Постанова № 51867087, 16.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 вересня 2015 року № 826/11162/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс Сервіс"

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Улісс Сервіс" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.03.2015р. №26426552209.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що податковим органом необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення, оскільки позивач вимог чинного законодавства не порушував, відповідачем безпідставно під час здійснення перевірки не враховано первинні документи, що підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту згідно договору постачання № 0206/1 від 02.06.2014р. з ТОВ "Асторг Центр".

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, письмових заперечень проти позову суду не подав.

В судовому засіданні 16.07.2015 року за погодженням представників сторін, на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом було ухвалено про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

В С Т А Н О В И В:

Податковим повідомленням-рішенням від 13.03.2015р. №26426552209 Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 116 537,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 29 134,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків Акту від 25.02.2015 р. №161/26-55-22-09/34615204 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Асторг Центр" за липень 2014 р.

Так, перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог: ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми з податку на додану вартість за липень 2014 р. у сумі 116 537,00 грн.

Висновок про порушення позивачем зазначених норм перевіряючими зроблено з посиланням на те, що перевіркою не підтверджено реальності вчинення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Асторг Центр". Такі висновки податкового органу мотивовані тим, що на дату проведення перевірки ТОВ "Улісс Сервіс" з ТОВ "Асторг Центр" та липень 2014 р. відповідно до АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ "Асторг Центр" має стан - 8 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, а також ТОВ "Асторг Центр" 07.10.2014р. анульовано свідоцтво платника ПДВ від 01.04.2014р. Враховуючи, те що позивачем до перевірки не надано первинних документів, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ "Асторг Центр" за липень 2014 р., а саме не надано договору поставки, податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують реальність здійснення фінансово-господарської діяльності за липень 2014 р. Згідно з базою АІС «Податковий Блок» та реєстром отриманих та виданих податкових накладних за липень 2014р. позивач отримав від ТОВ "Асторг Центр" податкові накладні на суму 699 224,20 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 116 537,40 грн.

Згідно з базою ЄРПН ТОВ "Асторг Центр" було зареєстровано податкові накладні на адресу позивача з наступною номенклатурою: плата керування ТСR, дісплей сервісного обслуговування ТСR, модуль прийому ТСR, блок живлення ТСR, модуль впізнавання ТСR, модуль вертикального транспорту ТСR, модуль видачі ТСR, модуль зберігання ТСR, головний контролер 606.2314/01, вхідний модуль 533.2003/03, рідер 533.2011/01, головка рідера 533.2006/03, головка рідера 533.2006/04, мотор 951.1002/02, мотор 951.1002/05, мотор 951.1026/01, мотор 951.1091/01.

В ході проведення аналізу фінансово-господарської діяльності позивачем податковий кредит в липні 2014 сформовано на 96,4% від загальної суми постачання в липні 2014 року за рахунок ТОВ "Асторг Центр".

При цьому, в акті перевірки зафіксовано, що ТОВ "Асторг Центр" реалізував позивачу товари, відмінні від тих, що були придбані ним по ланцюгу постачальників, відповідно до бази ЄРПН ТОВ "Асторг Центр" придбало наступну продукцію з номенклатурою: олія оливкова Рафаель Сальгадо Ехtrа Virgen, олія з виноградної кісточки Рафаель Сальгадо, олія оливкова Вогges Ехtга Virgen, рулон з пол. покриттям RAL 3005, рулон з пол. покриттям RAL 8017, рулон з пол. покриттям RAL 8017, рулон з пол. покриттям RAL 5002, строп СТП-8/12000, хомут сталевий з канату, підіймач ножничний МО-620LР 3Т(380V/50НZ/3Р), установка для відбору і заміни 3194, стенд шино монтажний з BL- 503 380V, домкрат гаражний Т31101, стенд шино монтажний МС650R (220V) та інше.

Так, посилаючись на неможливість зробити висновок, щодо джерел походження товару який було реалізовано на адресу позивача, оскільки не можливо підтвердити факт придбання вище зазначеного товару ТОВ "Асторг Центр" від контрагентів-постачальників, згідно з зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними виявлено невідповідність придбаного товару з реалізованим позивачу в повному обсязі.

Таким чином, перевіркою не підтверджено реальність проведення господарських операцій між ТОВ "Асторг Центр" та позивачем, перевіряючими зроблено висновок про документальне оформлення вказаних операцій без їх фактичного здійснення.

Суд бере до уваги, що висновки ДПІ щодо фіктивності діяльності контрагента позивача, не знайшли свого підтвердження, оскільки належні та допустимі докази на підтвердження нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Асторг Центр" відповідачем суду не надано. Відповідачем також не надано суду вироку суду щодо посадових осіб контрагента позивача.

Аналізуючи обґрунтованість таких висновків податкового органу, суд приходить до наступного.

Між позивачем та ТОВ "Асторг Центр" було укладено договір постачання №0206/1 від 02.06.2014р. Відповідно до п. 1.1 договору TOB "Асторг Центр" - продавець зобов'язується здійснити для покупця – позивача поставку комплектуючих до банківської техніки (комплектуючі), специфікація яких наведена в рахунках-фактурах до цього договору, який є його невід'ємною складовою частиною, а позивач зобов'язується прийняти комплектуючі та оплатити їх вартість.

Згідно з п.3.2 договору загальна сума договору складає 1 000 000,00 грн.

На підтвердження виконання сторонами умов договору №0206/1 від 02.06.2014р. та отримання від TOB "Асторг Центр" комплектуючих: ремкомплект NFU, ролик 60-0236, рама права6322, квадрант 6846, системний блок, шторка 7379, ролик 2984, напрямна 2635, датчик подвійних купюр, вентилятор системного блоку, шлейф ВСU 3277, засувка 2559, призма 2574,пружина 8824, позивач надав суду податкові накладні від 01.07.2014 року № 38 на суму 56 045,10 грн. (у т.ч. ПДВ – 9 340,85 грн.), № 21 від 02.07.2014 року на суму 224 713,26 грн. (у т.ч. ПДВ – 37 452,21 грн.), № 31 від 04.07.2014 року на суму 213 145,80 грн. (у т.ч. ПДВ – 35 524,30 грн.), № 40 від 08.07.2014 року на суму 58 938,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 9 823,00 грн.), № 246 від 09.07.2014 року на суму 30 627,60 грн. (у т.ч. ПДВ – 5 104,60 грн.), № 39 від 07.07.2014 року на суму 59 234,40 грн. (у т.ч. ПДВ – 9 872,40 грн.), № 247 від 11.07.2014 року на суму 56 520,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 9 420,00 грн.) та видаткові накладні: від 01.07.2014 року № 501 на суму 56 045,10 грн. (у т.ч. ПДВ – 9 340,85 грн.), № 445 від 02.07.2014 року на суму 224 713,26 грн. (у т.ч. ПДВ – 37 452,21 грн.), № 473 від 04.07.2014 року на суму 213 145,80 грн. (у т.ч. ПДВ – 35 524,30 грн.), № 503 від 08.07.2014 року на суму 58 938,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 9 823,00 грн.), № 714 від 09.07.2014 року на суму 30 627,60 грн. (у т.ч. ПДВ – 5 104,60 грн.), № 502 від 07.07.2014 року на суму 59 234,40 грн. (у т.ч. ПДВ – 9 872,40 грн.), № 715 від 11.07.2014 року на суму 56 520,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 9 420,00 грн.).

Крім того, позивач зазначив, що придбані у ТОВ "Асторг Центр" згідно договору №0206/1 від 02.06.2014р. комплектуючі позивач реалізував Дочірньому підприємству "Улісс Сайєнтифік" та ТОВ "Улісс-ТА" згідно усних угод оформлених шляхом обміну первинними документами, а саме, податковими накладними та платіжними дорученнями.

Всі зазначені документи наявні у справі та досліджені судом.

При цьому, позивачем не надано суду доказів на підтвердження реальності здійснення господарської операції з купівлі товарів у ТОВ "Асторг Центр" згідно договору постачання №0206/1 від 02.06.2014р., зокрема, доказів перевезення придбаних товарів, доказів на підтвердження оприбуткування придбаних товарів, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, товарів тощо.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що товари-комплектуючі за договором №0206/1 від 02.06.2014р. TOB "Асторг Центр" позивачу не поставлялися, а мало місце лише документальне їх оформлення.

Враховуючи, що позивачем належними доказами не доведено суду отримання від ТОВ "Асторг Центр" товарів за договором №0206/1 від 02.06.2014р., суд критично ставиться до посилань позивача щодо подальшої реалізації придбаних товарів, оскільки, неможливо продати товари, які не отримано.

Таким чином, позивачем не доведено, що договір №0206/1 від 02.06.2014р. укладений з TOB "Асторг Центр" реально виконувався сторонами, зокрема, у липні 2014 року.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

У п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань».

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.19 ст. 2 та ст.9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти); доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти; податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Закон України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Відповідно до ст. 1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, первинні документи, які складені суб’єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07.02.2012 № 21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту

Аналізуючи обставини даної справи та наявні в ній докази, суд приходить до висновку, що укладені позивачем договори не мали на меті настання реальних правових наслідків, що відповідно свідчить про безтоварність господарських операцій позивача з TOB "Асторг Центр".

У зв'язку з цим, дії платника податку позивача вказують на його недобросовісність, а вчинені ним господарські операції викликають сумнів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Згідно постанови Верховного суду України від 08.09.2009 у справі № 21-737во09 про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів вони не підписували.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України відсутність реального вчинення господарських операцій та як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПКУ не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податків - учасників відповідних операцій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

Таким чином, як випливає з визначень даних термінів, господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

Оскільки, позивачем не доведено належними доказами здійснення реальності операцій на виконання договору з TOB "Асторг Центр" у липні 2014 р., позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення у зв'язку їх необґрунтованістю та не доведеністю.

Крім того, суд бере до уваги посилання позивача про те, що Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2014р. №826/15996/14 було зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в АІС «Податковий блок», та інших інформаційних базах органів доходів і зборів, показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих TOB "Асторг Центр", які були змінені Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі акту від 01.09.2014р. № 843/3-26-50-22-08 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Асторг Центр" (код ЄДРПОУ 39133339) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період 01.07.2014 року по 31.07.2014 року». Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з АІС «Податковий блок» та інших інформаційних базах органів доходів і зборів інформацію, внесену на підставі акта від 01.09.2014р. № 843/3-26-50-22-08 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Асторг Центр" (код ЄДРПОУ 39133339) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період 01.07.2014 року по 31.07.2014 року».

Дана постанова набрала законної сили згідно Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 р.

Однак, слід зауважити, що вказані судові рішення, висновків суду про безтоварність господарських операцій позивача з TOB "Асторг Центр" оформлених договором постачання № 0206/1 від 02.06.2014 р., не спростовують.

Враховуючи, те що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкове повідомлення-рішення від 13.03.2015р. № 26426552209 прийнято з урахуванням всіх обставин.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу, зокрема, передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем не спростовують висновків Акта перевірки, позивачем не доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 13.03.2015р. № 26426552209 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв’язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що докази, наведені податковим органом, спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 52, 69-71, 94, ч. 4 ст. 128, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс Сервіс" відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс Сервіс" (код ЄДРПОУ 34615204) решту суми судового збору у розмірі 2622,08 грн.

3. Стягнення решти суми судового збору доручити ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук