Постанова № 51861948, 03.09.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1655/15

03 вересня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

судді Ходачкевич Н.І.

при секретарі судового засідання Цимбал А. за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Мулик П.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №32403317 від 15.10.2012 року та ВП №32403285 від 22.10.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.10.2012р. №ВП 32403285 та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.10.2012р. №ВП 32403317

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. 15.10.2012 року та 22.10.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору з тих підстав, що боржником у наданий державним виконавцем термін для самостійного виконання рішення суду не виконано. Позивач зазначає, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32403317від 03.05.2012 року та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32403285 від 03.05.2012 року . При цьому відповідні постанови про відкриття виконавчого провадження позивачем не одержані і не направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомлення про вручення. Крім того позивачем добровільно виконано рішення Заліщицького районного суду про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 729 400,53 гривень та 3012,00 гривень судових витрат по справі, що підтверджується листом ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» від 26.09.2012 року.

На думку позивача, відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, у зв'язку з чим постанови про стягнення з боржника виконавчого збору підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з мотивів викладених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив. Суду пояснив, що виконавцем при винесенні оскаржуваних постанов дотримано вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 квітня 2012 року Заліщицьким районним судом Тернопільської області видано виконавчий лист по справі № 2-1579/11/1905 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Тернопільської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення солідарно з ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 в користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Тернопільської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» розподільчий рахунок № НОМЕР_3 в ТОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» м.Тернопіль, МФО 338501, 729 400 грн 53 коп.

Також 18 квітня 2012 року Заліщицьким районним судом Тернопільської області видано виконавчий лист по справі № 2-1579/11/1905 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Тернопільської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення солідарно із ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_2 та ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 в користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Тернопільської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» 3012 гривень судових витрат.

03 травня 2015 року головним державним виконавцем другого відділу ДВС Заліщицького РУЮ на підставі заяви стягувача ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» відкрито виконавче провадження про примусове виконання наведеного виконавчого листа , про стягнення солідарно з ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 в користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Тернопільської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» розподільчий рахунок № НОМЕР_3 в ТОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» м.Тернопіль, МФО 338501, 729 400 грн 53 коп. про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32403317. Боржнику встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 07 травня 2012 року та попереджено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконання буде проводитись у примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

03 травня 2015 року головним державним виконавцем другого відділу ДВС Заліщицького РУЮ на підставі заяви стягувача ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» відкрито виконавче провадження про примусове виконання наведеного виконавчого листа про стягнення солідарно із ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_2 та ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 в користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Тернопільської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» 3012 гривень судових витрат

Боржнику встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 07 травня 2012 року та попереджено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконання буде проводитись у примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області державної виконавчої служби прийняті наступні оскаржувані постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.10.2012 р. у виконавчому провадженні ВП № 32403317, та від 22.10.2012р. у виконавчому провадженні №ВП 32403285

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені в Законі України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-ХІV.

Статтею 17 Закону № 606-ХІV передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом; відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, серед іншого, виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Закону № 606-ХІV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 25 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів, з дня надходження до нього виконавчого документа, виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (частина п'ята статті 25 Закону № 606-ХІV).

Відповідно до статті 27 Закону № 606-ХІV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно із частиною першою статті 31 Закону № 606-ХІV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам (стаття 35 Закону № 606-ХІV).

З аналізу наведених правових норм слідує, що перед тим як розпочати вживати заходи з примусового виконання рішення, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи вчинялись ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений державним виконавцем строк, тобто пересвідчиться у відсутності обставин, які перешкоджають провадженню виконавчих дій, у тому числі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм приписами Закону № 606-ХІV.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що державним виконавцем постанова про відкриття виконавчого провадження, позивачу не направлялась, доказів направлення такої постанови боржнику, суду не надано. Відповідно до частини шостої статті 6 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Судом при розгляді даної справи не встановлено, а відповідачем не надано жодних доказів того, що станом на момент винесення постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 15. 10.2012 року, та 22.10.2012 року останній був у визначеному законом порядку повідомленим про відкриття виконавчого провадження від 03.05.2012 за ВП № 32403317, та від 22.10.2012р. за №ВП 32403285, а відтак, про необхідність виконати судове рішення у строк, визначений в постановах державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, до 07 травня 2012 року.

Суд звертає увагу на те, що постановами про відкриття провадження від 03 травня 2012 року строк для добровільного виконання рішення боржнику надано до 07 травня 2013 року. Однак, боржник не мав можливості в добровільному порядку виконати рішення суду у визначений державним виконавцем строк, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження він не отримав. Крім того, позивачем надано лист ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» № 20-114-1/3197 від 26.09.2012 року., згідно якого встановлено, що боржником повністю виконано зобов'язання за кредитним договором в сумі 729 400,53 гривень та 3012,00 гривень судових витрат по справі

Таким чином, суд приходить до переконання, що державний виконавець передчасно розпочав здійснення заходів примусового виконання виконавчого документу, не з'ясувавши обставин отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження боржником, яка передує вчиненню будь-яких дій стосовно примусового виконання рішення. Державний виконавець повинен був врахувати те, що відсутність станом на час винесення постанови стягнення з боржника виконавчого збору від 22.10.2012р. №ВП 32403285 та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.10.2012р. №ВП 32403317 доказів повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, свідчить про можливе порушення прав боржника, зокрема, позбавлення його права добровільно виконати рішення, або, у разі необхідності подати свої заперечення, клопотання чи оскаржити постанову про відкриття виконавчого провадження, а відтак, і про відсутність підстав вважати, що позивач не виконав вимог постанов про відкриття виконавчого провадження.

Отже, з наведених вище підстав суд приходить до переконання про неправомірність оскаржуваних постанов державного виконавця, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.10.2012р. №ВП 32403285 та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.10.2012р. №ВП 32403317

Відповідно до ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Згідно ст.69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.10.2012р. №ВП 32403285 та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.10.2012р. №ВП 32403317

3. Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_3, АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 182,70 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.