Постанова № 51865859, 17.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17 липня 2015 року 14 год. 10 хв. № 826/7419/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура А.І., Келеберди В.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП НАЕК "Енергоатом") в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" (далі - позивач) до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - відповідач, ДВС України) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зупинення виконавчого провадження ВП №31421672 (далі - виконавче провадження), а також зобов'язання відповідача зупинити виконавче провадження.

В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки протиправними діяннями відповідача порушуються права та інтереси позивача. Виконавче провадження повинно бути зупинено, оскільки позивача як підприємство паливно-енергетичного комплексу включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (далі - реєстр).

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні колегією суддів, а також, згідно зі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), допущено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Міністерством юстиції України (далі - відповідач).

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю, а представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України 23 лютого 2012 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №31421672 щодо примусового виконання наказу (дублікату) №2/2/1600, виданого 09 лютого 2012 року Господарським судом Запорізької області про стягнення з позивача, як боржника у виконавчому провадженні, на користь ТОВ "Променергоресурс", стягувача у виконавчому провадженні, грошових коштів (далі - виконавче провадження).

Постановою від 25 вересня 2013 року про заміну назви сторони виконавчого провадження замінено назву стягувача - ТОВ "Променергоресурс" на ТОВ "Ельдорадо-Сервіс".

Крім того, постановою від 14 травня 2015 року про заміну назви сторони виконавчого провадження замінено назву стягувача - ТОВ "Ельдорадо-Сервіс" на комунальне підприємство "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що позивачем оскаржується бездіяльність відповідача щодо не зупинення виконавчого провадження на підставі ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогою зупинити виконавче провадження на підставі вище викладеної норми Закону, а саме у зв'язку з тим, що позивача включено до реєстру.

На підтвердження вище викладеної обставини до позову додано копію виписки з реєстру станом на 06 серпня 2014 року, згідно з якою, ДП НАЕК "Енергоатом", код за ЄДРПОУ 24584661, включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Однак, як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується поясненнями представників відповідача, виконавче провадження не зупинено, оскільки позивачем не надано відповідачу виписку з реєстру, у якій було б зазначено про включення до реєстру підприємства, код ЄДРПОУ якого 19355964, тобто саме відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС", а не ДП НАЕК "Енергоатом".

У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Згідно з ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України, Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 28 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи: ідентифікаційний код юридичної особи; ідентифікаційний код філії, представництва.

Тобто, як вбачається з вище викладених норм, відокремлений підрозділ не є юридичною особою та не підлягає державній реєстрації. При цьому, відомості про відокремлений підрозділ включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відокремлений підрозділ здійснює свою діяльність від імені головного підприємства без статусу юридичної особи.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що такі доводи відповідача є безпідставними, дії відповідача щодо не зупинення виконавчого провадження суперечать нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим заявлена позивачем вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зупинення виконавчого провадження підлягає задоволенню.

Зокрема, згідно зі ст. 1, ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 17, п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі: внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Зважаючи на вище викладені норми, суд вражає, що заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача зупинити виконавче провадження підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача розглянути питання щодо зупинення провадження у справі, оскільки зупинення виконавчого провадження є дискреційним повноваженням органу державної виконавчої служби.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналіз норм КАС України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Крім того, необхідним є подання позивачем до органу державної виконавчої служби виписки з реєстру, чинної станом на дату її подання до такого органу, оскільки у матеріалах справи міститься витяг з реєстру станом на 06 серпня 2014 року, дійсний до 06 вересня 2014 року, тобто протягом місяця від дати видання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 11, 24, 25, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 181 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, правонаступником якої є Міністерство юстиції України, щодо не зупинення виконавчого провадження ВП №31421672.

3. Зобов'язати Міністерство юстиції України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, розглянути питання щодо зупинення виконавчого провадження ВП №31421672.

4. Позов в іншій частині залишити без задоволення.

5. Присудити на користь відокремленого підрозділу державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - "Запорізька АЕС" (код ЄДРПОУ 19355964) здійснений ним судовий збір у розмірі 73,08 грн. (Сімдесят три гривні вісім копійок) із Державного бюджету України.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда