Постанова № 51870535, 22.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2015 р. Справа№ 910/4746/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Станіка С.Р.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Христова М.М.

від відповідача: Лещенко О.О.

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2015р. у справі №910/4746/15-г (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Приватного підприємства "Харків-Енергостройконтракт"

до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 840641,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Відповідача про стягнення основної суми боргу в розмірі 680875,51 грн., пені в сумі 30131,09 грн., інфляційних втрат в сумі 115748,84 грн. та 3% річних в сумі 14885,99 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва №910/4746/15-г від 15.06.2015р. позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача основний борг у розмірі 680875,51 грн., пеню в розмірі 19493,56 грн., 3% річних у розмірі 14885,99 грн., інфляційні втрати у розмірі 115748,84 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 16639,85 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що з огляду на встановлення факту наявності заборгованості між Позивачем та Відповідачем за договором №50-4/4930-13 від 13.11.2013р. та невиконання останнім обов'язку з оплати виконаних робіт вимоги Позивача про стягнення 680875,51 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі. Вимоги позивача про нарахування Відповідачу пені, 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково за перерахунком суду.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що зобов'язаною стороною за договором є відокремлений підрозділ Відповідача, а не сам Відповідач. Позивачем не доведено отримання рахунку Відповідачем, відповідно не настав строк оплати по ньому. Для Відповідача мало місце настання форс-мажорних обставин, що підтверджується нормативно-правовими документами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015р. прийнято апеляційну скаргу у справі №910/4746/15-г до провадження колегією суддів, розгляд скарги призначено на 28.07.2015р.

24.07.2015р. Позивач подав пояснення на апеляційну скаргу, в яких заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

28.07.2015р. розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду справу №910/4746/15-г за апеляційною скаргою Відповідача передано на розгляд колегії суддів у складі Власова Ю.Л. (головуючого), Хрипуна О.О., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2015р. прийнято справу до провадження визначеним складом суду та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 28.07.2015р.

В судовому засіданні 28.07.2015р. відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 08.09.2015р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015р. апеляційну скаргу у справі №910/4746/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Власова Ю.Л., суддів Станіка С.Р., Хрипун О.О.

В судовому засіданні 08.09.2015р. відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 22.09.2015р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

13.11.2013р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір №50-4/4930-13, відповідно до якого Відповідач доручив, а Позивач прийняв на себе зобов'язання відповідно до умов договору виконати роботи з капітального ремонту оборотного водозабезпечення з бризкальним басейном ПС 330 кВ Сімферопольська інв. №010130, які доводяться відповідно до завдання на проектування та акту обстеження.

Згідно з п.3.1.-3.2. договору ціна договору становить 719604,36 грн. з ПДВ та є твердою у відповідності з Державними будівельними нормами.

Відповідно до п.4.1. договору розрахунок за виконані роботи проводиться замовником протягом 30 календарних днів після підписання акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витратах, а також реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкові накладні надаються Відповідачу протягом двох робочих днів від дати їх реєстрації.

Згідно з п.4.2. договору форма оплати: Відповідач проводить оплату за даним договором по поданню рахунку Позивачем у національній валюті України, у безготівковій формі, шляхом проведення прямого платежу на поточний рахунок Позивача.

Відповідно до п.5.2.1. договору Відповідач має право безперешкодного доступу на місце проведення робіт для перевірки ходу і якості робіт, виконуваних Позивачем за даним договором.

Згідно з п.9.4. договору за порушення строків оплати передбачених у п.4.1. договору, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі половини облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

30.12.2013р. між Позивачем та Відповідачем була укладена Додаткова угода №1-50-4/4930-13, якою сторони виклали п.6.1. договору в наступній редакції: «строк виконання робіт за договором 07.02.2014р.» та п.6.3. договору: «даний договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє до 30.04.2014р.»

28.03.2014р. між Позивачем та Відповідачем була укладена Додаткова угода №2-50-4/4930-13, якою сторони виклали п.6.1. договору в наступній редакції: «строк виконання робіт за договором 31.03.2014р.» та п.6.3. договору: «даний договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє до 30.05.2014р.»

Між сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2014р., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2014р., акт виконаних робіт на інженерно-геодезичні пошуки та акт виконаних робіт на проектні (пошукові) роботи №01-1 на загальну суму 680875,51 грн.

03.11.2014р. Позивач на адресу Відповідача направив претензію №1 про сплату заборгованості у розмірі 680875,51 грн. та штрафних санкцій, з додаванням копій актів виконаних робіт та рахунків-фактур на оплату, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист від 03.11.2014.

20.11.2014р. Відповідач направив Позивачеві відповідь на зазначену претензію №01/01-6-2/13196, в якій посилався на відсутність первинної документації для розгляду вимог Позивача, просив надати йому відповідні документи.

27.11.2014р. Позивач направив Відповідачеві лист разом з первинною документацією, проте у своїй відповіді №01/01-6-2/14700 від 24.12.2014р. Відповідач відмовив у задоволенні претензії Позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, станом на день розгляду справи у Відповідача наявна заборгованість з оплати виконаних робіт на суму 680875,51 грн., доказів протилежного Відповідачем ні місцевому суду, ні суду апеляційної інстанції не надано. Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про стягнення з Відповідача на користь Позивача суми боргу.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судом згідно з п.9.4. договору за порушення строків оплати передбачених у п.4.1. договору, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі половини облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За вказаних обставин апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду за можливе задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені з 08.05.2014р. по 07.11.2014р. в сумі 19493,56 грн. за розрахунком суду, виходячи зі строків початку її перебігу, заявлених Позивачем, та строків нарахування, визначених відповідно до вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши нарахування Позивача, апеляційний суд вважає рішення місцевого суду про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 14885,99 грн. та інфляційні втрати 115748,84 грн.

Апеляційний суд не погоджується з доводами скаржника викладеними в апеляційній скарзі виходячи з наступного.

Згідно з ст.15 Господарського процесуального кодексу України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач відповідно до п.4.10 Статуту Відповідача не уповноважував свій відокремлений підрозділ на представлення його інтересів в суді у даній справі.

Згідно з ст.95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Відповідно до п.1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №18 відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії №1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".

З встановлених судом обставин вбачається, що укладання та виконання спірного договору з Позивачем здійснювалось відокремленим підрозділом «Кримська електроенергетична система» від імені Відповідача на підставі Положення та довіреності №88, виданої Відповідачем, відповідно місцевий суд правомірно стягнув заборгованість з Відповідача.

Крім того, враховуючи норми Закону України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014р. №1636-VII, зокрема, що торгово-промислові палати України засвідчують наявність обставин непереборної дії (форс-мажору) відповідно до умов договорів між суб'єктами господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ "Крим" та суб'єктами господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на іншій території України, якщо інший порядок засвідчення наявності таких обставин непереборної дії (форс-мажору) не встановлено міжнародними договорами України, то місцевий суд дійшов вірного висновку, що існування форс-мажорних обставин не доведені належними та допустимими доказами.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2015р. у справі №910/4746/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2015р. у справі №910/4746/15-г залишити без змін.

Повний текст постанови складено 28.09.2015р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.Р. Станік

О.О. Хрипун