Постанова № 51848847, 16.09.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2015 р. Справа № 809/3867/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складісудді Лучко О.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 345,76 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

02.09.2015 року Львівський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 345,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1М, в період перебування на обліку в Львівському міському центрі зайнятості як безробітна, зокрема в період з 06.03.2015 року по 16.03.2015 року одночасно перебувала у трудових відносинах з ТОВ "Бета Текс". А тому виплачені відповідачу кошти по допомозі по безробіттю за вказаний період в розмірі 345,76 грн. підлягають стягненню відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Представник позивача в судове засідання не з`явився. На адресу суду подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не зявився, правом на подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не надав. Документи, які надсилалися відповідачу, повернулися до суду з відміткою Укрпошти "за зазначеною адресою не проживає", хоча виклик здійснювався за адресою її проживання, зареєстрованої у встановленому законом порядку, що підтверджується довідкою АДР УДМС України в Івано-Франківській області (а.с.28). Згідно правил ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: фізичним особам за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Згідно із ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.12.2014 року ОСОБА_1 звернулась до Львівського міського центу зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітного (а.с.7).

На підставі даної заяви та поданих документів 30.12.2014 року відповідача зареєстровано у Львівському міському центрі як таку, що шукає роботу і надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю (а.с.8).

За період перебування на обліку в Львівському МЦЗ ОСОБА_1 як безробітна, отримувала допомогу по безробіттю, в тому числі, за період з 06.03.2015 року по 16.03.2015

23.07.2015 року позивачем відносно ОСОБА_1 проведено перевірку даних, які мають значення для виплати допомоги по безробіттю, на підставі якої складено акт№274 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с.9).

Даною перевіркою встановлено, що відповідач знаходячись на обліку у Львівському МЦЗ як безробітна, перебувала у трудових відносинах з ТОВ "Бета Текс".

Даний факт підтверджується витягом з наказу №11-к від 06.03.2015 року про прийняття відповідача на основне місце роботи на посаду продавця-консультанта магазину одягу ТОВ "Бета Текс" та листом №17-07/2015 від 17.07.2015 року (а.с.10-11).

Згідно наявного у матеріалах справи розрахунку, відповідач за період з 06.03.2015 року по 16.03.2015 року отримала допомогу по безробіттю на суму 345,76 грн.(а.с. 9).

27.07.2015 року ОСОБА_1 направлено претензію щодо відшкодування коштів у сумі 345,76грн. за №13/4256 в якій запропоновано в 15-денний термін перерахувати позивачу незаконно виплачену допомогу по безробіттю.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем в добровільному порядку кошти в сумі 345,76 грн. повернуто не було.

Вказана обставина стала підставою для звернення позивача до адміністративного суду про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 345,76 грн.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про зайнятість населення від 01.03.1991р. №803-XII (зі змінами та доповненнями) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.

ОСОБА_1 в період з 06.03.2015 року 16.03.2015 року, перебуваючи офіційно в статусі безробітної та отримуючи допомогу по безробіттю не підпадала під викладене у вищевказаній статті визначення безробітного, з огляду на те, що між відповідачем та ТОВ "Бета Текс" з 06.03.2015 року існували трудові відносини, за якими відповідач отримувала дохід, що нею було приховано від Львівського МЦЗ.

Згідно з п.б ч.3 ст. 1 Закону України Про зайнятість населення (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Відповідно до п.3 ст.1 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи - наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Згідно з ч.1,2 ст. 6 Закону №1533 (в редакції, чинній на момент реєстрації ОСОБА_1 в Львівському МЦЗ) право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Як вбачається з матеріалів справи, статус безробітного відповідачу був наданий на загальних підставах.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 02.03.2000 року №1533-II (зі змінами та доповненнями) одним з видів забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.2,3 ст.36 вказаного Закону застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно з п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого, наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009р. №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. №7-1, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність дій позивача щодо стягнення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не подав.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, с.Пійло, Калуський район, Івано-Франківська область, 77344) на користь Львівського міського центру зайнятості (рахунок 37170001000584, код ЄДРПОУ 25555035, МФО 825014, КЕКВ 2710) заборгованість в розмірі 345,76грн. (триста сорок п'ять гривень сімдесят шість копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 16.09.2015 року.