Постанова № 51870537, 29.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р. Справа№ 910/16261/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від прокуратури: Вацьківська І.В. - прокурор;

від позивача-1: Напханюк І.Ю. -представник;

від позивача-2: Кошелева М.О. -представник;

від відповідача: Тіхов О.С. -представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2015

у справі № 910/16261/15 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Прокуратури Дарницького району міста Києва в інтересах держави

в особі Дарницької районної в місті Києвці державної адміністрації та

Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації

до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

про зобов'язання звільнити приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Дарницького району м. Києва звернулась до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі позивачів - Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі - позивач 1) та Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі - позивач 2) з позовом до Публічного акціонерного товариства ,,Укртелеком" (далі - відповідач) про зобов'язання звільнити приміщення, відповідно до якої просить зобов'язати відповідача звільнити та повернути орендоване нежитлове приміщення СШ № 314 по вул. Княжий Затон, 7-А в м. Києві загальною площею 69,6 кв.м. балансоутримувачу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.07.2015р. у справі № 910/16261/15 позов задоволено повністю. Зобов'язано ПАТ ,,Укртелеком" звільнити та повернути орендоване нежитлове приміщення СШ № 314 по вул. Княжий Затон, 7-А в м. Києві загальною площею 69,6 кв.м. Управлінню освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації. Стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України судовий збір розмірі 1 218,00 грн.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на положення ЦК та ГК України і дійшов висновку про те, що відповідач не маючи договору оренди та інших правових підстав використовує нежитлове приміщення СШ № 314 по вул. Княжий Затон, 7-А в м. Києві загальною площею 69,6 кв.м., та не довів факт того, що між ним та позивачем існують договірні відносини, засновані на договорі оренди комунального майна, тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2015р. у справі № 910/16261/15 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку скаржника, судом першої інстанції рішення прийнято при неналежному повідомленні відповідача про час та місце розгляду справи, не прийнято до уваги положення ст. 17 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" у справі № 910/16261/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

29.09.2015 від прокуратури через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу які колегія суддів оглянула та долучила до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача-2 подав заперечення на апеляційну скаргу яке колегія суддів оглянула та долучила до матеріалів справи.

В судовому засіданні 29.09.2015 учасники надали свої пояснення по справі.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2013р. між Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією (далі - орендодавець, позивач 1), Управлінням освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (далі - балансоутримувач, позивач 2) та Публічним акціонерним товариством ,,Укртелеком" (далі - орендар, відповідач) укладено договір № 2 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, за змістом якого орендар приймає в постійну оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 7-А, СШ № 314 загальною площею 69,6 кв.м., для розміщення операторів телекомунікацій, які надають послуги з доступу до Інтернету та інше використання нерухомого майна, терміном з 28.01.2013 до 31.03.2015.

28.01.2013р. орендодавцем передано, а орендарем прийнято у користування об'єкт оренди, а саме: нежитлове приміщення по вулиці вул. Княжий Затон, 7-А, загальною площею 69,6 кв.м., що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 28.01.2013р.

Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації листом повідомило відповідача про те, що в зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди останньому необхідно передати орендоване приміщення по акту приймання - передачі. Вказаний лист отримано відповідачем 19.02.2015р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи.

01.04.2015р. Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації листом повторно повідомило відповідача про необхідність звільнення орендованого приміщення та передачі його за актом. Зазначеним листом відповідача також повідомлено про відсутність наміру продовжувати орендні відносини.

Як вбачається з акту обстеження від 07.05.2015р., наявного в матеріалах справи, відповідач фактично займає орендоване приміщення, хоча термін дії договору закінчився 31.03.2015р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивачі зазначають про те, що відповідач без достатніх правових підстав (договору оренди) фактично користується приміщенням, які закріплені на праві господарського відання за Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

Колегія суддів, враховуючи встановлені у даній справі обставини та наявні докази вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

За правовою природою, укладений між сторонами договір є договором оренди, регулювання якого на законодавчому рівні визначено положеннями Цивільного кодексу України щодо відносин найму (оренди) - глава 58, параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Оскільки передане за договором в оренду майно належить до комунальної власності, правовідносини, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, регулюються також нормами спеціального Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ст.ст. 2, 19 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 6 ст. 283 ГК України встановлюється, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1 статті 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з п. 3 статті 136 ГК України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 3 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до положень статті 17 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору сторонами погоджено пунктом 9.1, відповідно до якого цей договір діє з 28 січня 2013 року до 31 березня 2015 року включно.

Приписами ч. 2 статі 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ч. 1 статті 27 названого Закону у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Тобто, слід дійти висновку, що після закінчення строку дії договору оренди, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованими приміщеннями протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендарю.

Пунктом 9.4 договору оренди встановлено, що договір припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 9.7 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Як зазначалось вище, Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на адресу відповідача було надіслано лист № 368 від 10.02.2015р. про закінчення терміну дії договору оренди, який отримано останнім 19.02.2015р., підтвердженням чому є повідомлення про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи, що спростовує твердження відповідача про неотримання ним листа, яким би заперечувалось продовження терміну дії договору.

З акту обстеження від 07.05.2015р. вбачається, що після закінчення терміну дії договору оренди № 2 від 28.01.2013р. орендар продовжує користуватись орендованим приміщенням.

Відповідно до статей 2, 3 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди, а оскільки договір оренди припинився, враховуючи заперечення балансоутримувача даного майна щодо продовження його дії, то у відповідача відсутні підстави для подальшого перебування у займаних приміщеннях, які мають бути ним звільнені.

З огляду на викладене, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідач після закінчення терміну дії договору оренди без достатніх правових підстав використовує нежитлове приміщення СШ № 314 по вул. Княжий Затон, 7-А в м. Києві загальною площею 69,6 кв.м., тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити орендоване ним приміщення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині доводів апеляційної скарги про неналежне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, що є порушенням норм процесуального права, колегія суддів зазначає про таке.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2015р. було порушено провадження у справі № 910/16261/15, призначено розгляд справи на 14.07.2015р. Зазначеною ухвалою, зокрема, зобов'язано відповідача надати суду відзив на позов.

Положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України передбачено, що суддя прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у судове засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, поштове відправлення на адресу відповідача - м. Київ, бул. Шевченка, 18, а саме: ухвала від 26.06.2015р. отримана останнім 07.07.2015р.

Вимоги ухвали суду в частині надання відзиву на позов відповідачем виконано не було.

За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження відповідача - м. Київ, бул. Шевченка, 18.

Як роз'яснено п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За таких обставин, враховуючи приписи ст. 64 ГПК України, відповідач вважається повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи, тому не вбачається порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Водночас, колегія суддів зазначає, що жодних клопотань або заяв про відкладення розгляду справи, неможливість її розгляду або про продовження строку розгляду спору відповідачем суду не подавалось.

За приписами ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Керівництво підприємства відповідача, заздалегідь знаючи про знаходження справи у провадженні господарського суду та неможливість взяти участь у розгляді справи, ігноруючи свої процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, не направило свого представника представляти інтереси підприємства у суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Також, слід зазначити, що відкладення розгляду справи відповідно до ст. 77 ГПК України є правом господарського суду, а не його обов'язком з урахуванням конкретних обставин у справі. До того ж процесуальний закон встановлює відповідні строки для розгляду спору господарським судом, проте як вбачається з матеріалів справи, клопотань відповідачем про продовження строку розгляду спору не подавалося.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи рішення у відсутності представника відповідача, місцевий господарський суд не порушив вимог ГПК України.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються викладеним вище.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування або зміни рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2015р. у справі № 910/16261/15, які передбачені ст. 104 ГПК України відсутні. Рішення є законним, обґрунтованим та відповідає обставинам справи, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Укртелеком" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2015 по справі № 910/16261/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/16261/15 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко