Постанова № 51829296, 29.09.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р. Справа № 924/1206/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Мельник О.В. , судді Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Романчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - приватного підприємства консалтингової фірми "Прометей" філії "Славутського маслоробного комбінату" на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.08.2015р. у справі № 924/1206/15 (суддя Гладюк Ю.В.)

за позовом фермерського господарства "ЮР-АГРО 2014" (с. Марачівка Славутський район)

до приватного підприємства консалтингової фірми "Прометей" філії "Славутського маслоробного комбінату" (с. Крупець, Славутський район)

про стягнення 102 406, 49 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "ЮР-АГРО 2014" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з відповідача 102 406,49 грн. заборгованості, яка виникла у зв`язку з неналежним виконання умов договорів від 01.01.2015р. на закупівлю сільськогосподарської продукції та на автотранспортне обслуговування.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.08.2015р. позов задоволено.

Стягнуто з приватного підприємства консалтингова фірма "Прометей" філія "Славутський маслоробний комбінат" на користь фермерського господарства "ЮР-АГРО 2014" 102 406, 49 грн. заборгованості, 2 048, 13 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами, тому дійшов до висновку про задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, приватне підприємство консалтингова фірма "Прометей" філії "Славутського маслоробного комбінату" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Скаржник посилається на порушення судом першої інстанції Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зазначає, що позивачем при надані первинних документів, які підтверджують поставку товару не було надано жодної довіреності на осіб, які отримували товар.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.09.2015р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Фермерське господарство "ЮР-АГРО 2014" своїм правом, передбаченим статтею 96 ГПК України, не скористалося, відзиву на апеляційну скаргу не надало.

В судове засідання 29.09.2015р. представники сторін не з'явились, про день, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, неявка представників сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, між фермерським господарством "ЮР-АГРО 2014" та Славутським маслоробним комбінатом укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 01.01.2015р. №1 (а.с.7-10).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов’язується в порядку і на умовах, визначених договором, передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію (молоко коров’яче) власного виробництва, що відповідає вимогам ДСТУ № 3662-97 (товар), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити такий товар.

Згідно п. 1.4. договору перехід права власності на товар від продавця до покупця здійснюється після повного та фактичного закінчення процедури приймання товару за місцезнаходженням виробничих потужностей (виробництва) покупця, підписання всіх необхідних документів та наявності відмітки покупця про прийом товару на товарно-транспортній накладній.

Відповідно до п. 2.4. договору ціна на товар встановлюється відповідно до ринкової вартості та може змінюватись лише за погодженням сторін відповідно до п. 2.1. договору.

Розрахунки за даним договором здійснюються шляхом безготівкового розрахунку безпосередньо між сторонами. За домовленістю сторін може проводитись готівковий розрахунок та/або розрахунок векселем. Зміна форми розрахунку закріплюється сторонами у додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною до даного договору (п. 2.5).

Згідно п. 2.7. договору транспортування товару до місцезнаходження виробничих потужностей (виробництва) покупця здійснюється за рахунок покупця.

Покупець зобов’язаний в порядку та на умовах, визначених даним договором оплатити товар (п. 3.2.1).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 7.1.).

Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 7.1. договору та діє до 31 грудня 2015 року, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань (п. 7.2.).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Апеляційним судом також встановлено, що 01.01.2015р. між фермерським господарством "ЮР-АГРО 2014" та Славутським маслоробним комбінатом укладено договір на автотранспортне обслуговування №1 (а.с.11).

Пунктом 1 договору сторони визначили, що по заявці замовника виконавець надає автотранспорт для транспортування вантажів (товар), що належать замовнику.

Вартість даних послуг за перевезення товару визначається договірним шляхом і складає 1 грн. 10 коп. за 1 базовий кілограм перевезеного молока. Підставою для розрахунку за надані послуги є рахунок (акт виконаних робіт), пред’явлений виконавцем замовнику (п. 3 договору).

Згідно п. 5 договору замовник зобов’язаний проводити оплату за надані послуги на протязі строку, зазначеного в акті, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця.

Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2015р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору (а.с.11).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Укладені між сторонами договори за своєю юридичною природою є договорами купівлі-продажу та надання послуг.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу сільськогосподарську продукцію (сировину - молоко коров'яче) на суму 159 540, 46 грн., що підтверджується приймальними квитанціями № 16 за січень 2015 року на суму 18063, 54 грн., № 25 за лютий 2015 року на суму 23488, 91 грн., №34 за березень 2015 року на суму 35134, 77 грн., № 47 за квітень 2015 року на суму 49163, 64 грн., № 56 за травень 2015 року на суму 33689, 60 грн. (а.с.18-22).

Також надав послуги з доставки сировини на суму 71 343, 29 грн., що підтверджується актами надання послуг на перевезення сировини №1 від 31 січня 2015 року на суму 7947, 50 грн., від 28 лютого 2015 року № 2 на суму 10335, 12 грн., від 31 березня 2015 року № 3 на суму 14053, 91 грн., від 30 квітня 2015 року № 4 на суму 22835, 75 грн., від 31 травня 2015 року № 5 на суму 16171, 01 грн. (а.с.13-17).

Таким чином, загальна сума на яку позивач поставив відповідачу молочної продукції та надав послуги з доставки сировини становить 230 883,75 грн.

Відповідач належним чином не виконав зобов'язань щодо оплати за поставлений товар та надані послуги з доставки сировини, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 102 406, 49 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 26.06.2015 року, який підписаний позивачем та відповідачем та скріплений їх печатками (а.с. 12).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Апеляційним судом встановлено, що сторони в договорі на закупівлю сільськогосподарської продукції від 01.01.2015р. №1 не встановили дати проведення розрахунків. Однак, п. 1.4. договору сторони передбачили, що перехід права власності на товар від продавця до покупця здійснюється після повного та фактичного закінчення процедури приймання товару за місцезнаходженням виробничих потужностей (виробництва) покупця, підписання всіх необхідних документів та наявності відмітки покупця про прийом товару на товарно-транспортній накладній.

Судова колегія зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договором на автотранспортне обслуговування від 01.01.2015р. №1 передбачено, що підставою для розрахунку за надані послуги є рахунок (акт виконаних робіт), пред’явлений виконавцем замовнику (п. 3 договору).

Таким чином, апеляційний суд враховуючи дати підписання актів і квитанцій та приписи ст. 253 ЦК України, відраховує момент виникнення обов’язку з оплати відповідно з 01.02.2015р., 01.03.2015р., 01.04.2015р., 01.05.2015р., 01.06.2015р. (з наступного дня після підписання квитанцій і актів).

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 102 406, 49 грн. визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника щодо відсутності довіреностей на отримання товару, враховуючи наступне.

Згідно листа Міністерства фінансів України № 31-04200-30/23-7454/6784 від 29 серпня 2005 року довіреність на отримання цінностей, яка відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 року, є первинним документом, що фіксує рішення посадової особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей.

Довіреність за своєю правовою природою не підтверджує витрату або дохід, у тому числі і передачу товару, призначення довіреності - підтвердити право, делеговане покупцем своєму представникові на отримання товару, тобто виконання однією із сторін свого зобов'язання за договором.

Оформлення довіреності на здійснення господарської операції відноситься до звичайної практики господарських відносин, і її наявність (відсутність) не може підтверджувати (спростовувати) факту вчинення поставки товару позивачем та його отримання відповідачем; довіреність може бути лише одним із доказів і підлягає оцінці за правилами, встановленими статтею 43 ГПК України.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Судовою колегією не встановлено порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, а тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства консалтингової фірми "Прометей" філії "Славутського маслоробного комбінату" на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.08.2015р. у справі № 924/1206/15 – залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.