КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" червня 2013 р. Справа№ 910/739/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів: Кондес Л.О.
Калатай Н.Ф.
за участю представників сторін:
від позивача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача: Литвин В.В. - представник, дов. № 25-10 від 23.10.2012;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3"
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2013
у справі № 910/739/13 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спутнік-Крим"
до Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3"
про стягнення заборгованості в сумі 121 000,14 грн.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 у справі № 910/739/13 змінено склад колегії суддів.
На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/739/13 відкладено на 10.06.2013, а у судовому засіданні 10.06.2013 оголошено перерву до 17.06.2013.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2013 у справі № 910/739/13 позов задоволено; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за виконані роботи в сумі 114 625,24 грн., 114,63 грн. інфляційних втрат, 1 045,76 грн. три проценти річних, 5 214,51 грн. пені; 2 420,00 грн. судового збору.
Рішення мотивоване тим, що позивач вчасно та якісно виконав роботи, передбачені договором, на підтвердження чого позивач надав суду підписані між сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-2в) та акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-3) за грудень 2010р.: на суму 64 510,80 грн. та на суму 52 573,20 грн.; відповідачем було перераховано позивачу частину коштів в сумі 2 458,76 грн., а частина коштів, в розмірі 114 625,24 грн., залишилася несплаченою; відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 04.10.2012, який підписаний головним бухгалтером відповідача, останній визнав заборгованість перед позивачем за договором № 19 від 10.02.2010 в сумі 114 625,24 грн.; наявними в матеріалах справи документами підтверджується належне виконання позивачем зобов'язань за договором № 19 від 10.02.2010, а саме: копіями акту прийняття в експлуатацію систем пожежної автоматики, акту проведення комплексного випробування установок автоматичної адресної пожежної сигналізації і оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2013 у справі № 910/739/13 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, задовольняючи позов в частині збільшення позовних вимог, місцевий господарський суд порушив положення ст. 58 ГПК України про об'єднання позовних вимог, оскільки у поданій позивачем позовній заяві заявлено лише про стягнення основного боргу за договором підряду, а в заяві про збільшення позовних вимог заявлено про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат - за порушення грошового зобов'язання; зазначені вимоги є окремими позовами, вони мають різну правову природу (спонукання до виконання зобов'язання та відповідальність за порушення грошового зобов'язання) та різні підстави виникнення.
Скаржник стверджує про порушення судом положень ст.ст. 4-2, 4-3, 22 ГПК України та зазначає, що положення ст.ст. 14, 628, 629 ЦК України суд першої інстанції застосував лише по відношенню до відповідача, адже позивачем в порушення згаданих норм ЦК України не виконані (порушені) умови договору щодо передачі виконаних робіт - п.п. 2.5, 7.1, 7.2 договору; матеріали справи не містять належним чином оформлених доказів приймання-передачі виконаних робіт від підрядника до замовника; акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт не підписані відповідачем (замовником за договором підряду № 19 від 10.02.2010), не містять дат їх складання та підписання, не містять посад та прізвищ осіб, які їх підписали, тому, як вважає скаржник, роботи, що є предметом договору підряду № 19 від 10.02.2010, не передані замовником у порядку, визначеному законом та договором.
На думку скаржника, судом першої інстанції безпідставно не застосовано спеціальну норму ст. 875 ЦК України, якою закріплено обов'язок сторін здати та оплатити роботу.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати за виконані роботи за договором № 19 від 10.02.2010 у розмірі 114 625,24 грн. та судового збору.
З посиланням на ст. 22 ГПК України, 06.02.2013 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 19 від 10.02.2010 у розмірі 114 625,24 грн., 3% річних в розмірі 1 045,76 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 114,63 грн., пеню в розмірі подвійної ставки НБУ у сумі 5 214,51 грн., судовий збір.
Як вбачається із матеріалів справи, 10.02.2010 між позивачем та Відкритим акціонерним товариством "ДБК-3" укладено договір № 19.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 017058 станом на 19.12.2012, Відкритим акціонерним товариством "Домобудівний комбінат № 3", ВАТ "ДБК-3" ідентифікаційний код 04012773 змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Домобудівний комбінат № 3", ПАТ "ДБК-3" ідентифікаційний код 04012773.
Згідно із п.п. 1.1, 1.2 договору № 19 позивач, за договором підрядник, зобов'язується відповідно до проектно-кошторисної документації та умов цього договору, виконати пусконалагоджувальні роботи на об'єкті: "Житловий будинок № 8 з підземним паркінгом в складі житлового комплексу на перетині вул. О. де Бальзака та М.Цвєтаєвої в Деснянському районі міста Києва", а саме: пусконалагоджувальні роботи автоматичної системи пожежної сигналізації житлового будинку; пусконалагоджувальні роботи оповіщення людей про пожежу житлового будинку; пусконалагоджувальні роботи системи автоматичного пожежогасіння ЛТПП; пусконалагоджувальні роботи автоматики системи протидимного захисту житлового будинку (1.1); відповідач, за договором замовник, за цим договором зобов'язується: передати позивачу затверджену проектну документацію; прийняти виконану позивачем за цим договором роботу та оплатити її у повному обсязі у термін, встановлений цим договором (1.2).
Відповідно до п.п. 2.1, 2.3, 2.4 договору № 19 загальна вартість цього договору, що визначена відповідно до підписаних сторонами договірних цін (додаток № 1) складає - 97 569,83 грн.; крім того ПДВ (20%): 19 513,97 грн.; всього разом з ПДВ - 117 083,80 грн. (2.1); відповідач протягом 5-ти робочих днів, з моменту підписання сторонами цього договору, перераховує позивачу аванс в сумі 30 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 20% (п. 2.3); подальші розрахунки з позивачем за виконані ним за цим договором роботи замовник здійснює на підставі підписаних сторонами актів приймання-передавання виконаних робіт протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання відповідного акту (п. 2.4).
Згідно із п.п. 7.1-7.3 договору № 19 після одержання повідомлення позивача про готовність до передачі закінчених робіт позивач розпочинає їх приймання (п. 7.1); передача закінчених робіт позивачем і приймання їх відповідачем оформлюється актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в та КБ-3), і проводиться у разі позитивного результату попереднього випробування (п.7.2); відповідач не пізніше 5-го банківського дня з дати одержання відповідного акту, підписаного уповноваженим представником позивача, зобов'язаний направити позивачу один примірник підписаного відповідачем такого акту або мотивовану відмову від його підписання (п. 7.3).
Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Факт виконання позивачем умов договору № 19 та прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт підтверджується складеними та підписаними сторонами за договором № 19 актом приймання виконаних будівельних робіт типова форма КБ-2в за грудень 2010р. на суму 64 510,80 грн., актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт типова форма КБ-2в за грудень 2010р. на суму 52 573,20 грн. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати типова форма КБ-3 за грудень 2010р., відповідно.
04.10.2012 позивачем та відповідачем складено акт звірки взаємних розрахунків по договору № 19, відповідно до якого заборгованість у відповідача перед позивачем склала суму в розмірі 114 625,24 грн.
Зазначений акт підписано головними бухгалтерами сторін та скріплено відбитком печатки.
У претензії від 08.10.2012 за № 219 позивач просив відповідача в тридцятиденний термін з моменту отримання претензії провести розрахунок з позивачем за фактично виконані роботи за договором № 19 від 10.02.2010, шляхом перерахування на відповідний рахунок грошових коштів у розмірі 114 625,24 грн.; про результати розгляду претензії повідомити у формі та строки, визначені чинним законодавством України.
Про одержання зазначеної претензії відповідачем свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване) за № 11150605.
Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповіді на претензію № 219 та доказів оплати виконаних позивачем робіт згідно із договором № 19 та актом приймання виконаних будівельних робіт примірної форми КБ-2в за грудень 2010р. й актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт примірної форми КБ-2в за грудень 2010р., відповідачем не надано.
Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача 114 625,24 грн. заборгованості за виконані роботи, є такою, що підтверджена матеріалами справи та відповідає чинному законодавству.
В оскаржуваному рішенні суду першої інстанції вказано про прийняття заяви позивача про збільшення позовних вимог, з посиланням на положення ч. 4 ст. 22 ГПК України.
Однак, як свідчить зміст заяви позивача про збільшення позовних вимог, поданої до суду першої інстанції 06.02.2013, у цій заяві йдеться не про збільшення позовної вимоги, яка була заявлена у позовній заяві, а про пред'явлення додатково нових вимог про стягнення, крім основного боргу, ще й інфляційних втрат, пені та 3% річних.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийняв заяву позивача про збільшення позовних вимог з порушенням ст. 22 ГПК України.
Однак, згідно із ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
В ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В п. 8.3 договору № 19 сторонами погоджено умову про те, що за порушення відповідачем строків оплати за цим договором, останній зобов'язується сплатити позивачу за кожний календарний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов'язання.
Як вбачається із розрахунку позивача, ним нарахована пеня за період з 14.10.2012 по 01.02.2013.
Однак, враховуючи умови п. 2.4 договору № 19, та ті обставини, що акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010р. підписані 27.12.2010 та не пізніше 31.12.2010, відповідно, то прострочення платежів почалось з 12.01.2011 та 18.01.2011, відповідно.
Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, право на нарахування пені за прострочення платежів припинилось 12.07.2011 та 18.07.2011, відповідно.
Таким чином, підстави для задоволення вимог про стягнення пені відсутні, тому суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення пені.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши, апеляційна інстанції дійшла висновку, що суми інфляційних втрат та 3% річних, нараховані позивачем, є правильними.
Із доводами апеляційної скарги немає підстав погодитись, як із такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи та не відповідають нормам законодавства, враховуючи викладене та наступні обставини справи.
Як вбачається із вищезгаданих актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010р., ці акти від імені відповідача підписані посадовою особою та скріплені відбитком печатки Будівельно-монтажного управління № 1, яке, як вбачається із п.п. 1.1 Положення про будівельно-монтажне управління № 1 відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3", затвердженого 25.12.2005, є відособленим підрозділом відповідача.
Згідно із довіреністю № 09-1635 від 02.11.2010 відповідачем надані повноваження начальнику будівельно-монтажного управління № 1 Ткачуку Б.І. щодо здійснення ним дій, в тому числі від імені юридичної особи, а наказом від 23.05.2011 за № 74 з 27.05.2011 скасовано видані довіреності, у тому числі й зазначену довіреність за № 09-1635.
Разом із тим, оскільки вищевказані акти приймання виконаних будівельних робіт складені на роботи, виконані у грудні 2010р., та проти підписів осіб в одному акті вказано дату - 27.12.2010, а у іншому лише рік - 2010, у зв'язку з чим підпис міг бути вчиненим не пізніше 31.12.2010, то довіреність, видана відповідачем, у період підписання актів була чинною.
Оскільки відповідно до п. 2.11 вищезгаданого Положення будівельно-монтажне управління № 1 зобов'язане виконувати, у тому числі й договірні зобов'язання відповідача, нести інші обов'язки, визначені чинним законодавством, то прийняття робіт, виконаних позивачем, про що свідчать підписи на актах та відбитки печатки, здійснювалось саме від імені відповідача, як юридичної особи, тому посилання скаржника на неприйняття ним виконаних робіт не відповідає матеріалам справи.
Також у матеріалах справи є лист відповідача від 12.10.2012 за № 01 1217 (а.с. 95), у якому вказано, що монтажні та пусконалагоджувальні роботи згідно із договором № 19 від 10.02.2010 були проведені в повному обсязі, якісно, в строк та передані відповідачу в робочому стані.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, встановлених нормами законодавства, для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нового рішення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2013 у справі № 910/739/13 скасувати частково.
3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спутнік-Крим" задовольнити частково.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3" (03061, м. Київ, проспект Відрадний, буд. 103; ідентифікаційний код юридичної особи 04012773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спутнік-Крим" (04205, м. Київ, проспект Оболонський, буд. 23-А; ідентифікаційний код юридичної особи 24089298) 114 625,24 грн. заборгованості, 114,63 грн. інфляційних втрат, 1 045,76 грн. 3% річних, 2 315,71 грн. судового збору.
5. В решті позову відмовити.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спутнік-Крим" (04205, м. Київ, проспект Оболонський, буд. 23-А; ідентифікаційний код юридичної особи 24089298) на користь Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3" (03061, м. Київ, проспект Відрадний, буд. 103; ідентифікаційний код юридичної особи 04012773) 52,15 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
7. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
8. Справу № 910/739/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Ропій Л.М.
Судді Кондес Л.О.
Калатай Н.Ф.
Судове рішення № 51870670, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 17.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/739/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: