Постанова № 51845341, 14.01.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/14810/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потолової Г.В.

при секретарі Шайді О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафу за порушення законодавства про рекламу,

ВСТАНОВИВ:

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700грн.00коп.

Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження (а.с.19).

На адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі разом з доданими документами надіслана вчасно, з урахуванням приписів ст.35 КАС України (а.с.23).

До суду надійшов конверт-повернення з адреси відповідача з позначкою про закінчення терміну зберігання (а.с.22).

Враховуючи, що адреса відповідача зазначена у позовній заяві, співпадає зі зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи у судовому засіданні, відповідно до ст.35 КАС України.

Відповідач у судове засідання не зявився, заперечення проти позову до суду не надходили.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст. 128 КАС України, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи за даної явки сторін та на підставі наявних у ній доказів.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, при здійсненні моніторингу та контролю за рекламною діяльністю, спеціалістами Держспоживінспекції у Дніпропетровській області виявлені ознаки порушення вимог ст.16 Закону України «Про рекламу» при розташуванні зовнішньої реклами та кольорових фотозображень із сюжетами реклами магазину «Аліса», що розташований за адресою м.Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 40, які відповідно до ст.1 Закону України «Про захист суспільної моралі» належать до продукції еротичного характеру та порушення ст.14 Закону України «Про захист суспільної моралі», ст.ст. 7, 8 Закону України «Про рекламу», у звязку з чим складений протокол №21/12 від 07.07.2012р. про порушення законодавства про рекламу.

На підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 07.07.2012р. №21/12 прийняте рішення №21/12 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з вимогою № 20-21/725 від 09.07.2012р. про надання пояснень та необхідних документів для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу. Вимога була отримана відповідачем особисто 10.07.2012р. про, що є відмітка на вимозі (а.с.6).

На виконання вимоги відповідачем надані пояснення від 16.07.2012 (а.с.8), що рекламні конструкції були виготовлені власноруч, вартість матеріалів затрачених на розміщення матеріалів становить 65грн.00коп., на вказаний час конструкції демонтовані та надані документи: свідоцтво про державну реєстрацію, картку обліку об'єкту торгівлі.

16.07.2012р. відбулось засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, на якому доведене порушення з боку відповідача законодавства про рекламу, а саме ст.ст. 7, 16 Закону України «Про рекламу», про що був складений відповідний протокол №21/12 (а.с.9).

03.08.2012р. на підставі матеріалів справи та протоколу від 16.07.2012р. №21/12 прийняте рішення №21/12 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за порушення встановленого законом порядку розповсюдження та розміщення реклами, та у зв'язку з неподанням інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, згідно п.6 ст.27 Закону України «Про рекламу» у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1700грн.00коп. Вказане рішення з супровідним листом від 08.08.2012р. за вих. №20-21/945 направлене відповідачу рекомендованим листом з повідомленням та отримане представником відповідача за довіреністю Черненко 13.08.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.12-13).

На час розгляду справи відповідачем не сплачений штраф у добровільному порядку у сумі 1700грн.00коп. та не надані докази оскарження відповідного рішення.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд виходить з наступного.

Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України -Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Основними завданнями Держспоживінспекції України є реалізація державної політики у сферах державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері; державного ринкового нагляду; державного нагляду за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Держспоживінспекція України має право вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами надання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, іншої інформації, необхідної для здійснення Держспоживінспекцією України повноважень щодо контролю за додержанням законодавства про рекламу; приймати рішення щодо визнання реклами недобросовісною, визнання порівняння в рекламі неправомірним.

Відповідно до Положення про Державну інспекцій України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. №465/2011, Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області складений протокол №21/12 від 07.07.2012р. про встановлення порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ст.ст. 7, 8, 16 Закону України «Про рекламу» ст.14 Закону України «Про захист суспільної моралі».

Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області №21/12 від 13.07.2012 на розповсюджувача реклами - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, накладено штраф у розмірі 1700грн.00коп., який зобов'язано сплатити у встановленому законодавством порядку до державного бюджету.

Згідно ст.1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Зовнішня реклама це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно ст.7 Закону України «Про рекламу» основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції. Реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності. Реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. З Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 № 2067(далі Типові правила), зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих правил.

Згідно з п.16 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067, дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури. На вимогу робочого органу сільської, селищної, міської ради з питань розміщення зовнішньої реклами дозвіл погоджується з Державтоінспекцією, відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду, утримувачем інженерних комунікацій.

Пунктом 24 Типових правил передбачено, що виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону у рекламі забороняється:

- поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом;

- вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб;

- подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

- використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами;

- наводити твердження, дискримінаційні щодо осіб, які не користуються рекламованим товаром;

- використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених законами України у сфері інтелектуальної власності;

- рекламувати товари, які підлягають обов'язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката, дозволу, ліцензії;

- вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім'я без письмової згоди цієї особи;

- імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;

- рекламувати послуги, пов'язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами;

- розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів;

- розповсюджувати рекламу про спорудження житлового будинку з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, без набуття/отримання суб'єктами господарської діяльності, що здійснюють його будівництво чи інвестування та/або фінансування, відповідно права власності або користування земельною ділянкою, ліцензії на здійснення будівельної діяльності, дозволу на виконання будівельних робіт чи дозволу/ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг або свідоцтва про реєстрацію випуску цільових облігацій, виконання зобов'язань за якими забезпечується одиницею нерухомості, що споруджується;

- розповсюджувати рекламу послуг з ворожіння та гадання.

Згідно ст.1 Закону України «Про захист суспільної моралі» продукція еротичного характеру - будь-які матеріальні об'єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, що містять інформацію еротичного характеру, має за мету досягнення естетичного ефекту, зорієнтована на доросле населення і не збуджує в аудиторії нижчі інстинкти, не є образливою.

Статтею 14 Закону України «Про захист суспільної моралі» визначені особливості при реалізації продукції сексуального чи еротичного характеру, а саме.

Реклама діяльності з обігу продукції, послуг і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, а також реклама діяльності рекламодавця та розповсюджувача реклами дозволяється лише за наявності спеціального дозволу (ліцензії), отримання якого повинно передувати етапу її виробництва і розповсюдження.

Використання в рекламі текстової, візуальної чи звукової інформації, що здатна спричинити шкоду моральному здоров'ю населення, в засобах масової інформації забороняється.

Реклама будь-якої продукції, товарів і послуг, що містить тексти і (або) зображення сексуального характеру, дозволяється лише в спеціалізованих засобах масової інформації.

Реклама продукції сексуального чи еротичного характеру, що не містить зображень і текстів сексуального характеру, допускається без будь-яких обмежень. Порядок виробництва і розповсюдження реклами продукції сексуального характеру визначається чинним законодавством.

Зовнішня реклама (відкриті вітрини, щити на будинках, вулицях тощо), що містить тексти і (або) зображення сексуального чи еротичного характеру, забороняється.

Реклама продукції сексуального чи еротичного характеру та реклама про самого рекламодавця забороняється, якщо його діяльність, згідно з положеннями цього Закону, потребує спеціального дозволу, але відповідної ліцензії немає.

Реклама продукції сексуального чи еротичного характеру іноземною мовою повинна містити переклад мовою більшості населення країни.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що відповідачем не виконана вимога Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області щодо надання дозволу на розміщення реклами та документів, що підтверджують вартість виготовлення/розповсюдження розташованої реклами.

У своїх пояснення відповідач також не зазначив причини, які унеможливлюють надання відповідних документів.

Так, згідно ч.6 ст.27 Закону України «Про рекламу» за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності дозволів на розміщення зовнішньої реклами за адресою, визначеною позивачем, та документів, що підтверджують вартість виготовлення/розповсюдження розташованої реклами.

Відповідач не оскаржував рішення позивача №21/12 від 03.08.2012р. про накладення штрафу, відповідних доказів щодо оскарження суду не надано, отже, суд доходить висновку, що відповідач погодився з фактом накладення штрафу у відповідному розмірі.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи доведеність позивачем правомірності своїх дій, рішень та їх відповідність нормам діючого законодавства України, а також спростування наявними матеріалами справи доводів відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафу за порушення законодавства про рекламу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Наб. Перемоги, 60/81) штраф за порушення законодавства про рекламу в сумі 1700грн.00коп. (одна тисяча сімсот грн. 00коп.), які перерахувати до Державного бюджету України: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, розрахунковий рахунок №31116106700004, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274, код отримувача 21081100, УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя Г.В. Потолова