районний суд Черкаської області

Справа № 1-44 / 2008 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2008 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Іваненка І. В.

при секретарі Чубенко Ю. Ю.

за участю прокурора Кривенко Є. П., Куліш А. А.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, раніше судимий Черкаським районним судом Черкаської області за с 2 ст. 125 КК України, справа закрита на підставі ст. 6 п. 4 КПК України, та ст. 1 п. „г" Закону України „Про амністію" від 31 травня 2005 року, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Громадянин ОСОБА_3 23 липня 2006 року близько 06 години 00 хвилин на вигоні неподалік від городу власного домоволодіння № 190 по вул. Савченка у с Мошни Черкаського району Черкаської області умисно, на грунті раптово виниклих неприязних відносин з громадянином ОСОБА_1 стиснув останньому шию руками та завдав кілька ударів кулаком по голові, чим спричинив потерпілому ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, із забоєм головного мозку та із наступним розвитком післятравматичних синдромів, пошкодження м'яких тканин шиї з розвитком післятравматичних фарингіту та ларингіту з підщелепним ганглеонітом, що, відповідно до висновків експертизи, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 своєї вини не визнав, факт завдання ним тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_1 категорично заперечив.

Незважаючи на невизнання підсудним своєї вини, його винність у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується наступними доказами:

· показами потерпілого ОСОБА_1 , який у судовому засіданні зазначив, що, за указаних вище обставин, ОСОБА_3, підійшовши до нього, безпричинно почав його душити, ударив кулаком у ліву частину голови. Після цього він втратив свідомість, тому не пам'ятає чи завдавав йому ОСОБА_3 ще й інших ударів. Він указав, що протягом двох-трьох днів до лікаря не звертався, оскільки сподівався, що біль та хворобливий стан мине, однак йому стало гірше. Тому він змушений був звернутися до лікарів та із заявою до правоохоронних органів.

· показами свідка ОСОБА_4, яка у судовому засіданні показала, що бачила як ОСОБА_3 23 липня 2006 року близько 06 години 00 хвилин на вигоні неподалік від городу домоволодіння № 190 по вул. Савченка у с Мошни Черкаського району Черкаської області стояв впритул до її чоловіка, душив його, ударив його, а потім її чоловік упав;

· показами свідка ОСОБА_5, який у судовому засіданні показав, що бачив 23 липня 2006 року близько 06 години 00 хвилин на вигоні неподалік від городу домоволодіння № 190 по вул. Савченка у с Мошни Черкаського району Черкаської області ОСОБА_3, який сварився з ОСОБА_1 ;

· висновком експерта № 1312 / 586 від 09 листопада 2006 року, де указується, що тілесні ушкодження ОСОБА_1 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, та їх виникнення при падінні ОСОБА_1 з висоти власного росту на землю виключається;

· висновком комісійної судово-медичної експертизи № 13-к від 02 березня 2007 року, де указано, що тілесні ушкодження потерпілого ОСОБА_1 відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я. У висновку також указано, що тілесні пошкодження голови у ОСОБА_1 не могли виникнути від одного удару рукою зверху. Для виникнення такої кількості і локалізації пошкоджень необхідно не менше п'яти ударів тупим предметом в ділянку потилиці. Гематоми потилиці потерпілого є

2

одним з проявів травми голови, являються невід'ємною її частиною і тому знаходяться у прямому причинному зв'язку з тяжкістю тілесних ушкоджень (а.с. 97, 98).

Крім цього, допитаний під час досудового слідства на очній ставці ОСОБА_3 визнавав той факт, що він один раз вдарив ОСОБА_1 кулаком по голові (а.с. 54). Надалі у ході досудового слідства ОСОБА_3 від цих показів відмовився (а.с. 55, 120, 136).

Покази підсудного ОСОБА_3 щодо його непричетності до завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 суд оцінює критично, оскільки вони суперечать іншим доказам у справі, і вважає їх намаганням уникнути притягнення до кримінальної відповідальності.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, у результаті повного, об'єктивного і всебічного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що обставини вчинення злочину підтверджені, вина підсудного ОСОБА_3 у завданні особі тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості доведена.

Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України як завдання особі умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Під час призначення підсудному покарання у межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини цього ж кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин середньої тяжкості), особу винного; враховуючи відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання; враховуючи, що ОСОБА_3 є пенсіонером та має вік понад 70 років, що, відповідно до положень ст. ст. 57, 61 КК України, унеможливлює призначення йому одного з основних альтернативних кримінальних покарань у вигляді виправних робіт та обмеження волі, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення особи та запобігання вчиненню ним нових злочинів є кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

Разом з тим, враховуючи особу підсудного, суд вважає, що його виправлення можливе без фактичного відбування покарання, тому вважає доцільним звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Цивільний позов у справі потерпілим не заявлено.

Прокурором у справі в інтересах Черкаської центральної районної лікарні заявлений позов на суму 1019 гривень 88 копійок за лікування потерпілого ОСОБА_1 Прокурор заявлені вимоги підтримав. Враховуючи встановлення винності ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд вважає, що указані кошти мають бути стягнуті з нього на користь Черкаської центральної районної лікарні.

Судові витрати у справі, а саме вартість проведення комплексної судово-медичної експертизи, яка становить 1503 гривні 79 копійок, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 на користь Черкаського обласного бюро судово-медичних експертиз.

Речових доказів у справі немає.

Запобіжний захід ОСОБА_3 суд вважає необхідним залишити попередній, а саме підписку про невиїзд до вступу вироку у законну силу.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного кримінального покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на два роки.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній, а саме підписку про невиїзд до вступу вироку у законну силу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Черкаської центральної районної лікарні кошти у сумі 1019 гривень 88 копійок, зарахувавши їх на рахунок № 35412007001553, код 02005484, МФО 854018 в ГУ ДКУ у Черкаській області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Черкаського обласного бюро судово-медичних експертиз кошти у розмірі 1503 гривні 79 копійок, зарахувавши їх на рахунок № 35429002004797, банк одержувач ГУ ДКУ в Черкаській області, код 02004918, МФО 854018.

На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 15 діб.