Постанова № 51845337, 26.06.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/4927/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потолової Г.В.

при секретарі Московській О.Г.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача не зявився,

представників третьої особи-1 та третьої особи-2 не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РСП-лтд до Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ РСП-лтд звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 04.04.2012р. у розмірі 71195грн.89коп., винесена державним виконавцем Заводського ВДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції ОСОБА_2 у розмірі 71195грн.89коп. та скасування зазначеної постанови.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце його проведення повідомлений належно, що підтверджено телефонограмою. Заперечення проти позовних вимог не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

22.06.2012р. відповідач до суду факсом надіслав лист, в якому повідомив про неможливість надати аргументоване заперечення на позов в результаті його неотримання, просить перенести розгляд справи для надання можливості підготуватись.

Треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не зявилися, про дату, час і місце його проведення повідомлені належно, що підтверджено телефонограмою. Письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог не надали, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталися.

При розгляді даного позову суд виходить з наступного.

З урахуванням положень цивільного та господарського процесуальних законів розгляд спорів щодо рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні рішень судів різних юрисдикцій у виконавчих провадженнях належить до юрисдикції адміністративних судів лише в разі розгляду спорів щодо дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, які провадяться державним виконавцем з метою виконання виконавчого провадження.

З урахуванням того, що чинним законодавством не встановлено іншого порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, ухвалених (вчинених) під час примусового виконання виконавчих написів нотаріуса, такі справи теж належать до юрисдикції адміністративних судів.

За змістом частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

При цьому враховано позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №1276/10/13-09 від 28.09.2009 р. та у Пленумі №3 від 13.12.2010р.

Отже, даний позов підсудний саме суду адміністративної юрисдикції.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно виконавчого напису №4982 від 14.07.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, запропоновано звернути стягнення на заставлене майно ТОВ «РСП ЛТД» та задовольнити вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в загальній сумі 711958грн.92коп.

Так, в порядку ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» постановою державного виконавця Заводського ВДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження за зазначеним виконавчим написом. 07.11.2011р. державним виконавцем винесена постанова про стягнення з ТОВ «РСП ЛТД» виконавчого збору у розмірі 71196грн.89коп.

Не погоджуючись з винесеною постановою про стягнення виконавчого збору від 07.11.2011р., позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18.04.2012р. отримав дві постанови, а саме: від 04.04.2012р. винесена начальником Заводського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ ОСОБА_4 якою скасована постанова від 07.11.2011р. про стягнення з ТОВ «РСП ЛТД» виконавчого збору, оскільки державний виконавець Вишняков С.В. не прийняв до уваги, чи своєчасно повідомлено боржника про відкриття виконавчого провадження та чи була у боржника можливість використати строк для самостійного виконання виконавчого припису.

04.04.2012р. державним виконавцем Вишняковим С.В. прийнята постанова про стягнення з ТОВ «РСП ЛТД» виконавчого збору у звязку з невиконанням боржником у встановлений строк для добровільного виконання рішення, повязаного з примусовим виконанням виконавчого напису №4982 вчиненого 14.07.2011р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про звернення стягнення на заставлене майно ТОВ «РСП ЛТД» та задоволення вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в загальній сумі 711958грн.92коп.

Так, на думку позивача, відповідачем грубо порушено вимоги ч.1 ст.46 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою у разі невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця стягується виконавчий збір у розмірі 10% від фактично стягненої суми або вартості майна, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідачем в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» не виконано дій по виконанню зазначеного виконавчого напису, а також відсутня фактично стягнена сума, від якої необхідно відрахувати 10%. Також зазначає, що ніяке майно, належне ТОВ «РСП ЛТД», як боржнику, не було передано стягувачу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за виконавчим документом, від вартості якого може бути розрахована сума виконавчого збору.

Позивач вважає, що державний виконавець не виконав вимоги ч.1 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не пересвідчився, що боржником отримана копія постанови про відкриття виконавчого провадження і що останнім здійснені відповідні дії, спрямовані на добровільне виконання виконавчого напису, що підтверджується листом державного виконавця Вишнякова С.В. від 10.11.2011р. згідно якого пропонує або підтвердити виконання вимог виконавчого листа, або в 2-денний строк надати для опису заставлене майно автомобіль КАМАЗ та екскаватор М42Г. Таким чином, на думку позивача у відповідача не було правових підстав для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.04.2012р.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Працівники органів державної виконавчої служби районних у містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є державними службовцями (ст.6 Закону).

А відповідно до приписів ст.3 Закону України «Про державну службу» державна служба ґрунтується на таких основних принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

Також, статтею 5 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначено, що державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.7 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні. Так, державний виконавець зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа - за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У відповідності ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. 2. Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону. 3. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні

Відповідно до ст.7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Стаття 19 Конституції України зобовязує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.124 Конституції України, рішення суду, які набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

На час розгляду справи відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність чинному законодавству України.

Отже, відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи очевидність протиправності дій та рішень відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та бездіяльності їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з державного бюджету позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю РСП-лтд судові витрати у розмірі 32грн.19коп., сплачені квитанцією №1(13614123) від 24.04.2012 р.

Керуючись ст.ст.11, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний Товариства з обмеженою відповідальністю РСП-лтд до Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо прийняття постанов про стягнення виконавчого збору від 04.04.2012р.

Визнати протиправною та скасувати постанову Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції державного виконавця Вишнякова С.В. про стягнення виконавчого збору у розмірі 71195грн.89коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РСП-лтд (51925, м.Дніпродзержинськ, вул.Коваленка, 6) 32грн.19коп. (тридцять дві грн. 19коп.) судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 02.07.2012р.

Суддя ОСОБА_5