Постанова № 51866021, 31.08.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 серпня 2015 року 12:45 № 826/13802/15

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна»

до

Харківської митниці Державної фіскальної служби України

про

визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови в прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів: № 807010001/2015/000016/1 від 19.02.2015, № 807010001/2015/000017/1 від 21.02.2015; №807010001/2015/000021/1 від 25.02.2015 ; №807010001/2015/000022/1 від 25.02.2015; №2807010001/2015/000030/1 від 09.03.2015 та карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №807010001/2015/00016 від 19.02.2015; №807010001/2015/00017 від 21.02.2015; №807010001/2015/00021 від 25.02.2015; №807010001/2015/00022 від 25.02.2015; №807010001/2015/00030 від 09.03.2015.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2015 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 29.07.2015, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів для вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано другорядний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Позивач також зазначає, що у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за основним методом (ціною договору), а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд в позові відмовити, посилаючись при цьому на недотриманні позивачем вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України в частині надання всіх необхідних для митного оформлення документів.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до положень ч. 6 ст. 128 Кодексу України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Між ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» та НК «Роснефть» (Росія) було укладено контракт № 100014/10663К від 30.10.2014 (далі - Контракт №100014/10663К), відповідно до умов якого позивачу, в Україну, здійснювалась поставка бензину та дизельного палива, зазначеного в п.1.1 Контракту №100014/10663К.

Відповідно до п. 1.2 Контакту, кількість, якість, асортимент, ціна, строк, базис та інші необхідні умови поставки обговорюються сторонами в додатках чи/або доповненнях, підписаних обома сторонами, що є невід’ємною частиною цього контракту.

Згідно п. 5.1. Контракту ціна за Товар, що поставляється по цьому контракту встановлюється в доларах США за метричну тону та визначається згідно Додатків, що є невід'ємною частиною цього Контракту.

Крім фіксованої ціни сторони можуть узгодити в додатках/доповненнях розрахунок ціни по формулі. Деталі ціноутворення сторони оговорюють у відповідних додатках/доповненнях до цього контракту.

У випадку застосування формульного ціноутворення, остаточна ціна на поставлений товар зазначається в рахунках.

03 лютого 2015 між покупцем та продавцем підписано Додатки № 004 та № 005 до Контракту № 100014/10663К.

Відповідно до п. 1.1 Додатку № 004 продавець продає, а покупець приймає на умовах СРТ залізнична станція «Суземка та/або станція Суземка експ.», бензин Преміум Евро-95 вид III (АИ-95-К5), ГОСТ Р 51866-2002, виробництва ЗАТ «РНПК» Росія, в подальшому іменоване Товар.

Відповідно до п. 1.1 Додатку № 005 продавець продає, а покупець приймає на умовах СРТ залізнична станція «Красний Хутір та/або станція Красний Хутір експ.» бензин Преміум Евро-95 вид III (АИ-95-К5), ГОСТ 51866-2002, виробництва ЗАТ «РНПК».

Згідно п. 4.1 Додатків № 004, № 005 вартість Товару, що поставляється, фіксується в доларах США за одну метричну тону та складає 436,86 доларів США.

09 лютого 2015 між ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» та ТОВ «Ітек Транс» укладено Договір № 0019ПЦ транспортного експедирування, згідно умов якого ТОВ «Ітек Транс» зобов'язується організовувати виконання послуг, зазначених в розділі 1 даного договору.

В період з 19.02.2015 по 09.03.2015, з метою митного оформлення п’яти партій імпортованого товару, декларантом подано до відповідача митні декларації № 807010001/2015/001370, № 807010001/2015/001447, № 807010001/2015/001540, № 807010001/2015/001541, № 807010001/2015/001920, до яких додано наступні документи:

- картки обліку особи;

- накладні ЦІМ/УМВС;

- рахунки-проформи;

- зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів, подання якого до митного оформлення супроводжується поданням пов’язаних з ним посередницьких договорів (крім декларації № 807010001/2015/001920);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору;

- договір про надання послуг митного брокера;

- декларації про походження товарів;

- інші некласифіковані документи (паспорта якості);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є і виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких договорів (для декларації № 807010001/2015/001920).

Розрахована декларантом митна вартість товару була заявлена позивачем за основним методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Під час здійснення митного контролю митним органом була виявлена невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України.

Відповідач витребував у позивача електронним повідомленням додаткові документи (а.с. 147 том І). Позивач повідомив контролюючий орган про неможливість, на даний час, надати документи та просив прийняти рішення про коригування митної вартості.

Як наслідок, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів: № 807010001/2015/000016/1 від 19.02.2015, № 807010001/2015/000017/1 від 21.02.2015; №807010001/2015/000021/1 від 25.02.2015 ; №807010001/2015/000022/1 від 25.02.2015; №2807010001/2015/000030/1 від 09.03.2015 та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №807010001/2015/00016 від 19.02.2015; №807010001/2015/00017 від 21.02.2015; №807010001/2015/00021 від 25.02.2015; №807010001/2015/00022 від 25.02.2015; №807010001/2015/00030 від 09.03.2015.

Скориставшись правом, передбаченим п. 8 ст. 55 Митного кодексу України, ТОВ «ТНК-Індастріз Україна», після отримання висновку ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 28.04.2015 № 1132, листом від 28.04.2015 надало додаткові документи, а саме: копію контракту № 100014/10663K від 30.10.2015; копію додатку № 005 від 03.02.2015; копії актів приймання-передачі № 1 - № 3 до додатку № 005 від 03.02.2015; копію проформи-інвойсу № 908 від 10.02.2015; копію листа ВАТ «НК «Роснефть» щодо порядку формування вартості товару від 03.02.15 № 6-10079; оригінал висновку «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 28.04.2015 № 1132; копії митних декларацій.

Однак, листом від 07.05.2015, відповідач повідомив ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» про не подання позивачем всіх документів, що підтверджують митну вартість та зазначив про відсутність підстав для скасування рішень про коригування митної вартості товару.

На думку відповідача, вказані вище обставини є достатніми підставами для відмови позивачу у визначенні митної вартості товарів за основним методом за ціною контракту.

Однак, в гр. 33 оскаржуваних рішень відповідачем жодним чином не вказано, які саме з наданих позивачем документів містять неповні та/або недостовірні відомості. Аналогічним чином митний орган не вказав, які саме документи, на думку суб’єкта владних повноважень, не містять в собі всіх даних на підтвердження обраного методу визначення митної вартості.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною другою, третьою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів, правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та перелік додаткових складових до ціни договору.

У відповідності до положень наказу від 24.05.2012 № 598 у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі 33 також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Також, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач до митного оформлення імпортованих товарів надав повний пакет необхідних документів, згідно з переліком частини другої статті 53 Митного кодексу України.

Втім, як вже зазначалось, під час митного оформлення товару та визначенні митної вартості товарів, приводом для висновку відповідача про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору стало те, що позивач обрав метод визначення митної вартості товару не у відповідності до умов, наведених у главі 9 Митного кодексу України.

На підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України митним органом запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Безпосередньо під час митного оформлення, додатково витребуваних документів позивач не надавав.

Як вже зазначалось, витребувані додатково митним органом документи були надані позивачем пізніше, в межах строків, визначених п. 8 ст. 55 Митного кодексу України.

З матеріалів справи суд встановив, що позивачем з метою підтвердження заявленої ним митної вартості, подавалися обов’язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, проте вони не були визнані відповідачем достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.

При цьому, суд, вивчивши відповідні документи вважає їх такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об’єктивні і достовірні дані, щодо обчислення та підтвердження його ціни, що підлягає сплаті на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість зазначеного товару за ціною договору.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Доводи відповідача про те, що заявлена позивачем митна вартість на рівні 436,86 дол. США/кг. є заниженою, адже мінімальний рівень митної вартості на ідентичні товари, час оформлення яких максимально наближений, складав 505,75 дол. США/кг., судом відхиляються, виходячи з наступного.

Як зазначив позивач та не спростовано відповідачем, з урахуванням падіння світових цін на нафтопродукти, інформація про вартість палива, яка наявна у відповідача, є застарілою, внаслідок чого її не можна сприймати як належний та допустимий доказ зменшення позивачем митної вартості імпортованого товару.

В порушення вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України, відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару не зазначено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Крім того, гр. 33 оскаржуваного рішення не містить в собі викладення обставин наявності розбіжностей, ознак підробки тощо (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України) в конкретних наданих позивачем документах.

За результатами митного оформлення суб’єкт владних повноважень прийшов до висновку про необхідність визначення митної вартості товару, що поставлявся ТОВ «ТНК –Індастріз Україна» за другорядним методом за ціною договору щодо ідентичних товарів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про передчасність та помилковість витребування у позивача додаткових документів та необґрунтованість застосування другорядного методу визначення митної вартості.

Враховуючи наведене, рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів № 807010001/2015/000016/1 від 19.02.2015, № 807010001/2015/000017/1 від 21.02.2015; №807010001/2015/000021/1 від 25.02.2015; №807010001/2015/000022/1 від 25.02.2015; №2807010001/2015/000030/1 від 09.03.2015 та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №807010001/2015/00016 від 19.02.2015; №807010001/2015/00017 від 21.02.2015; №807010001/2015/00021 від 25.02.2015; №807010001/2015/00022 від 25.02.2015; №807010001/2015/00030 від 09.03.2015, що прийняті на підставі таких рішень, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Харківської міської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів № 807010001/2015/000016/1 від 19.02.2015, № 807010001/2015/000017/1 від 21.02.2015; № 807010001/2015/000021/1 від 25.02.2015; № 807010001/2015/000022/1 від 25.02.2015; № 2807010001/2015/000030/1 від 09.03.2015 та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 807010001/2015/00016 від 19.02.2015; № 807010001/2015/00017 від 21.02.2015; № 807010001/2015/00021 від 25.02.2015; № 807010001/2015/00022 від 25.02.2015; № 807010001/2015/00030 від 09.03.2015.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» (код ЄДРПОУ 32662383) судові витрати в сумі 560,28 грн. (п’ятсот шістдесят гривень 28 коп.).

.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.М. Кобилянський