Постанова № 51850640, 16.09.2015, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1111/15

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 1948,80 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 1948,80 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради як субєкт підприємницької діяльності 23.04.2014 та взятий Рубіжанською ОДПІ на податковий облік з 24.04.2014 року за номером 6636.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 до Рубіжанської ОДПІ подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування від 20.04.2014, згідно якої ним обрана ставка єдиного податку 20% розміру мінімальної заробітної плати та обрано другу групу спрощеної системи оподаткування.

Протягом періоду з травня 2014 по грудень 2014 року відповідачу нараховано єдиний податок на загальну суму 1948,80 грн. з розрахунку 243,60 грн. на місяць.

Податковим органом з метою стягнення податкового боргу у відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу надіслано податкову вимогу № 515-17 від 10.12.2014, однак, станом на 31.07.2015 податковий борг не сплачено.

На підставі вищевикладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином за адресою, вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. До суду повернувся конверт з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження не надавав. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. (а.с. 18).

Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до такого.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради як субєкт підприємницької діяльності 23.04.2014 (а.с.4-5), взятий Рубіжанською ОДПІ на податковий облік з 24.04.2014 року за № 6636 (а.с.6).

20.04.2014 відповідачем подано до Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с.10).

Судом встановлено, що станом на 31.07.2015 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом з єдиного податку у сумі 1948,80 грн.

Податковий борг відповідача з єдиного податку виник в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених платником самостійно.

Відповідачем зазначено, що йому відомі вимоги глави І розділу XIV Податкового кодексу України, граничні терміни сплати єдиного податку та ставки єдиного податку, термін подання звітності, обмеження у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та відповідальність платника єдиного податку, а також вимоги чинного законодавства про необхідність утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, які нараховуються і виплачуватимуться найманим працівникам, та про необхідність подання до контролюючих органів відомостей про виплачені доходи.

Згідно п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників першої-другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до ст. 298, пп. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України, платником обрана ставка єдиного податку в розмірі 20 % розміру мінімальної заробітної плати для платників єдиного податку другої групи.

Згідно облікової картки платника єдиного податку за 2014 рік, нарахування єдиного податку здійснювалось за ставкою 243,60 грн. на місяць (20 % від мінімальної заробітної плати в розмірі 1218 грн.) (а.с.9).

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Однак, у вищевказані строки податкові зобов'язання відповідачем не сплачені.

Заборгованість відповідача за період з травня 2014 року - грудень 2014 року становить 1948,80 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (а.с.9) та розрахунком податкового боргу (а.с.8).

Відповідно до «Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 576, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1840/24372, податкова вимога складається з двох частин - корінець податкової вимоги та частини, що направляється платнику податків.

Крім того, відповідно до п.п. 4.5 зазначеного Порядку, структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції в день отримання податкової вимоги від податкового керуючого, надсилає (вручає) податкову вимогу платнику податків, при цьому корінець податкової вимоги залишається в органі доходів і зборів та долучається до справи платника податків.

Позивачем винесена податкова вимога від 10.12.2014 № 515-17 на загальну суму 1705,20 грн. (а.с.7), надіслана відповідачу засобами поштового звязку, однак відповідачем не отримана, на адресу відправника повернувся конверт із позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Податкове зобов'язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважається сумою податкового боргу.

У разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Зазначена в податковій вимозі сума погашена не була.

Повторне надіслання вимог не передбачено Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Кодексу, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пп. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пп. 95.2 Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податковий борг, який виник у зв'язку із несплатою відповідачем єдиного податку, підтверджений документально, а тому повинен бути стягнутий, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: 93000, АДРЕСА_1) податковий борг платника податків за період з травня 2014 року по грудень 2014 року у розмірі 1948,80 грн. (одна тисяча девятсот сорок вісім гривень 80 коп.) на р/р 31419699700071, отримувач: УК у м.Рубіжному Луганської області, код отримувача: 37904431, банк отримувача: УДКСУ у м.Рубіжному Луганської області, МФО: 804013, код платежу: 18050400, призначення платежу: єдиний податок з фізичних осіб.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_3