Постанова № 51862672, 25.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 січня 2011 р. № 2-а- 10381/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Старосєльцевої О.В.

за участю секретаря судового засідання - Міхно А.О.

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролатінвест" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області про визнання повідомлення - рішення недійсним ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролатінвест" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просив визнати недійсним податкове повідомлення - рішення відповідача, Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області від 13.08.2010р. № 0000051600/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 977900,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

13.08.2010 року Нововодолазькою міжрайонною ДПІ з посиланням на акт №1895/07-0-12/34270184 від 12.08.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000051600/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7.197.249,00 грн.. Позивач вважав, що висновки акту №1895/07-0-12/34270184 від 12.08.2010р. є помилковими, оскільки від'ємне значення ПДВ за червень 2007р. в сумі 977.900,00грн. було сформовано відповідно до закону. Окрім того, позивач стверджував, що правила визначення від'ємного значення з ПДВ та обчислення суми бюджетного відшкодування з ПДВ встановлені Законом України «Про ПДВ», який не містить жодного присікального строку стосовно заявлення до відшкодування суми податку. Поширення на спірні правовідносини приписів п.п.15.1.3 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є неправомірним. Посилаючись на вищевикладені мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

В судове засідання призначене на 25.01.2010 року представник позивача не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач, Нововодолазька міжрайонна державна податкова інспекція в Харківській області з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив наступне.

Згідно п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами ТОВ "Агролатінвест" не надходило. Декларування ТОВ суми від'ємного значення з ПДВ за червень 2007р. в сумі 977.900,00грн.в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних податкових періодів є неправомірним, так як відбулось поза межами 1095 днів. Посилаючись на вищевикладені мотиви, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, виходить з таких підстав та мотивів.

Спірне податкове повідомлення - рішення № 0000051600/0 від 13.08.2010р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в загальному розмірі 7.394.498,00грн., було винесено Нововодолазькою МДПІ з посиланням на акт від 12.08.2010р. №1895/07-0-12/34270184.

Зазначений акт був складений Нововодолазькою МДПІ за наслідками проведення з 30.07.2010р. по 09.08.2010р. позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролатінвест»(ідентифікаційний код - 34270184) з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в червні - жовтні 2007 року, лютому, травні - серпні, жовтні 2008 року, січні - серпні, жовтні - грудні 2009 року, лютому, березні, травні 2010 року.

За викладеними в зазначеному акті судженнями податкового органу ТОВ «Агролатінвест»були допущені порушення:

-п.п.7.7.2, п.п. 7.7.3, п.п.7.7.4., п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищено суму бюджетного відшкодування на 6.197.766,00грн. у зв'язку з недекларуванням бюджетного відшкодування в періоді його фактичного виникнення;

-п.п.5.12.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затверджено наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 (у редакції наказу від 15.06.2005р. №213), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за №702/10982; далі за текстом - Порядок №166), а саме: заявлення до відшкодування суми від'ємного значення з ПДВ за червень 2007 року в розмірі 977.900грн. поза межами 1095 днів.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

Спір по справі виник з приводу правильності обрахування податку на додану вартість, а відтак суд при вирішенні справи вважає за потрібне керуватись нормами Закону України «Про ПДВ», відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За правилом п.п. «а»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В силу п.п. «б»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»(в редакції, чинній на момент подачі у спірних правовідносинах декларації з ПДВ за квітень 2010р.) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010р. №2275-УІ передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2011 року зупинити дію підпункту "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р. № 21, ст. 156; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78, N 27 - 28, ст. 253).

З дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2011 року підпункт "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" застосовується в такій редакції:

"б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 201 1 року".

Закон України від 20.05.2010р. №2275-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було опубліковано в голосі України №109 від 16.06.2010р.

Отже, положення згаданого акту законодавства не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Аналізуючи положення п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом - Інструкція), Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби з приводу визначення податкових зобов'язань, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих актах.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим - мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

За матеріалами справи судження відповідача про порушення ТОВ п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»по епізоду завищення бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 977.900,00грн. (що і є предметом розгляду в даній справі згідно з уточненими вимогами) вмотивовано виключно посиланням на п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Проаналізувавши положення п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про ПДВ», суд відмічає, що від'ємне значення податку на додану вартість за своєю суттю не може бути визнано надміру сплаченим податком, а визначена вказаним законом процедура зарахування бюджетного відшкодування з ПДВ в рахунок погашення податкових зобов'язань по ПДВ наступних звітних податкових періодів не передбачає можливості повернення суми податку.

Окрім того, суд бере до уваги, що за правилами Порядку №166 заява про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ складається платником лише в разі наявності в такого платника наміру одержати відшкодування на рахунок в банківській установі.

У спірних правовідносинах позивач такого наміру не заявляв, що підтверджено матеріалами справи і визнано відповідачем в ході розгляду справи.

Таким чином, приписи п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Додатково при вирішенні спору суд зважає також і на ту обставину, що згідно з п.п. «а»п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" особа, яка була зареєстрована як платник податку менш ніж 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, не має права на таке бюджетне відшкодування.

Долученим до матеріалів справи Свідоцтвом № 27961314 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.09.2006р. підтверджено, що позивач був зареєстровано як платник ПДВ 06.09.2006р., а відтак в силу приписів зазначеної вище норми закону отримав право на бюджетне відшкодування з ПДВ лише після 06.09.2007р.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача (в оскарженій частині) у сфері публічно-правових відносин, то з огляду на приписи ст.ст. 11, 105, 162 КАС України позов належить задовольнити шляхом скасування спірного правового акту індивідуальної дії в оскарженій частині.

Керуючись ст.ст.8,19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст. 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролатінвест" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області про визнання повідомлення - рішення недійсним задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області від 13.08.2010р. № 0000051600/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 977.900,00грн.

3. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 31.01.2011 року.

СуддяСтаросєльцева О.В.