Ухвала суду № 51853789, 27.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5765/13-а

У Х В А Л А

27 вересня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючої судді Потоцької Н.В.,

при секретарі Паровенко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про зупинення провадження по справі,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ФОП ОСОБА_1 до інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про скасування постанови в.о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області Вахрушева С.О. від 30.04.2013 р. № 194.

27.09.2013 року в судовому засіданні представник позивача повторно заявив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Київським районним судом м. Одеси справи про адміністративне правопорушення.

Представник відповідача проти заявленого клопотання заперечував.

Суд, розглянувши клопотання, не вбачає обґрунтованих підстав, передбачених ст.156 КАС України, для зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.156 КАС України, суд зупиняє провадження у справі у зв'язку з неможливістю розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

Ця підстава виникає в процесі тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для цієї справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Суд, звертає увагу позивача та його представника, що заявлене клопотання (з тих самих підстав та обґрунтоване такими ж самими обставинами) вже було вирішено судом у встановленому законом порядку 09.09.2013 р., про що постановлено ухвалу суду.

В свою чергу приписами ст. 133 КАС України, встановлено, що кількість клопотань, які особа має право заявити, не обмежується. Всі вони повинні вирішуватися у встановленому порядку, тобто задовольнятися або відхилятися ухвалою суду.

Відмова в їх задоволенні не позбавляє права осіб, які беруть участь у справі, знову заявляти клопотання з того самого питання в процесі судового розгляду, якщо при цьому немає зловживання процесуальними правами, зокрема, якщо воно заявлено з інших підстав.

Згідно приписів ст. 29 «Загальної декларації прав людини 1948 р.», при здійсненні своїх прав, свобод кожна людина повинна зазнавати таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту у демократичному суспільстві.

Суд вважає, що вказане правило стосується меж використання наданого права, передбаченого приписами ст. ст. 23, 68 Конституції України. А отже, адміністративне судочинство повинно надійно захищати від зловживань з боку окремих осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, зловживання правом - така форма реалізації права всупереч з його основним призначенням без порушення конкретних юридичних заборон та в межах наданого особі права, застосовуючи яку суб'єкт наносить шкоду (умисно або необережно) іншим учасникам суспільних відносин.

Зловживання правом як особливий тип правопорушення, що його вчиняє уповноважена особа при здійсненні належного їй права із використанням недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом загального типу поведінки.

Також, суд вважає що згідно приписів чинного законодавства сторони процесу повинні добросовісно виконувати свої права та обов'язки.

Добросовісність (лат. bona fides) розуміється, як самостійний правовий принцип, як презумпція, як вказівка на винність або об'єктивну протиправність діяння. Вцілому, під добросовісністю варто розуміти прагнення суб'єкту до правомірності власної правової поведінки, її соціальної нешкідливості, юридичної досконалості способу досягнення поставленої мети.

З урахуванням визначених правових аспектів, суд вважає, що позивачем по справі допущено зловживання правом, що знайшло своє підтвердження у матеріалах справи та суперечить принципам адміністративного судочинства України, а отже, повинно бути припинено законодавчо встановленими інструментами.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, слід зазначити, що згідно вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, якій вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 21 грудня 2006 року у справі «Мороз та інші проти України» зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлене представником позивача клопотання (повторно), вже було вирішено, з тих самих підстав, а отже воно не підлягає задоволенню, оскільки позивачем допущено зловживання процесуальними правами.

Керуючись ст. ст. 133, 156, 160 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику позивача у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про скасування постанови в.о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області Вахрушева С.О. від 30.04.2013 р. № 194.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя Потоцька Н. В.

-інше.

поновлено провадження по справі після зупинення