Постанова № 51856488, 14.02.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-7561/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року. м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Білостоцького О.В.,

при секретарі Болотовій К.С.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Південноукраїнська скляна компанія»до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області про скасування податкових рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Південноукраїнська скляна компанія»(далі ПУСК) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Іллічівську Одеської області, в якому просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000292200/1 від 25.06.2010 р. на суму - 55 795,14 грн., № 0000302200/1 від 25.06.2010 р. на суму - 170 грн., № НОМЕР_1 від 25.06.2010 р. на суму - 25,39 грн.

Позовні вимоги ТОВ «Південноукраїнська скляна компанія»обґрунтовує тим, що 17.05.2010 р. в ході проведення ДПІ у м. Іллічівську Одеської області невиїзної документальної перевірки ТОВ «ПУСК»з питань дотримання строків розрахунків по імпортним операціям за зовнішньоекономічними контрактами № 100-08 від 22.09.2008 р. з ЗАО Стромизмеритель»(Росія) та № 912.20/08 від 15.09.2008р. з компанією Glasmaschinenbau Freital GmbH (Германія) було встановлено порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. (далі Закон України № 185/94-ВР) із змінами та доповненнями та п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993 р. № 15-93 (далі Декрет № 15-93), про що складено акт № 1534/22-0302/1/32146488 від 17.05.2010 р. На підставі зазначеного акту відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_2 від 21.05.2010 р., № НОМЕР_3 від 21.05.2010 р., які позивачем були оскаржені до ДПІ у м.Іллічівську. За результатами розгляду скарги відповідачем прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги ТОВ «ПУСК» та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000292200/1 від 25.06.2010 р. № 0000302200/1 від 25.06.2010 р., № НОМЕР_1 від 25.06.2010 р., які на думку позивача підлягають скасуванню, оскільки перевірка ТОВ «ПУСК»здійснена з порушенням вимог чинного законодавства України, без належних правових підстав, а висновки, що відображені в акті перевірки, не відповідають діючому законодавству. Позивач звертає увагу суду на те, що відповідачем при проведенні перевірки не прийнято до уваги природу зовнішньоекономічних господарських відносин та статус ТОВ «ПУСК»у цих відносинах. Позивач, на його думку, на підставі договору комісії від 01.09.2008 р. №3-2008, діючи в якості комісіонера, укладав вищевказані зовнішньоекономічні контракти з придбання товарів в інтересах та за рахунок комітента - нерезидента BARNSLEY INVESTMENTS L.L.C USA (США). Оскільки в межах договору комісії товар купується комітентом, то відповідно до ст.1018 Цивільного кодексу України з моменту укладання правочинів ТОВ «ПУСК»з компанією Glasmaschinenbau Freital GmbH (Германія) та закритим акціонерним товариством (далі ЗАО) Стромизмеритель»(Росія) власником товару є комітент, імпортні операції з придбання товару здійснює комітент, а комісіонер виступає лише посередником між ним та третіми особами та здійснює лише експортну операцію по наданню послуг комітенту, по якій розрахунки були проведені належним чином. Тому позивач вважає, що не існувало правових підстав для притягнення його до відповідальності за ст. ст. 2, 4 Закону України № 185/94-ВР, п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93, п. 2.7 Положення «Про валютний контроль», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 року № 49 (далі Положення № 49) та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у наданих до суду запереченнях на адміністративний позов, та наполягав, що перевірка ТОВ «ПУСК»з питань дотримання строків розрахунків по імпортним операціям проведена відповідно до вимог чинного законодавства, оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були прийняті правомірно. Крім того він зазначив, що старшим державним податковим інспектором ДПІ у м. Іллічівську ОСОБА_3 відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених Наказом ДПА № 355 від 27.05.2008 р. проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Південноукраїнська скляна компанія»з питань дотримання строків розрахунків по імпортним операціям згідно повідомлень акціонерного банку (далі АБ) «Південний»№ 0-17-9247 від 03.04.2009 р. та № 0-17-12146 від 30.04.2009 р. За результатами перевірки складено акт №1534/22-0302/1/32146488 від 17.05.2010 р., в якому відображено порушення ст. 2 Закону України № 185/94-ВР, п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 по результатах здійснення позивачем імпортних операцій з придбання товарів та здійснення розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічними контрактами № 100-08 від 22.09.2008 р. з ЗАО Стромизмеритель»(Росія) та № 912.20/08 від 15.09.2008 р. з компанією Glasmaschinenbau Freital GmbH (Германія). На підставі зазначеного акту відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_2 від 21.05.2010 р., № НОМЕР_3 від 21.05.2010 р. Представник відповідача зазначив, що ТОВ «ПУСК»здійснювало імпортні операції на підставі контракту комісії від 01.09.2008 р. № 3-2008 з компанією BARNSLEY INVESTMENTS L.L.C USA (США), відповідно до якого комітент (компанія BARNSLEY INVESTMENTS L.L.C USA (США) доручає комісіонерові (ТОВ «ПУСК»), а комісіонер зобов'язується укласти від свого імені та за рахунок комітента правочини з придбання у власність комітента товару. Відповідно пункту 2.1.2 контракту комісії № 3-2008 від 01.09.2008р. ТОВ «ПУСК»здійснило передплату компанії Glasmaschinenbau Freital GmbH (Германія) та ЗАО «Стромизмеритель» (Росія) з власних рахунків № 6006310686003 та № 26006310686003, відкритих в АБ «Південний»у м. Одесі та мало проводити контроль за своєчасним здійсненням розрахунків по укладеним правочинам. Розрахунок з ТОВ «ПУСК», в який ввійшла ціна за придбаний товар та винагорода за договором комісії, комітент провів вже після одержання ним товару за актом приймання-передачі товару від 15.05.2009 р. лише 30.10.2009 р., відповідно до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог. Тому відповідач вважає, що саме позивач має нести відповідальність за порушенням ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Крім того, відповідач зазначив, що компанія ЗАО «Стромизмеритель»(Росія) після поставки ТОВ «ПУСК»товару по контракту № 100-08 від 22.09.2008р. здійснила повернення надмірно перерахованих коштів на суму 41,5 Євро. На порушення вимог пункту 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" та Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.95 р. № 207 "Про затвердження форми декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами", ТОВ «ПУСК»при наявності простроченої дебіторської заборгованості по імпортним операціям в розмірі 41,5 Євро не подавало до ДПІ у м. Іллічівську декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за що відповідно до п. 2.7 Положення "Про валютний контроль", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. № 49 на позивача накладено штраф у розмірі 170 грн. Також, відповідач звертає увагу суду на те, що в акті документальної невиїзної перевірки від 17.05.2010 р. № 1534/22-0302/1/32146488 помилково було вказано дату повернення лишку коштів на суму 41,5 Євро 02.09.2009р. замість 22.09.2009 р. Під час розгляду ДПІ у м. Іллічівську первинної скарги позивача на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_2 від 21.05.2010 р. та № НОМЕР_3 від 21.05.2010 р., було виявлено вказану помилку, в результаті чого, окрім рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000292200/1 від 25.06.2010 р. та № 0000302200/1 від 25.06.2010 р., винесено рішення № НОМЕР_1 від 25.06.2010 про донарахування пені на суму 25,39 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII (далі Закон України № 509-XII) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків затверджених Наказом ДПА № 355 від 27.05.2008 р. передбачено, що невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органу ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведення перевірки за наявності таких обставин:

-у разі надходження від платника податків на запит органу ДПС пояснень та документів, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки (в тому числі і з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків);

-у разі надходження до органу ДПС у встановленому порядку інформації та даних, що свідчать про окремі порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС;

-в інших випадках, передбачених законодавством.

Невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахування сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку. За наслідками невиїзної документальної перевірки складається акт (довідка) перевірки.

Листами № 0-17-9247 від 03.04.2009 р. та № 0-17-12146 від 30.04.2009 р. АБ «Південний»повідомив начальника ДПІ у м. Іллічівську Одеської області про те, що ТОВ «ПУСК»були порушені законодавчо встановлені терміни розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами у березні-квітні 2009 року (т.1 а.с.130, 131).

ТОВ «ПУСК»на вимогу ДПІ у м. Іллічівську Одеської області листами: № 276 від 12.05.2009р., № 299 від 01.06.2009р., № 347від 09.07.2009р., № 413 від 21.08.2009р., №457 від 23.09.2009р., № 473 від 08.10.2009р., № 478 від 19.10.2009р., № 515 від 13.11.2009р. було надано до перевірки всі необхідні документи для проведення документальної невиїзної перевірки (т.1 а.с. 132-137).

07.05.2010 р. на підставі службового посвідчення серія УОД № 060368, старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД) ДПІ у м. Іллічівську, інспектором податкової служби II рангу ОСОБА_3 згідно п.1 ст.11 Закону України №509-ХІІ з урахуванням змін та доповнень, внесених Законом України від 12.01.2005 р. № 2322 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян і впровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)»проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Південноукраїнська скляна компанія»з питань дотримання строків розрахунків по імпортним операціям згідно повідомлень АБ «Південний»у м. Одесі № 0-17-9247 від 03.04.2009 р. та № 0-17-12146 від 30.04.2009 р.

З цих підстав суд вважає, що перевірку ДПІ у м. Іллічівську проведено правомірно, на законних підставах та відповідно до вимог чинного законодавства.

Перевіркою встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, про що складено акт №1534/22-0302/1/32146488 від 17.05.2010 р. ( т. 1 а.с. 12-22).

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Іллічівську було винесено рішення про застосування штрафних санкцій № НОМЕР_2 від 21.05.2010 р. на суму - 55 795,14 грн., № НОМЕР_3 від 21.05.2010 р. на суму - 170 грн. (т. 1 а.с. 241).

Не погодившись із вказаними рішеннями ТОВ «ПУСК»оскаржило їх до ДПІ у м. Іллічівську.

За результатами розгляду скарги позивача, ДПІ у м. Іллічівську прийняло рішення № 16330/10/10-25 від 25.06.2010 р. про результати розгляду первинної скарги, яким рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) № НОМЕР_3 від 21.05.2010 р. залишено без змін та збільшено на 25, 39 грн. суму податкового зобовязання, визначеного у рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_2 від 21.05.2010 р. (т 1 а.с.138-148).

На підставі вказаного рішення про результати розгляду первинної скарги позивача, ДПІ у м. Іллічівську винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000292200/1 від 25.06.2010 р. на суму - 55 795,14 грн., № 0000302200/1 від 25.06.2010 р. на суму - 170 грн., №0000422200 від 25.06.2010 р. на суму - 25,39 грн. (т.1. а.с. 246-248).

Як встановлено у судовому засіданні, 01.09.2008р. ТОВ «ПУСК»(надалі «Комісіонер») та компанія BARNSLEY INVESTMENTS L.L.C USA (США) (надалі «Комітент») уклали контракт комісії № 3-2008, за яким Комітент доручає Комісіонерові, а Комісіонер зобов'язується укласти від свого імені та за рахунок Комітента правочини з придбання у власність Комітента товару. Пунктом 2.1.2 контракту передбачено, що Комісіонер зобовязаний, виконуючи доручення Комітента, здійснювати розрахунки з третьою особою - продавцем (постачальником) за правочинами з придбання товару (у разі умов попередньої оплати) за рахунок своїх коштів, здійснювати контроль за своєчасним здійсненням розрахунків по укладеним правочинам (т.1 а.с.149-152).

На виконання вищевказаного контракту ТОВ «ПУСК»уклало від свого імені наступні зовнішньоекономічні договори.

22.09.2008 р. ТОВ «ПУСК»(Замовник) з компанією ЗАО «Стромизмеритель», Росія (Виконавець) укладений контракт № 100-08 від 22.09.2008 р. на виконання робіт з реконструкції дозувального обладнання складового цеху, які включають виготовлення та поставку обладнання загальною вартістю 49 541 Євро (т.1 а.с. 196-199).

На виконання умов вищезазначеного контракту ТОВ «ПУСК»здійснило передплату компанії ЗАО «Стромизмеритель»(Росія) з рахунку 6006310686003 відкритого в АБ «Південний»м. Одеса (МФО 328209) у сумі 24770,50 Євро (граничний термін надходження товару 01.04.2009 р.), що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 1793 від 01.10.2008 р. ( т.1 а.с. 204).

Товар в законодавчо встановлений строк від «Стромизмеритель»(Росія) не надійшов, тому ТОВ «ПУСК»31.03.2009 р. звернулося з позовною заявою до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгівельно-промисловій палаті (далі ТПП) України (вих. № 193 від 27.03.2009р.) про стягнення заборгованості в сумі 24770,50 Євро з ЗАО «Стромизмеритель»(Росія) (т.1 а.с. 211-213), яку 31.03.2009 р. було прийнято до провадження Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України за № 159р/2009 (т.1 а.с. 214).

16.04.09 р. компанією ЗАО «Стромизмеритель»в добровільному порядку було поставлено ТОВ «ПУСК»товар на загальну суму 24729,00 Євро, про що свідчить ВМД (ІМ 74) № 500050034/9/000873 від 16.04.09 р.(т.1 а.с.209).

22.09.2009 р. компанія ЗАО «Стромизмеритель»(Росія) здійснила повернення ТОВ «ПУСК» надмірно сплачених коштів за контрактом № 100-08 від 05.10.2008р на суму 41,5 Євро (т.1 а.с. 218).

15.09.2008 р. ТОВ «ПУСК» (Замовник) уклало з компанією Glasmaschinenbau Freital GmbH, Германія (Постачальник) контракт № 912.20/08 по поставці запчастин склоформуючих машин У12/1, вказаних в додатку №2 та 3 загальною вартістю 165000,00 Євро (т.1 а.с. 171-172).

16.09.2008 року ТОВ «ПУСК»здійснило передплату компанії Glasmaschinenbau Freital GmbH (Германія) у сумі 165 000,00 Євро з рахунку № 26006310686003, відкритого в АБ «Південний»м. Одеса МФО 328209 (граничний строк надходження товару 15.03.2009 р.), що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №1702 від 16.09.2008 р. ( т.1 а.с. 183).

Товар в законодавчо встановлений строк від компанії Glasmaschinenbau Freital GmbH (Германія) не надійшов, тому ТОВ «ПУСК»звернулося з позовною заявою до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України (вих. № 148 від 13.03.2009р.) для стягнення заборгованості у сумі 165 000,00 Євро з компанії Glasmaschinenbau Freital GmbH (Германія) (т.1 а.с.191-192), яку 13.03.2009 р. було прийнято до провадження Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгівельно-промисловій палаті України за № 127г/2009 (т.1 а.с.193).

24.03.09р. компанією Glasmaschinenbau Freital GmbH (Германія) було поставлено ТОВ «ПУСК»товар на загальну суму 165 000,00 Євро, про що свідчить ВМД (ІМ 74) № 500050034/9/000620 від 24.03.2009 р.

Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями»визначено, якщо імпорт продукції (послуг, робіт) здійснюється без увезення з-за кордону цієї продукції (послуг, робіт) на територію України, то резидент, крім документа, який згідно з умовами відповідного імпортного договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки на користь резидента продукції, надання послуг, виконання робіт, подає також договір, який передбачає продаж цієї продукції нерезиденту та зарахування виручки від такого продажу на рахунки цього резидента в банках, або документи, які підтверджують потребу використання ним цієї продукції (послуг, робіт) за межами України (договори (контракти, угоди), інші форми документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором).

На виконання умов контракту комісії № 3-2008 від 01.09.08 р. ТОВ «ПУСК»укладено договір № 05/09 від 16.03.2009 р. згідно з яким товар, придбаний по договору № 100-08 від 22.09.2008 р. та № 912.20/08 від 15.09.2008 р. розміщено на митному ліцензійному складі відповідно до акту прийняття вантажу на зберігання № 16 від 16.04.2009 р. та № 13 від 24.03.2009 р. (т.1 а.с. 219-223).

Відповідно до акту приймання-передачі товару від 15.05.2009 р. до контракту комісії № 3-2008 від 01.09.2008 р. ТОВ «ПУСК»передало, а компанія BARNSLEY INVESTMENTS L.L.C USA (США) прийняла товар на загальну суму 189729,00 Євро, придбане за контрактами № 912.20/08 від 15.09.2008 р. та № 100-08 від 22.09.2008 р. з ЗАТ «Стромизмеритель»(Росія) на суму 24729,00 Євро (т.1 а.с.159-160).

За надані послуги комісії згідно контракту комісії № 3-2008 від 01.09.2008 р. було складено акт наданих послуг від 15.05.2009 р.на суму 1897,29 Євро (т. 1 а.с. 161).

Судом також встановлено, що 22.03.06 р. між компанією BARNSLEY INVESTMENTS L.L.C USA, США (Кредитор) і ТОВ «ПУСК»(Позичальник) укладено договір позики № 1-2006 для поповнення обігових коштів Позичальника, відповідно до якої (з урахуванням додаткової угоди № 2 від 15.09.2009 р.) Кредитор надає Позичальнику позику на суму: 884 290,88 дол. США, 58800,00 Євро по 30.10.2009 р. зі сплатою 1 % річних (т.1 а.с.226-230).

Згідно ст. 601 Цивільного кодексу України зобовязання може припинятися зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

Відповідно до п. 1.10 «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями»№ 136 від 24.03.99 р. експортна, імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

30.10.2009 р. між ТОВ «ПУСК»та компанією BARNSLEY INVESTMENTS L.L.C USA, США укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якої заборгованість Комітента за контрактом комісії № 3-2008 від 01.09.2008 р. в розмірі 191626,29 Євро, яка складається із оплати вартості товару в розмірі 189729,00 Євро: за контрактами № 912.20/08 від 15.09.2008 р. на суму 165 000,00 грн. та № 100-08 від 22.09.2008 р. на суму 24729,00 Євро, а також оплати суми винагороди в розмірі 1897,29 Євро, строк виконання якого настав 16.08.2009 р. на підставі п. 4.3 Контракту комісії, акту надання послуг від 15.05.2009р. перед комісіонером ТОВ «ПУСК»погашено в повному обсязі (т.1 а.с.237-238).

Відповідно до ст. 2 Закону України від 23.09.94 № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Відповідно до «Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1392 строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, а у разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року № 959-XII передбачено, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані спеціальні санкції у вигляді накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»визначено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України № 185/94-ВР визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач допустив перевищення строків повернення валютних коштів на територію України по зовнішньоекономічним контрактам № 100-08 від 22.09.2008р. з ЗАО Стромизмеритель»(Росія) та № 912.20/08 від 15.09.2008р. з компанією Glasmaschinenbau Freital GmbH (Германія), висновки центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики у позивача відсутні, тому прийняте ДПІ у м. Іллічівську рішення № 0000292200/1 від 25.06.2010 р., яким визначено, що позивач повинен сплатити 55 795,14 грн., є правомірним та таким, що відповідає вимогам ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Крім того, судом прийнято до уваги посилання відповідача на те, що в акті документальної невиїзної перевірки від 17.05.2010р. № 1534/22-0302/1/32146488 помилково було вказано дату повернення ЗАО «Стромизмеритель»(Росія) надмірно сплачених коштів за контрактом № 100-08 від 22.09.2008р. у сумі 41,5 Євро 02.09.2009 р. замість 22.09.2009 р. На підставі цього суд вважає, що рішення № НОМЕР_1 від 25.06.2010 р., яким збільшено на 25, 39 грн. суму податкового зобовязання, визначеного у рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_2 від 25.06.2010 р. є правомірним та обґрунтованим згідно додатку №А до акту перевірки (т.2 а.с. 10).

Суд не погоджується з позицією позивача, що відповідно до договору комісії на підставі ст. 1018 Цивільного кодексу України весь товар, що розміщений в режимі митного складу з моменту укладання правочинів ТОВ «ПУСК»з компанією Glasmaschinenbau Freital GmbH (Германія) та ЗАО Стромизмеритель»(Росія) є власністю комітента, а комісіонер виступає лише посередником між ним та третіми особами, тому взагалі не здійснює імпортні операції.

Так, ч.1 ст. 1016 Цивільного кодексу України визначено, що комітент зобовязаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обовязку перед третьою особою.

Відповідно до ст. 1018 Цивільного кодексу України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента. Пунктом 2.1.2 контракту передбачено, що Комісіонер зобовязаний, виконуючи доручення Комітента, здійснювати розрахунки з третьою особою - продавцем (постачальником) за правочинами з придбання товару (у разі умов попередньої оплати) за рахунок своїх коштів. Судом встановлено, що розрахунки з третіми особами - компанією Glasmaschinenbau Freital GmbH (Германія) та ЗАО Стромизмеритель»(Росія) - ТОВ «ПУСК»здійснювало за власні кошти. Оскільки товар був придбаний не за рахунок комітента, до даних правовідносин ст. 1018 ЦК України не може бути застосовано.

Згідно ч. 2 ст. 1016 Цивільного кодексу України за договором, укладеним комісіонером з третьою особо, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. У контрактах на поставку товару № 100-08 від 22.09.2008р. з ЗАО Стромизмеритель»(Росія) та № 912.20/08 від 15.09.2008р. з компанією Glasmaschinenbau Freital GmbH (Германія), комітент не названий та доказів на підтвердження прийняття ним від третьої особи виконання договору позивачем не надано. Крім того, відповідно до п.2.1.2 контракту, комісіонер зобовязаний здійснювати контроль за своєчасним здійсненням розрахунків по укладеним правочинам.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності віднесено юридичних осіб, зареєстрованих як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), у тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності. Статтею 4 вказаного Закону визначено, як один з видів зовнішньоекономічної діяльності - надання посередницьких послуг.

Разом з тим ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України зазначено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Тому суд вважає, що порядок застосування податковими органами пені до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків зарахування валютної виручки в іноземній валюті не регулюється цивільним законодавством.

Суд також вважає, що посилання позивача на неправомірність застосування до нього штрафу у розмірі 170 грн. за порушення пункту 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 є необґрунтованим.

Так, 22.09.2009 р. компанія ЗАО «Стромизмеритель»(Росія) здійснила повернення ТОВ «ПУСК»надмірно сплачених коштів за контрактом № 100-08 від 05.10.2008 р. на суму 41,5 Євро, граничний строк повернення якої сплинув 01.04.2009 р.

Відповідно до п. 1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»та Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами», резидент при наявності простроченої дебіторської заборгованість по імпортним операціям, подає до податкового органу Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Як вбачається з матеріалів справи станом на 01.07.09 р. по контракту № 100-08 від 22.09.2008 р. прострочена дебіторська заборгованість ТОВ «ПУСК»склала 41,5 Євро, однак позивач не подавав до ДПІ у м. Іллічівську Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Відповідно до п. 2.7 Положення «Про валютний контроль», затвердженого Постановою Правління Національного банку України, невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: порушення строків декларування - накладання штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

У відповідності з пунктом 2.10 Положення штрафні санкції застосовуються в кожному випадку порушення.

На підставі п. 3.1 Положення за порушення валютного законодавства, штрафні санкції застосовуються органами державної податкової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час судового розгляду відповідач довів правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій, а тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000292200/1 від 25.06.2010 р., № 0000302200/1 від 25.06.2010 р., № НОМЕР_1 від 25.06.2010 р. є правомірними, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 3, 7-14, 69, 71, 86, 122, 158-163,167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Південноукраїнська скляна компанія» до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000292200/1 від 25.06.2010 р., № 0000302200/1 від 25.06.2010 р., № НОМЕР_1 від 25.06.2010 р. відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Уразі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 14 лютого 2011 року.

Суддя Білостоцький О.В.

.

/