Постанова № 51870630, 01.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2015 р. Справа№ 910/4096/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання - Куценко К.Л.,

за участю представників:

від позивача: Смірнова Є.В. - представник за довіреністю № 384 від 30.07.2015;

від відповідача: Попков П.О. - представник за довіреністю б/н від 01.04.2015;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтика"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2015

у справі № 910/4096/15-г (суддя - Лиськов М.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтика"

про стягнення 3 691 019,32 дол. США, звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, передачу майна в управління,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтика", в якому просило:

- стягнути з ТОВ "Балтика" на користь ПАТ "Банк Кредит Дніпро" заборгованість за кредитним договором №300611-К/1 від 30.06.2011 року в сумі 3 279 921,22 дол. США;

- з метою погашення заборгованості ТОВ "Балтика" в сумі 411 098,10 дол. США перед ПАТ "Банк Кредит Дніпро" за кредитним договором № 300611-К/1 від 30.06.2011 року, заборгованість за яким станом на 17.12.2014 року складає 3 691 019,32 дол. США, звернути стягнення шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки № 300611-І/1 від 30.06.2011 року, а саме: нежитлові приміщення (в літ."А"), гр. приміщення №№ 46-51, 54 (нежитлові приміщення комерційного призначення), загальною площею 970,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 32, та належать іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.12.2013 року, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 248403680391;

- визнати за ПАТ "Банк Кредит Дніпро" право власності на предмет іпотеки за договором іпотеки № 300611-І/1 від 30.06.2011 року, зокрема, на вищезазначені нежитлові приміщення;

- до моменту реєстрації права власності в реєстрі прав власності на нерухоме майно передати в управління ПАТ "Банк Кредит Дніпро" вищевказаний предмет іпотеки з наданням права передання його в оренду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2015 року у справі №910/4096/15-г на підставі ст.ст. 15, 17, 86, 87 ГПК України матеріали вищезазначеної позовної заяви направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області, у зв'язку з тим, що місцезнаходженням відповідача є місто Донецьк. Оскільки згідно розпорядження Вищого господарського суду України №28-р від 02.09.2014 року розгляд справ, підсудних Господарському суду Донецької області, здійснювався Господарським судом Запорізької області.

Обставини, які викладені нижче, встановлені судом апеляційної інстанції під час дослідження матеріалів справи, на підставі доказів, що були надані сторонами, в тому числі за допомогою інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, а також з застосуванням бази даних Київського апеляційного господарського суду КП «Діловодство спеціалізованого суду» ДП «Інформаційні судові системи».

Так, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.03.2015 позовну заяву ПАТ "Банк Кредит Дніпро" було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Разом з цим, до Господарського суду міста Києва 13.03.2015 надійшла апеляційна скарга ПАТ "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2015, яка в подальшому була направлена до Київського апеляційного господарського суду супровідним листом разом з матеріалами справи в 1 томі на 2 арк. (фактично матеріали оскарження).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.04.2015 зустрічну позовну заяву відповідача було повернуто ТОВ "Балтика" без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року ухвалу місцевого господарського суду від 24.02.2015 року скасовано, а матеріали справи направлено до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду (відповідно до супровідного листа в 1 томі на 103 арк.).

При цьому ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.04.2015 справу в 1 томі на 150 аркушах було передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва у відповідності до ч. 3 ст. 16 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2015 справу № 910/4096/15-г прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Господарським судом міста Києва розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, на 24.06.2015.

В свою чергу, до Київського апеляційного господарського суду 18.05.2015 надійшла касаційна скарга ТОВ "Балтика" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015, яка в подальшому була скерована до Вищого господарського суду України супровідним листом разом з матеріалами справи в 1 томі на 105 арк.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.06.2015 касаційну скаргу ТОВ "Балтика" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 у справі № 910/4096/15-г повернуто скаржнику, а матеріали справи (відповідно до супровідного листа в 1 томі на 117 аркушах) було повернуто до Господарського суду міста Києва.

19.06.2015 до Київського апеляційного господарського суду повторно надійшла касаційна скарга ТОВ "Балтика" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015, яка в подальшому була скерована до Вищого господарського суду України відповідно до супровідного листа разом з матеріалами справи в 1 томі на 119 арк.

При цьому, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 позов було задоволено; зокрема, звернуто стягнення шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки №300611-1/1 від 30.06.2011 року; визнано за ПАТ "Банк Кредит Дніпро" право власності на предмет іпотеки за вказаним договором іпотеки. Предмет іпотеки передано в управління позивачу до моменту реєстрації права власності.

Разом з цим, 26.06.2015 до Господарського суду міста Києва надійшов лист Господарського суду Запорізької області про направлення матеріалів справи № 910/4096/15-г до Господарського суду Запорізької області, у зв'язку з надходженням на його адресу апеляційної скарги ТОВ "Балтика" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.04.2015.

Супровідним листом Господарського суду міста Києва від 01.07.2015 справу № 910/4096/15-г було скеровано до Господарського суду Запорізької області у 2 томах (1 том на 244 арк., 2 том на 66 арк.).

Супровідним листом Господарського суду Запорізької області від 13.07.2015 матеріали справи № 910/4096/15-г у 2 томах разом з апеляційною скаргою ТОВ "Балтика" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.04.2015 було направлено до Донецького апеляційного господарського суду на підставі ст. 91 ГПК України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2015 апеляційну скаргу ТОВ "Балтика" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.04.2015 було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2015 апеляційну скаргу ТОВ "Балтика" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.04.2015 було залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.04.2015 - без змін. Разом з цим, супровідним листом від 31.07.2015 матеріали справи № 910/4096/15-г у 2 томах (1 том на 244 арк., 2 том на 123 арк.) було повернуто до Господарського суду міста Києва.

05.08.2015 Вищим господарським судом України було прийнято постанову, якою касаційну скаргу ТОВ "Балтика" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 задоволено; постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 скасовано, справу направлено до Господарського суду Донецької області для розгляду (відповідно до супровідного листа від 07.08.2015 в 1 томі на 200 арк.).

Так, 29.08.2015 на підставі матеріалів справи, які надійшли з Вищого господарського суду України (1 том на 200 арк.) Господарським судом Донецької області було порушено провадження у справі.

Разом з цим, 31.08.2015 (згідно відбитку вхідного штемпеля суду на апеляційній скарзі) до Київського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Балтика" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 (подана до суду першої інстанції 06.07.2015), в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 в частині задоволення вимоги про передачу предмета іпотеки в управління та прийняти нове рішення про відмову в позові в цій частині. Разом зі скаргою надійшли матеріали справи № 910/4096/15-г у 2 томах (1 том на 244 арк., 2 том на 129 арк.).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 апеляційну скаргу ТОВ "Балтика" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 у даній справі прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.09.2015. При цьому на момент порушення апеляційного провадження сторонами не було надано доказів наявності постанови Вищого господарського суду України від 05.08.2015, а також жодним чином не попереджено про існування спору щодо визначення підсудності даної справи.

Натомість, 29.09.2015 через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник відповідача подав письмові пояснення, до яких надав копію вищезазначеної постанови суду касаційної інстанції від 05.08.2015 у даній справі.

У судовому засіданні 29.09.2015 у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву на 01.10.2015.

У судовому засіданні 01.10.2015 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати через порушення норм процесуального права, зокрема, недотримання судом правил підсудності. Матеріали справи просив безпосередньо направити за підсудністю до Господарського суду Донецької області. Зауважив, що під час розгляду справи в Господарському суді міста Києва сторона повідомляла суд про наявність поданої касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 у даній справі, однак місцевий господарський суд розглянув справу по суті та прийняв оскаржуване рішення (не дочекавшись результату розгляду касаційної скарги).

Представник позивача у судовому засіданні 01.10.2015 не заперечував проти скасування рішення Господарського суду міста Києва та направлення справи за підступністю до Господарського суду Донецької області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи сторін, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду, враховуючи наступне.

Згідно статті 124 Конституції України, частини першої статті 4 5, частини першої статті 84 ГПК судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права.

Саме на порушенні Господарським судом міста Києва норм процесуального права (зокрема, недотриманні правил виключної підсудності) наполягав відповідач у доповненнях до апеляційної скарги, посилаючись на висновки, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 05.08.2015 у даній справі.

З приводу наведених доводів відповідача колегія суддів зазначає наступне.

Розділом ІІІ ГПК України закріплено перелік справ, які підвідомчі господарським судам та розмежовано компетенцію стосовно розгляду справ між окремими господарськими судами. Підсудністю називається просторова компетенція однорідних судів. Підсудність справи визначається на момент подання позову, тоді як справа підлягає розгляду тим судом, якому вона підсудна в момент подання позову.

Так, відповідно до ст. ст. 13, 15 цього ж Кодексу підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ, закріплена в положеннях ст. 16 ГПК України.

Як було вищезазначено, питання щодо підсудності даної справи було розглянуто господарськими судами різних інстанцій. В свою чергу, Вищим господарським судом України у постанові від 05.08.2015 по даній справі встановлено, що справа № 910/4096/15-г не підсудна Господарському суду міста Києва та визначено, що спір між сторонами підлягає вирішенню у Господарському суду Донецької області. В резолютивній частині вказаної постанови судом касаційної інстанції було зазначено про направлення матеріалів справи безпосередньо до Господарському суду Донецької області для розгляду.

Доказів того, що зазначена постанова суду касаційної інстанції була оскаржена до Верховного Суду України матеріали справи не містять (до того ж, у судовому засіданні обидві сторони підтримали позицію щодо визначення належної підсудності даного спору та направлення матеріалів справи саме до Господарського суду Донецької області).

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Колегія суддів окремо зауважує, що закон не містить приписів про те, які положення постанов касаційної інстанції мають характер обов'язкових вказівок для суду першої та апеляційної інстанції в розумінні частини першої статті 111-12 ГПК, визначаючи лише коло питань, з яких такі вказівки не можуть надаватися (частина друга цієї ж статті). Тому у вирішенні відповідного питання, у кожному окремому випадку слід враховувати обставини певної справи і конкретний зміст обов'язкових вказівок суду касаційної інстанції, вміщених в його постанові (аналогічна правова позиція викладена у п. 7 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України).

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що чинним законодавством не передбачено можливості спору між господарськими судами з приводу підсудності справи, а ухвалу про передачу справи за підсудністю може бути змінено чи скасовано виключно за результатами її перегляду в апеляційному або касаційному порядку. Тому господарський суд, який одержав справу на підставі винесеної в порядку статті 17 ГПК ухвали, і в разі незгоди з останньою має розглянути справу по суті, якщо відповідну ухвалу не було змінено чи скасовано (аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 28.01.2014 по справі № 920/915/13).

В цій частині обґрунтованими є доводи апелянта про те, що чинне законодавство, зокрема, приписи ст. 17 ГПК України не виключають можливості передачі справи за підсудністю судом апеляційної інстанції безпосередньо до належного суду (беручи до уваги той факт, що в даному випадку обов'язкове направлення справи до Господарського суду Донецької області для розгляду є прямою вказівкою суду касаційної інстанції).

Крім того судом апеляційної інстанції враховано, що ухвалою від 29.08.2015 Господарським судом Донецької області вже було порушено провадження по даній справі, зокрема, на підставі тих матеріалів, які надійшли від суду касаційної інстанції.

Пунктами 6, 7 частини 3 ст. 104 ГПК України встановлено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу, або з порушенням правил виключної підсудності.

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, тоді як апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню. В свою чергу, матеріали справи № 910/4096/15-г направляються до Господарського суду Донецької області на виконання вказівки Вищого господарського суду України, викладеної у постанові від 05.08.2015 по даній справі.

Згідно п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Таким чином, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом цієї апеляційної скарги, слід здійснити суду першої інстанції при ухваленні рішення у даній справі.

Керуючись статтями 17, 32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтика" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 у справі № 910/4096/15-г задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 у справі № 910/4096/15-г скасувати.

3. Матеріали справи № 910/4096/15-г направити до Господарського суду Донецької області за підсудністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк