Постанова № 51857907, 02.11.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/6215/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.,

при секретарі судового засідання: Мануліковій О.О.,

за участю сторін:

від прокуратури представник ОСОБА_1, за посвідченням

від позивача представник ОСОБА_2, за довіреністю

від відповідача ОСОБА_3, за паспортом

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси до фізичної особипідприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості із сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1800 грн.

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернувся Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси до фізичної особипідприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості із сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1800 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 01.07.2011 року за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 рахується заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1800 грн. Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси направлялася на адресу фізичної особипідприємця ОСОБА_3 перша податкова вимога №1/2323 від 26.10.2010 року на суму 1600 грн., яка була отримана відповідачем 02.11.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.15), але у визначені законодавством строки, зазначена заборгованість у добровільному порядку погашена не була, що стало підставою звернення позивача до суду з дійсним позовом.

Представник прокуратури позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Згідно з п. 1 ст. 60 КАС України у випадках встановлених законом прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України Про прокуратуру підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, в тому числі звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб, участь у розгляді судами справ.

Враховуючи, що існування заборгованості зі сплати вказаного податку тягне за собою ненадходження коштів до бюджету, суд прийшов до висновку, що прокуратура наділена правом звертатися з позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про стягнення заборгованості.

Представник Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що вона не займалася підприємницькою діяльністю, а 20.07.2011 року подала на адресу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси заяву про припинення підприємницької діяльності (а.с.20).

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлені наступні факти та обставини.

ОСОБА_3 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Одеської міської ради 24.02.2010 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.7) та з 25.02.2010 року знаходиться на обліку, як платник податків у Державній податковій інспекції у Суворовському районі м. Одеси, що підтверджується довідкою форми №4-ОПП (а.с.8).

Судом встановлено, що на підставі заяви від 26.02.2010 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с.9), поданої до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси, відповідач був переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01 березня 2010 року. В заяві відповідач визначив види діяльності роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами. З цих підстав відповідач отримав свідоцтво про сплату єдиного податку у розмірі 200 грн. щомісячно, про що свідчить корінець свідоцтва (а.с. 10).

З матеріалів вправи вбачається, що у звязку з несплатою відповідачем єдиного податку, позивачем була надіслана на адресу відповідача перша податкова вимога №1/2323 від 26.10.2010 року на суму 1600 грн., яка була отримана фізичною особою-підприємцем 02.11.2010 року, але у визначені законодавством строки, вказана заборгованість у добровільному порядку відповідачем не була погашена.

Згідно даних облікової картки платника (а.с.13), враховуючи розмір ставки єдиного податку, встановленого рішенням місцевої ради за місцем державної реєстрації відповідача за фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_3 станом на 01.07.2011 року рахується заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 1800 грн. за період з березня 2010 року по листопад 2010 року, про що свідчить розрахунок податкового боргу (а.с. 16).

Також судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб станом на 19.09.2011 року, відповідач знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, але не виключена з Єдиного державного реєстру (а.с. 42).

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для субєктів малого підприємництва, до яких належать фізичні особи, зареєстровані у встановленому законодавством порядку, як фізичні особи-підприємці регулюється Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва»від 28.06.1999 року № 746/99.

Згідно з пункту 2 цього Указу субєкти малого підприємництва фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Субєкт підприємницької діяльності фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відповідно до п. 6 цього Указу, новостворені та зареєстровані в установленому порядку субєкти малого підприємництва, які подали до державної податкової інспекції за місцем їх реєстрації заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, вважаються субєктами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з того кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію.

На підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, відповідач був переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Судом встановлено, що в ФОП ОСОБА_3 в порушення п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва»від 28.06.1999 року № 746/99, не сплачувала єдиний податок з березня 2010 року по листопад 2010 року, тому станом на 01.07.2011 року у відповідача виникла заборгованість із сплати цього податку у розмірі 1800грн., що підтверджено відомостями облікової картки платника (а.с.11-13).

Відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва»від 28.06.1999 року № 746/99, субєкт підприємницької діяльності фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України, тобто самостійно визначає розмір податкового зобовязання, який виходячи з положень п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, є узгодженим, та відповідно може бути стягнутий у судовому порядку.

Пункт 1.1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000р. (чинного на момент виникнення даних правовідносин) передбачає, що платник податків - юридичні особи, їх філії, відділення і відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законом покладено обовязок утримувати та (або) сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню, штрафні санкції.

Судом встановлено, що в порядку, передбаченому п.6.2, пп. 6.3.2. п. 6.3. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачем було надіслано на адресу відповідача перша податкова вимога №1/2323 від 26.10.2010 року на суму 1600 грн., яка була отримана фізичною особою-підприємцем 02.11.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.15), але у визначені законодавством строки, вказана заборгованість у добровільному порядку відповідачем не погашена.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що вона подала заяву про припинення підприємницької діяльності та не займалась підприємницької діяльності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач досі знаходиться на обліку податкового органу як платник єдиного податку та включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як фізична особа-підприємець.

Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори у порядку встановленому чинним законодавством.

Згідно з п. 20.1.28. ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755 VI та відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що діяла на час виникнення спірних правовідносин, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції та стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В звязку з чим, суд прийшов до висновку, що прокурор та позивач довели суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надали необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані прокурором та позивачем докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості у розмірі 1800 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного та положень Податкового кодексу України, Законів України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про систему оподаткування», що діяли на час виникнення спірних правовідносин, Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва», керуючись ст.ст. 7, 8,9,14, 94, 158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси до фізичної особипідприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості із сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1800 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особипідприємця ОСОБА_3 (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1) податкову заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1800 грн. на користь держави в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси, на р/р 34212379700009 УДК у м. Одеса ГУДКУ в Одеській області, код 23862106, банк отримувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений02 листопада 2011 року .

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Л.Р. Юхтенко